Постанова № 8735134, 25.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 р.                                                                       справа № 2а-20742/09/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Кірієнка В.О.

при секретарі                                                  Ломиног А.М.

представника позивача: Кисельова В.С.

представника 1 відповідача: Цвиненко П.О.

представника 2 відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничого об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» звернулося до суду з позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначив, що 25.11.2008р. ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларант) подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/015111, якою задекларувало імпорт товару з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг): суміш рослинних олій масла какао «CHOKOFILL NH 50» у кількості 7200 кг. за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 11124,00 доларів США або 70026,69 грн. Східна митниця відмовила в прийнятті декларації надав картку відмови від 26.11.2008 року де самостійно визначила митну вартість, а саме встановив її на рівні 78046,46 грн. або 11808,00 доларів США, тобто за ціною 1640,00 доларів США за 1000 кг.

09.12.2008 року Східною митницею знов не була прийнята декларація митної вартості (форма ДМВ-1), відповідно до якої ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» мало намір задекларувати суміш рослинних олій масла какао «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг у кількості 51200 кг, пояснив відмову тим, що 26.11.09р. вже була визначена митна вартість такого товару, при цьому картка відмови видана не була.

У зв’язку з цим, Закрите акціонерне товариство «Виробниче об’єднання «Конті» було змушено корегувати митну вартість відповідно до рішення про визначення митної вартості, отже загальна сума ПДВ, надмірно сплаченого за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року при здійсненні митного оформлення рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» склала 64751, 52 грн.

           Таким чином позивач вважає дії відповідача у видачі карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України неправомірними, а рішення про визначення митної вартості недійсними. Просив стягнути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму податку на додану вартість у загальному розмірі 64751, 52 грн.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову, мотивуючи свої вимоги аналогічно викладеному у позовній заяві.

Представник Східної митниці у судовому засіданні позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачу для підтвердження заявленої митної вартості було запропоновано надати необхідні документи, але декларант за власним бажанням подав інші документи, про що повідомлявся письмово 25.11.09р., а від подання додаткових документів взагалі відмовився. Стосовно послідовного застосування методів визначення митної вартості, відповідач пояснив, що прийняв рішення щодо можливості застосування 3-го методу визначення митної вартості, а саме згідно ст.. 269 Митного Кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положенням статей 267 та 268. За митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства до судового засідання не з’явився, про час дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Під час розгляду справи представником позивача були наданні додаткові пояснення до позовної заяви, де ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» просило долучити як письмовий доказ висновок незалежної спеціалізованої установи ДП «Укрпромзовнішекспертиза», викладений у листі за вих. № 317 від 17.02.2010 року, який містить відповідні дані, отримані внаслідок проведення розширеного моніторингу та цінового аналізу як сировини – пальмової олії, що є основною складовою частиною товару, так і кінцевого продукту – рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» для кондитерського виробництва, ціна якого у розмірі 1545,00 доларів США за 1000 кг відповідала кон’юнктурі ринку на зазначений період.

Заслухавши пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

25.11.2008р. ЗАТ «Виробниче об’єднання «Конті» через свого митного брокера ЗАТ «Укрсервіс» (декларант) подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/015111, якою задекларувало імпорт товару з метою його оформлення в режимі «Імпорт-40» (випуск у вільний обіг): суміш рослинних олій масла какао «CHOKOFILL NH 50» у кількості 7200 кг. за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 11124,00 доларів США або 70026,69 грн.

Статтею 11 Митного кодексу України на митні органи України покладено завдання здійснення захисту економічних інтересів України, контролю за додержанням законодавства України з питань митної справи, в тому числі, контроль за правильністю визначення товарів, що імпортуються в Україну.

Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.98 № 339, зазначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операції з їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до ст. 41 Митного кодексу України, зокрема, шляхом:

1. Перевірки документів поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766.

2. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митному органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 265 Митного кодексу України митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Під час здійснення митного контролю й митного оформлення товарів, для поглибленого контролю за правильністю визначення їх митної вартості в рамках ст. 265 Митного кодексу України, посадова особа митного органу, що здійснює такий контроль, використовує інформацію бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України, а також електронного та/або паперового бюлетеня «Огляд цін українського та світового товарних ринків», біржову інформацію про ціни на товари та/або сировину, інші джерела/або сировини.

Отже, виходячи з положень п. 11 Порядку, Східною митницею для підтвердження порядку заявленої митної вартості було запропоновано надати наступні документи: договір між третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; копія вантажної митної декларації країни відправлення; відповідна бухгалтерська документація; інформація зовнішньоторгівельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини; калькуляція фірми виробника товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) фірми-виробника товару.

Проте, позивач через свого декларанта ЗАТ «Укрсервіс»(ліцензія № 70000/062СВ-01231, м. Донецьк, бульвар Шевченко, 6Б, код ЄДРПОУ 25112102 – а.с.33) подав до Східної митниці наступні документи:

- контракт № 01/КОN/06 від 14.08.2006 року, укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» (покупець) та компанією «AarhusKarlshamn Sweden AB», Швеція (продавець);

- специфікацію № 37 від 18.08.2008р. до контракту № 01/КОN/06 від 14.08.2006 року (а.с. 76);

- інвойс № 001815831 від 13.11.2008 року (а.с. 81);

- лист компанії «AarhusKarlshamn Sweden AB», Швеція від 18.11.2008 року з поясненням причин та обставин, що вплинули на ціноутворення товару за специфікацією № 37 від 18.08.2008 року, яка сулала 1545,00 доларів СШ за одну тону (а.с. 82-83);

- додаток до листа-аналіз (графік) зміни ціни на пальмову олію, що є основною зі складових рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» (а.с.86).

Виходячи з вищенаведеного, позивач подав неналежні документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів і йому було запропоновано надати додаткові документи, про що був повідомлен записом на першому аркуші декларації. (а.с.85). Але позивач наполягав на тому, що надані документи були достатніми для підтвердження заявленої митної вартості та здійснення відповідачем митного контролю і 25.11.09р. декларант відмовився від подання додаткових документів, про що свідчить його запис на декларації митної вартості, що документи надати неможливо (а.с.244).

26.11.2008р. позивач надав лист-звернення вих. № 3352/11.4./526 до начальника Східної митниці (а.с. 87) з викладеними обставинами, на який отримав відповідь від 05.12.08р № 11-41/7263 (а.с.95), що подання додаткових документів становить 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх надання. При цьому за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується.

Декларант підприємства не використав надане чинним законодавством право на доведення митному органу у передбачений законодавством строк правильності визначення ним митної вартості товарів.

У матеріалах справи зазначено, що Східна митниця відмовила в прийнятті декларації надав картку відмови від 26.11.2008 року де самостійно визначила митну вартість, а саме встановив її на рівні 78046,46 грн. або 11808,00 доларів США, тобто за ціною 1640,00 доларів США за 1000 кг.(а.с.89)

Відповідно до ст. 86 Митного кодексу України митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. За наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадовій особі митного органу надано право відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням картки відмови (наказ Державної митної служби України «Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20.04.05 № 314, зареєстровано в МЮ України 27.04.05 за 439/10719), зазначивши в ній вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, та митного оформлення (наказ Держмитслужби України «Про затвердження Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України» від 12.12.05 № 1227)

Згідно приписів ст..45,88 Митного кодексу України особи, які переміщують товари через митний кордон України зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. Також згідно ст.. 88 МК України декларант зобов’язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості. Необхідних для виконання митних процедур.

Поняття митної вартості є базовою категорією не лише в системі митного оподаткування, але в системі митного контролю та митного оформлення. Оскільки саме на основі митної вартості розраховуються такі платежі як мито, митні збори, податок на додану вартість, акцизний збір. Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщується через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість заявляється (декларується) митному органу декларантом шляхом подання декларації митної вартості. Ст. 262 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товару. Ст. 265 Кодексу встановлено, що право приймати рішення про правильність заявленої митної вартості товару належить митному органу, якщо декларантом не надано в установлений законодавством термін додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, то митний орган, визначає митну вартість товарів на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Отже, враховуючи відсутність документально підтвердженої інформації щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів, а також відсутність у митного органу об’єктивного джерела інформації, а саме товаросупровідних документів на ідентичні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів, імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів, тобто за неможливістю застосувати попередні методи визначення митної вартості, митницею було здійснено коригування митної вартості товару «суміш рослинних олій замінник масла какао», з урахуванням цінової інформації бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби та прийнято рішення щодо можливості застосування третього методу визначення митної вартості цього товару відповідно до чинного законодавства.

9.12.2008р. Східна митниця не прийняла подану позивачем декларацію митної вартості (форма ДМВ-1), відповідно до якої позивач мав намір задекларувати суміш рослинних олій замінник масла какао (пальмової олії та олії ши), придатні для вживання (для виготовлення харчових продуктів, начинок) у тому числі для кондитерських виробів) - «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг, але вже у кількості 51200 кг, поставлений компанією «AarhusKarlshamn Sweden AB», Швеція на підставі того ж контракту № 01/КОN/06 від 14.08.2006р. та Специфікації № 37 від 18.08.2008 р.

Пізніше позивачем ще були подані декларації митної вартості для проведення процедури митного оформлення партій товару, а саме:

-          № 700000005/8/015931 від 18.12.2008р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 592235,83 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/016300 від 12.12.2008р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 45732, 00 доларів США або 359673,03 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/000713 від 30.01.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/000694 від 30.01.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/000786 від 03.02.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/001006 від 10.02.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/001075 від 11.02.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

-          № 700000005/8/001614 від 26.02.2009р. у кількості 51200,00 кг рослинного жиру «CHOKOFILL NH 50» за ціною 1545,00 доларів США за 1000 кг на загальну суму 79104, 00 доларів США або 609100,80 грн. за курсом НБУ;

З матеріалів справи встановлено та не спростовується позивачем, що відповідач відмовився в прийнятті поданих декларацій,свою позицію Східна митниця виклала в листах № 11-23/330 від 16.01.2009р.. (а.с. 133), № 11-23/988 від 09.02.2009р. (а.с. 166), № 11-23/1347 від 23.02.2009р. (а.с. 177), № 11-23/1671 від 04.03.2009р. (а.с. 189) пояснив, що на ідентичний товар рішенням Східної митниці від 26.1108р.вже була визначена митна вартість такого товару у розмірі 1640,00 доларів США за 1 кг.

Згідно вимог п.7 порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний подати, зокрема, рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом).

Статтею 266 Митного Кодексу України передбачено 6 методів визначення митної вартості товару, а саме: за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ст. 267 МК України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Ст. 268 МК України передбачено, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Отже, застосування жодного з цих методів неможливе, бо документально підтверджена інформація щодо внутрішньої структури ціни реалізації імпортних товарів була відсутня у зв’язку з відмовою декларанта надати додаткові документи.

Відповідно до ст. 269 МК України, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 267 та 268 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не є однаковими за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються такі ознаки: якість, наявність торгової марки та їх репутація на ринку; країна походження; виробник. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари. У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням

зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Судом встановлено, що митним органом прийнято рішення щодо можливості застосування 3-го методу визначення митної вартості – за ціною аналогічних товарів відповідно до цінової інформації ЄАІС ДМСУ, з яким, враховуючи вищенаведене, суд згоден, бо законні вимоги митниці щодо надання додаткових документів декларантом не виконані.

Стосовно висновків ДП «Укрпромзовнішекспертиза», суд зазначає, що згідно приписам ст. 11 Митного кодексу України, безпосереднє здійснення митної справи покладається на митні органи. Саме ними, органами, має виконуватись комплекс завдань, зумовлений цілями та конкретним змістом митної політики, а також напрямками державної діяльності в сфері зовнішньої та внутрішньої політики. Отже, питання встановленої митної вартості та її контролю не може бути предметом вирішення будь якого іншого органу, окрім митних органів, а правова оцінка митниці щодо митної вартості товару до компетенції експертних установ не відноситься.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем доведена правомірність його дій, бо відповідач діяв обґрунтовано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Виробничого об’єднання «Конті» задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Виробничого об’єднання «Конті» до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання недійсними картки відмови та рішення органу владних повноважень та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість - відмовити повністю.

Постанова постановлена у нарадчий кімнаті та проголошений її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 лютого 2010 року у присутності сторін.

          Повний текст постанови складений 02 березня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Кірієнко В.О.