Постанова № 8735113, 25.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 р. справа № 2а-20759/09/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретаріМичак О.С.

за участю

представників позивача Ніколенко М.Ю.

представника відповідача Шалабаєва Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, суд,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» звернулось до адміністративного суду з позовом до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову зазначив, що між ним та СП ТОВ «Тел-Мар» були укладені кредитні договори, у звязку з невиконанням боржником зобовязань за кредитними договорами, позивачем почата процедура звернення стягнення на заставлене майно.

Позивач наполягає на тому, що він не є стягувачем за постановами про відкриття виконавчого провадження і накладення арешту, а тому накладення відповідачем арешту на майно боржника в частині, яка стосується предмета іпотеки та предмета застави є незаконним та таким, що порушує права позивача на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).

Позивач просив суд визнати незаконними дії відповідача в частині накладення арешту на обєкти рухомого та нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (заставі) позивача на підставі іпотечних договорів, договору застави обладнання та договору застави транспортного засобу, а саме: нежитлову будівлю (цех кулінарних виробів) а саме літ. А-2, яка розташована у м. Маріуполі, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 199,8 кв. м.; нежитлове приміщення (магазин «Літва» разом з підвалом), прибудова а 1, а саме літ. А-5, що складає 3/50 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 628,7 кв.м.; обладнання, згідно додатку № 1 до позову; автомобіль марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан; нежитлову будівлю (продовольчий універсам), а саме літ. А-1, яка розташована у м. Маріуполі, б. Шевченка, 54, загальною площею 2624,70 кв. м., що належить СП ТОВ «Тел-Мар» (ідентифікаційний код 25328948), а також звільнити з під арешту, накладеного відповідачем вищевказані обєкти рухомого та нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (заставі) позивача на підставі іпотечних договорів, договору застави обладнання та договору застави транспортного засобу.

Разом з тим, позивач надав суду клопотання, в якому просить суд залишити без розгляду позовні вимоги до відповідача, а саме, залишити без розгляду позовні вимоги в частині визнання незаконними дій відповідача в частині накладення арешту на обєкти рухомого та нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (заставі) позивача на підставі іпотечних договорів, договору застави обладнання та договору застави транспортного засобу, а саме: нежитлову будівлю (цех кулінарних виробів) а саме літ. А-2, яка розташована у м. Маріуполі, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 199,8 кв. м.; нежитлове приміщення (магазин «Літва» разом з підвалом), прибудова а 1, а саме літ. А-5, що складає 3/50 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 628,7 кв.м.; обладнання, згідно додатку № 1 до позову; автомобіль марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан; нежитлову будівлю (продовольчий універсам), а саме літ. А-1, яка розташована у м. Маріуполі, б. Шевченка, 54, загальною площею 2624,70 кв. м., що належить СП ТОВ «Тел-Мар» (ідентифікаційний код 25328948).

Крім того, позивач просив суд залишити без розгляду його позовні вимоги до відповідача в частині звільнення з-під арешту обєкту рухомого майна - автомобіля марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25.02.2010 р. вказане клопотання позивача було задоволено, його позовні вимоги до відповідача в частині визнання незаконними дій відповідача в частині накладення арешту на обєкти рухомого та нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (заставі) позивача на підставі іпотечних договорів, договору застави обладнання та договору застави транспортного засобу, а саме: нежитлову будівлю (цех кулінарних виробів) а саме літ. А-2, яка розташована у м. Маріуполі, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 199,8 кв. м.; нежитлове приміщення (магазин «Літва» разом з підвалом), прибудова а 1, а саме літ. А-5, що складає 3/50 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 628,7 кв.м.; обладнання, згідно додатку № 1 до позову; автомобіль марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан; нежитлову будівлю (продовольчий універсам), а саме літ. А-1, яка розташована у м. Маріуполі, б. Шевченка, 54, загальною площею 2624,70 кв. м., що належить СП ТОВ «Тел-Мар» (ідентифікаційний код 25328948) та в частині звільнення з-під арешту обєкту рухомого майна - автомобіля марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан були залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, просив суд у його задоволенні відмовити, зазначивши, що по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Також відповідач наполягає на пропуску позивачем строку звернення до суду.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядну, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Донгорбанк» є юридичною особою, зареєстроване 06.04.1992 р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за № 20365318.

22.02.2005 р. між позивачем , який є банком та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є позивальником було укладено кредитний договір № 13

Відповідно до п. 1.1 договору, банк зобовязується видати позичальнику кредит на наступних умовах: сума кредиту 27747,00 доларів США. Цільове використання кредиту оплата за автомобіль НОМЕР_3, 2005 р.

Датою остаточного повернення кредиту є 28.01.2010 р.

Як визначено п. 4.1 договору, забезпеченням зобов»язань позичальника за даним договором є автомобіль НОМЕР_3, згідно договору застави № 13/1 від 22.02.2005 р.

Крім того, 22.02.2005 р. між позивачем, який є заставодержателем та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є заставодавцем було укладено договір застави транспортного засобу № 13/1.

На підставі п. 1.1 договору, заставодавець передає в заставу заставодержателеві транспортний засіб, а саме: автомобіль марки TOYOTA CAMRY, чорного кольору, рік випуску 2004, двигун обємом 2995 куб. см, реєстраційний номер НОМЕР_1, шассі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_2, тип ТЗ легковий седан.

П. 1.2 договору обумовлено, що предмет застави забезпечує виконання зобовязань заставодавця перед заставодержателем за кредитним договором № 13 від 22.02.2005 р.

Згідно до п. 4.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем основного зобов»язання чи умов цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

08.02.2006 р. між позивачем, який є банком та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є позивальником було укладено кредитний договір № 2.

Відповідно до п. п. 1.1 договору, банк надає позичальнику кредитну лінію в сумі 1400000,00 доларів США.

Цільовим використанням кредиту є погашення кредитів у філії «Орджонікідзівське відділення Промінвестбанку України в м. Маріуполь», поповнення оборотних та основних активів підприємства.

Строк повернення кредиту згідно графіку, датою кінцевого повернення кредиту є 07.02.2011 року.

13.02.2006 р. між позивачем, який є іпотеко держателем та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є іпотекодавцем було укладено іпотечний договір № 2/1.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, іпотекодавець передає іпотеко держателеві в іпотеку обєкти нерухомого майна.

На підставі п. 1.2 договору, до предмету іпотеки входить: нежитлова будівля (цех кулінарних виробів), що складає цілу частку, яка розташована у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня 21/43; нежитлове приміщення (магазин «Літва» разом з підвалом), що складає 3/50 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня, 21/43.

Згідно до п.1.3 договору, іпотека поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного користування земельну ділянку або її частину, на якій розташований предмет іпотеки і яка необхідна для його використання за цільовим призначенням.

П. 2.1 договору обумовлено, що за рахунок предмета іпотеки задовольняються вимоги іпотеко держателя за кредитним договором № 2 від 08.02.2006 р. у повному обсязі, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу, а також будь яке збільшення цієї суми та/або процентів за основним зобовязанням.

Приписами п. 4.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, 13.02.2006 р. між позивачем, який є заставодержателем та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є заставодавцем було укладено договір застави обладнання № 2/3.

На підставі п. 1.1 договору, заставодавець передає в заставу заставодержателеві обладнання, перелік якого наведений у Додатку № 1 до цього договору, який є невід»ємною його частиною.

Відповідно до п. 1.2 договору, предмет застави забезпечує виконання зобовязань заставодавця перед заставодержателем за кредитним договором № 2 від 08.02.2006 р.

П. 3.1 вказаного договору обумовлено, що у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов основного зобовязання чи цього договору заставодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет застави.

28.04.2006 р. між позивачем, який є банком та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є позичальником було укладено кредитний договір № 5.

На підставі п. 1.1 договору, банк надає позичальнику кредит у вигляді кредитної лінії на наступних умовах: сума кредиту 2000000 ,00 доларів США.

Цільове призначення кредиту для конвертації валюти для поповнення оборотних та основних засобів підприємства і використання у подальшому на виробничі цілі підприємства, будівництво нового супермаркету, закупівлі обладнання і оплати інших поточних потреб підприємства.

Датою остаточного повернення кредиту є 27.04.2011 р.

Як зазначено у п. 4.1 договору, забезпеченням зобовязань позичальника за вказаним договором згідно договору застави № 5/1 від 28.04.2006 р. є споруда магазину «IMAGO» (нежилі торгові і складські приміщення) загальною площею 2624,7 кв. м, оціночною вартістю 19679300,00 грн., розташовані за адресою: м. Маріуполь, б. Шевченко, 54, що належить позивальнику.

28.04.2006 р. між позивачем, який є іпотеко держателем та Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар», яке є іпотекодавцем було укладено іпотечний договір № 5/1.

Відповідно до п. 1.1 договору, іпотекодавець передає іпотеко держателеві в іпотеку обєкти нерухомого майна.

На підставі п. 1.2 договору, до предмету іпотеки входить: нежитлова будівля (продовольчий універсам), що складає цілу частку, яка розташована у м. Маріуполь, б. Шевченка, 54.

Крім того, визначено, що іпотека поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного користування земельну ділянку або її частину, на якій розташований предмет іпотеки і яка необхідна для його використання за цільовим призначенням.

П. 4.1 договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Внаслідок невиконання Спільним українсько-литовським підприємством в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар» зобов»язань за вказаними кредитними договорами, позивачем була розпочата процедура звернення стягнення на заставлене майно боржника.

24.02.2009 р. відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 13/445 від 24.02.2009 р., постанову про відкриття виконавчого провадження № 13/940 від 24.09.2009 р., постанову про відкриття виконавчого провадження № 13/954 від 05.10.2009 р., якою було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Листом від 30.10.2009 р. на ім»я позивача, відповідач підтвердив той факт, що в ході виконання зведеного виконавчого провадження було накладено арешт на все майно Спільного українсько-литовського підприємства в формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Тел-Мар».

Крім того, відповідач повідомив, що звільнення майна з- під арешту можливе в разі сплати боржником повної суми боргу за виконавчими документами або в разі прийняття судом рішення про звільнення майна з- під арешту.

Разом з тим, суд не погоджується з позицією відповідача щодо накладення арешту на майно боржника, яке знаходиться в іпотеці з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Ст. 33 вказаного Закону визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі ст. 62-1 Закону України «Про виконавче провадження», на майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати"

Приписами ст. 1 Закону України «Про заставу» визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Як передбачено вимогами ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Ст. ст. 12 та 14 наведеного Закону визначено, що взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

В судовому засіданні встановлено, що майно боржника дійсно зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Суд вважає, що таким чином позивач має у відповідності до вимог вищевказаного Закону вищій пріоритет щодо задоволення вимог за рахунок заставленого майна.

Крім того, суд вважає за необхідне додати, що відповідач взагалі не міг накладати арешт на майно, яке знаходиться в іпотеці у позивача, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства.

Приписами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Суд приходить до висновку, що таким чином позивач має переважне право на задоволення своїх вимог, звернувши стягнення на майно, яке знаходиться в іпотеці.

Тому, суд приймає до уваги посилання позивача та вважає, що відповідачем неправомірно накладено арешт на майно, яке знаходиться в іпотеці та відповідно до чого приходить до висновку, що майно боржника, що знаходиться в іпотеці у позивача підлягає звільненню з- під арешту.

Щодо посилань відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, суд зазначає наступне:

Відповідно до приписів ст. 181 КАСУ, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач довідався про порушення своїх прав 17.11.2009 р., а до суду з позовом звернувся до 26.11.2009 р. з дотриманням встановленого ст. 181 КАСУ десятиденного строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії, оскільки вони знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про визнання дій незаконними та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Звільнити з під арешту, накладеного Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції обєкти рухомого та нерухомого майна, що перебуває в іпотеці (заставі) Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» на підставі іпотечних договорів, договору застави обладнання, а саме: нежитлову будівлю (цех кулінарних виробів) літ. А-2, яка розташована у м. Маріуполі, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 199,8 кв. м.; нежитлове приміщення (магазин «Літва» разом з підвалом), прибудова а 1, літ. А-5, що складає 3/50 частки домоволодіння, яке розташоване у м. Маріуполь, б. 50 років Жовтня 21/43, загальною площею 628,7 кв.м.; нежитлову будівлю (продовольчий універсам), літ. А-1, яка розташована у м. Маріуполі, б. Шевченка, 54, загальною площею 2624,70 кв. м., що належить СП ТОВ «Тел-Мар» (ідентифікаційний код 25328948).

Звільнити з під арешту, накладеного Орджонікідзевським відділом державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції обладнання, а саме вітрину холодильну MADRID 7500; міксер; гриль для кур; парокондиціонну піч;сервер 2,4/512/400Х2/450; кондиціонер Samsung SH 09 ZS; кондиціонер Samsung SH 09 ZS; кондиціонер Akira ACS7; автом. Блин для помолу зерен; машину для об смаження зерен горизонтальну; машину для обсмаження зерен горизонтальну; машину для об смаження зерен горизонтальну; машину для об смаження зерен горизонтальну; машину для об смаження зерен циліндричну;машину для обсмаження зерен циліндричну;машину для сушки зерен; машину по очистці зерен сонячника; прес кінцевого віджиму масла; торгове обладнання Стел; прилавок Toledo; вітрину LIEGI 1800, штори ; компютерний касовий апарат ELZAB; морозильну вітрину RIO STD; морозильну камеру Zanatti обємом 16,45 куб. м; морозильну камеру Zanatti обємом 23 куб. м; морозильну вітрину RIO STD, штори, дзеркало, агрегат К 280 GG-T; морозильний лар DERBY; мясорубку з комплектом ножів; охолоджувач DERBY 98; прилавок МГ-1 стелаж; принтер штрих Аргон; компютерну робочу станцію Samsung; сервер Р 1111-833; стаціонарний сканер штрих код; електро бензинову підстанцію 4.5; горку холодильну Gold; гриль для кур нікельований; кондиціонер промисловий; терези торгові L R 15 CAS; кондиціонер промисловий; горку холодильну Голд 14; Горку холодильну Голд 10; холодильну вітрину низко точну .

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Донгорбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25 лютого 2010 року.

Повний текст постанови складений 2 березня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Галатіна О.О.