Рішення № 87350962, 28.01.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року м. Житомир справа № 240/11706/19

категорія 11030400

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_8,

представника відповідача - Козяревич І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання розпорядження протиправним та скасування його,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із позовом, в якому просять визнати розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області "Про вибуття повнолітнього ОСОБА_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та припинення її функціонування" від 07.06.2019 за № 144 протиправним та скасувати його.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.06.2019 головою Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області видано розпорядження №144 про вибуття повнолітнього ОСОБА_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та припинення її функціонування. Позивачі вважають такі дії голови районної державної адміністрації та прийняте ним розпорядження протиправними, оскільки питання про вибуття повнолітнього з прийомної сім`ї розглядалось без дослідження усіх істотних обставин по справі. В свою чергу, відповідачем не доведено факти існування у прийомній сім`ї відсутності взаєморозуміння батьків із прийомним сином і невиконання прийомними батьками обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, що і стало підставою винесення оскаржуваного розпорядження.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи.

11 грудня 2019 року на офіційну електронну адресу суду у строк та аналогічний до 12 грудня 2019 року через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що за 2016-2017 та 2017-2018 роки службою в справах дітей райдержадміністрації були підготовлені звіти про стан утримання та розвитку ОСОБА_2 , які залишились не підписаними, оскільки прийомні батьки не з`являлися та ігнорували виклики до служби. Крім того, прийомні батьки неналежно здійснювали контроль за станом утримання та здоров`я дитини чим порушували договір про влаштування дітей на виховання та спільне проживання в прийомну сім`ю від 10.06.2010, що і стало підставою для винесення розпорядження №144 від 07.06.2019 про вибуття повнолітнього ОСОБА_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та припинення її функціонування .

Через відділ документального забезпечення суду 23 грудня 2019 року надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що викладені представником відповідача у відзиві обставини жодним чином не підтверджуються (а.с.92-94).

В підготовчому засіданні, призначеному на 23 грудня 2019 року о 15:00, судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 28 січня 2020 року о 10:30, про що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 23 грудня 2019 року.

В судове засідання, призначене на 28 січня 2020 року о 10:30 прибули позивач, представники позивача та відповідача.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10 червня 2010 року між Андрушівською районною державною адміністрацією Житомирської області, в особі першого заступника голови РДА Борисова О.А., та ОСОБА_1 укладено договір про те, що Андрушівська РДА передає, а прийомні батьки ОСОБА_3 , ОСОБА_1 приймають на виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13).

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 07 червня 2019 року №144 "Про вибуття повнолітнього ОСОБА_5 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ти припинення її функціонування" вирішено, зокрема:

- вивести 07.06.2019 повнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за неналежне виконання прийомними батьками своїх обов`язків;

- визнано таким, що втратив чинність договір про влаштування дитини на виховання та спільне проживання в прийомну сім`ю від 10.06.2010, укладений між райдержадміністрацією та прийомними батьками;

- припинено 07.06.2019 функціонування прийомної сім`ї ОСОБА_6 та ОСОБА_1 ;

- Андрушівський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді запропоновано вирішити питання про припинення соціального супроводження прийомної сім`ї (а.с.14).

Надаючи оцінку діям та розпорядженню, що оскаржуються позивачами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.9 ст.23 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація вирішує питання щодо встановлення опіки і піклування, створення передбачених законодавством умов для виховання та/або влаштування дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, щодо захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей, а також вживає інших заходів щодо соціального захисту дітей, віднесених до її компетенції законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 вказаного вище Закону на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов`язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини", органами опіки та піклування є районні, районні у м.м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.

Таким чином, уповноваженими органами з питань опіки та піклування є районні державні адміністрації, рішення в межах повноважень видають їх голови у формі розпоряджень.

Згідно зі статтею 256-4 Сімейного кодексу України рішення про створення прийомної сім`ї приймається районною, районною в містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, виконавчим комітетом міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, на основі типового договору укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї. Орган, який прийняв рішення про створення прийомної сім`ї, зобов`язаний контролювати виконання прийомними батьками своїх обов`язків щодо виховання та утримання дітей. Положення про прийомну сім`ю та типовий договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.5 Положення про прийомну сім`ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 565, рішення про утворення прийомної сім`ї приймається районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчими органами міських, районних у містах (в разі утворення) рад на підставі заяви сім`ї або окремої особи, які виявили бажання утворити прийомну сім`ю, за поданням відповідного висновку служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах (в разі утворення) рад про можливість утворення прийомної сім`ї за результатами проходження курсу підготовки і рекомендацією відповідного центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Зазначена сім`я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, обов`язково інформується про стан здоров`я, фізичний та розумовий розвиток дітей, яких вони бажають взяти на виховання та спільне проживання.

Орган, який прийняв рішення про утворення прийомної сім`ї, несе відповідальність за її функціонування відповідно до законодавства.

Частинами 1, 2 п.6 вказаного вище Положення передбачено, що на підставі рішення про утворення прийомної сім`ї між прийомними батьками та органом, який прийняв рішення про її утворення, укладається договір про влаштування дітей до прийомної сім`ї на виховання та спільне проживання (далі - договір) за формою згідно з додатком.

Дія договору припиняється у разі виникнення у прийомній сім`ї несприятливих умов для виховання дітей та спільного проживання (тяжка хвороба прийомних батьків, зміна їх сімейного стану, відсутність взаєморозуміння батьків з дітьми, конфліктні стосунки дітей), невиконання прийомними батьками обов`язків щодо належного виховання, розвитку та утримання дітей, порушення схеми антиретровірусної терапії дитини, повернення дітей рідним батькам (опікуну, піклувальнику, усиновителю), досягнення дитиною повноліття, досягнення батьками пенсійного віку, виявлення обставин щодо навмисного виведення дитини з прийомної сім`ї з метою усиновлення її іноземцями, за винятком ситуацій, якщо іноземець є родичем дитини, за згодою сторін та з інших причин, передбачених договором, а також за наявності обставин, зазначених у статті 212 Сімейного кодексу України.

У разі припинення дії договору сім`я позбавляється статусу прийомної, а питання про подальше влаштування дітей вирішується органом опіки і піклування (дітей, уражених ВІЛ-інфекцією, - органом опіки і піклування на підставі висновку закладу охорони здоров`я), який вживає вичерпних заходів до запобігання поверненню (влаштуванню) дітей в інтернатні заклади.

Контроль за виконанням договору, а також за умовами проживання, виховання прийомних дітей здійснюють місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих комітетів міських рад.

Згідно зі ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок, що договір про влаштування дитини у прийомну сім`ю є таким, що укладається уповноваженим органом на виконання його функцій з управління у справах сім`ї - райдержадміністраціями, порядок та підстави укладання та розірвання такого договору, визначені приписами Положення про прийомну сім`ю, що відповідає вимогам Сімейного кодексу України. Контроль за виконанням такого договору покладений на місцеві служби у справах дітей і органи опіки та піклування.

Як зазначила представник відповідача в судовому засіданні, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Андрушівської райдержадміністрації, яке оформлено витягом з протоколу №7 від 04.06.2019, встановлено, що працівникам служби в справах дітей стало відомо про те, що прийомний син ОСОБА_2 відсутній на навчанні в Житомирському національному агроекологічному університеті, про що свідчить довідка, видана адміністрацією Житомирського національного агроекологічного університету. Прийомна мати пояснила відсутність вихованця тим, що він уже півтора місяці перебуває за кордоном на заробітках. Через мобільний додаток Вайбер юнакові надіслано повідомлення, в якому зазначено, що на даний час у студентів-однокурсників проходить екзаменаційна сесія, на якій він відсутній без поважної причини, що є грубим порушенням умов договору Андрушівської райдержадміністрацїї з його прийомними батьками і що це може стати підставою для його розірвання. Однак, ОСОБА_2 проігнорував вказані попередження. Також, зазначено, що прийомних батьків попереджено про можливість припинення функціонування їх прийомної сім`ї (а.с.30).

На підставі вказаного вище рішення комісії прийнято розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації від 07.06.2019 № 144 "Про вибуття повнолітнього ОСОБА_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та припинення її функціонування".

Проаналізувавши дане рішення, суд звертає увагу, що підставою для його прийняття вказано неналежне виконання прийомними батьками своїх обов`язків.

При цьому, як зазначено у протоколі №7 від 04.06.2019, такий висновок зроблено комісією з огляду на відсутність прийомної дитини на навчанні та перебування за кордоном на заробітках.

Відповідно до довідки Житомирського національного агроекологічного університету №09-60 від 22.05.2019 ОСОБА_2 є студентом 3 курсу за освітнім ступенем бакалавр факультету інженерії та енергетики денної форми навчання Житомирського національного агроекологічного університету з 01 вересня 2016 року по 30 червня 2020 року (а.с.17).

Зі змісту довідки 04.06.2019 №1029 Житомирського національного агроекологічного університету встановлено, що ректор університету підтверджує факт навчання ОСОБА_2 на 3-му курсі освітнього ступеня бакалавра денної форми навчання факультету інженерії та енергетики спеціальності 208 "Агроінженерія" та повідомлено про те, що студент відсутній на літній заліко-екзаменаційній сесії, яка закінчується 07.06.2019 (а.с.31).

Жодних посилань на той факт, що позивач виключений з навчального закладу вищевказані довідки не містять.

Крім того, дані довідки не є доказом невиконання прийомними батьками своїх обов`язків.

Як пояснила прийомна мати ОСОБА_2 в судовому засіданні, її син виїздив за кордон в літній період на практику. В подальшому, він виявив бажання залишитись на роботі для отримання коштів на придбання власного житла. Дане рішення прийнято ним самостійно та обговорено із прийомними батьками.

Слід звернути увагу, що у чинному законодавстві та в укладеному договорі відсутні обмеження для прийомної дитини виїжджати за кордон або обов`язку прийомних батьків встановлювати дитині такі заборони.

Також слід врахувати, що відповідно до звіту про стан виховання, утримання та розвитку особи, з числа дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_2 в прийомній сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за 2017-2018 років, батьком, з метою підвищення виховного потенціалу, пройдено навчання для прийомних батьків, організоване обласним центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Умови проживання прийомної сім`ї задовільні. Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний та розумовий висновок дитини від 05.01.2018 ОСОБА_2 має задовільний стан здоров`я, що, в свою чергу, спростовують твердження відповідача щодо неналежного виконання прийомними батьками своїх обов`язків (а.с.33).

Також, позивач в судовому засіданні зауважила, що на даний час в сім`ї збереглись нормальні, дружні стосунки з прийомним сином, який приїздить до них із-за кордону на деякі свята та вихідні дні.

Суд враховує той факт, що одним з позивачів у вказаній справі є сам ОСОБА_2 , що є також підставою вважати, що його прийомні батьки сумлінно виконують покладені на них обов`язки відповідно до договору від 10.06.2010, а тому він заперечує щодо припинення існування прийомної сім`ї.

Посилання представника відповідача на той факт, що ОСОБА_2 було відраховано із навчального закладу, суд оцінює критично, оскільки дане відрахування відбулось після прийняття оскаржуваного рішення. Крім того, слід зазначити, що досягнення прийомною дитиною повноліття та не продовження подальшого навчання є самостійною підставою для припинення договору про прийомну сім`їю, проте не може безумовно свідчити про невиконання прийомними батьками своїх обов`язків.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факту невиконання прийомними батьками своїх обов`язків, тобто підстав для прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про його протиправність.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, зважаючи на наявність порушеного права та необхідність його судового захисту, суд вважає за необхідне скасувати оскаржуване розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області від 07.06.2019 за № 144.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність свого рішення, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Розподіл судових витрат здійснюється судом відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області "Про вибуття повнолітнього ОСОБА_2 з прийомної сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та припинення її функціонування" від 07.06.2019 за № 144.

Стягнути з Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області (пл. Т.Г. Шевченка, 1, м. Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область, 13400. РНОКПП / ЄДРПОУ: 04053588) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Андрушівської районної державної адміністрації Житомирської області (пл. Т.Г. Шевченка, 1, м. Андрушівка, Андрушівський район, Житомирська область, 13400. РНОКПП / ЄДРПОУ: 04053588) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП / ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 04 лютого 2020 року