Постанова № 8734635, 23.02.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2010 р. справа № 2а-770/10/0570

час прийняття постанови: 11 година 30 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Стирана В.В.

при секретаріЦургановій Г.В.

за участю представників позивача Кримчак М.А.

представника відповідача 1 Лукянець В.В., Криволап Н.М.

представника відповідача 2 Вертела М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства „САР-ДАР” до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2009 №0001001600/0 та стягнення суми бюджетного відшкодування

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „САР-ДАР” звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2008 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 304785 грн.

Заявою від 10.02.10 позивач змінив позовні вимоги, доповнивши позові вимоги новими. З урахуванням остаточно сформульованих позовних вимог просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2009 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 304785 грн., стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „САР-ДАР” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 304785 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.10 до участі у розгляд справи залучено другого відповідача Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ йому належить до відшкодування з Державного бюджету України шляхом перерахування на розрахунковий рахунок сума податку на додану вартість у розмірі 304785 грн. За наслідками перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року податковим органом встановлено, що ПП „САР-ДАР” не має права на бюджетне відшкодування, оскільки обсяг оподатковуваних операцій підприємства за останні 12 календарних місяців є меншим, ніж сума заявленого бюджетного відшкодування. Позивач зазначає, що зазначене твердження податкового органу спростовується даними декларацій з ПДВ підприємства, поданих до податкового органу. За таких обставин зменшення суми бюджетного відшкодування з огляду на порушення підприємством пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” є безпідставним. Таким чином, на думку позивача, ПП „САР-ДАР” має передбачене положеннями Закону України „Про податок на додану вартість” право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 304 785 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Перший відповідач, Державна податкова інспекція у м. Авдіївці, надав суду письмові заперечення на позовну заяву. Відповідач зазначає, що для проведення невиїзної (камеральної) перевірки платником податків не були надані завірені копії первинних документів та копії реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, що позбавило податковий орган можливості дослідити дотримання платником вимог пп. 7.7.3, абз. „а” пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Окрім цього, податковим органом надані письмові пояснення, згідно з якими податковий орган вказує на відсутність у платника податків права на бюджетне відшкодування з огляду на відображення в раніше поданих деклараціях рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів.

В судовому засіданні представники першого відповідача заперечували проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов та поясненнях.

Другий відповідач, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, надало суду письмові заперечення на позовну заяву. Другий відповідач зазначає, що відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за рішенням суду або за висновками податкових органів. При цьому податковий орган повинен надати казначейству реєстри субєктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування ПДВ. Оскільки до казначейства висновок та реєстр на відшкодування ПДВ позивачу не надходили, таке відшкодування неможливе.

В судовому засіданні представник другого відповідача заперечував проти позову з тих самих підстав, що викладені в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Приватне підприємство „САР-ДАР” зареєстровано як юридична особа 23.11.2007, ідентифікаційний код юридичної особи 35410266. Перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Авдіївці. Приватне підприємство „САР-ДАР” зареєстровано як платник податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ 354102605011.

Приватним підприємством „САР-ДАР” подана до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року. Згідно з даними такої декларації сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1) визначена у розмірі 351 890 грн. Разом з декларацією в якості додатків платником подані розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, дорівнює 351 890 грн., та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої бюджетне відшкодування у сумі 351890 грн. підлягає перерахуванню на рахунок платника у Донецькому РУ Приватбанку м. Донецьк №26009051804502, МФО 335496.

Відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

ДПІ у м. Авдіївці проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Приватного підприємства „САР-ДАР”, поданої за жовтень 2009 року, за наслідками якої складений акт від 28.11.2009 №507/1600/35410266.

Під час проведення перевірки достовірності розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року встановлено, що залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду як за даними платника податку, так і за даними податкового органу дорівнює 351890 грн. При цьому податковим органом встановлено, що в порушення абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платником податків завищено відємне значення податку за квітень 2009 року в сумі 690 грн., занижено відємне значення податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 690 грн. Зазначена обставина позивачем не оспорюється.

Також податковим органом встановлено зайве врахування жовтня 2009 року як періоду виникнення відємного значення, чим порушений абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Зазначена обставина позивачем також не оспорюється.

Окрім вказаного, податковим органом встановлено відхилення в частині залишку відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашеного податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або яке не брало участі у розрахунках бюджетного відшкодування. За даними ПП „САР-ДАР” така сума складає 355276 грн., за даними перевірки 245432 грн. Таким чином ДПІ у м. Авдіївці встановлено порушення абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

При перевірці розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року (Додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) встановлені розбіжності між даними платника та даними перевірки. Так, відповідно до таблиці, наведеної в акті перевірки, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за даними платника податків складає 351890 грн., за даними перевірки 245432 грн. Відхилення склало 106458 грн.

Також відповідно до даних акту перевірки податковим органом встановлено, що додаток 2 та додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року заповнено всупереч пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Згідно з даними акту перевірки податковим органом встановлено, що ПП „САР-ДАР” не відповідає вимогам законодавства щодо наявності права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки за останні 12 календарних місяців має обсяги оподатковуваних операцій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. За даними перевірки такий обсяг оподатковуваних операцій складає 94131 грн. Таким чином встановлено порушення абз. а) пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідно до висновку акту перевірки зменшується сума 351890 грн., що підлягала бюджетному відшкодуванню, та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 351890 грн.

Причиною не підтвердження суми бюджетного відшкодування 351890 грн. є порушення абз. а) пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

З урахуванням висновку акту перевірки ДПІ у м. Авдіївці прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.11.09 №0001001600/0, яке оскаржується в судовому порядку.

Згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням на підставі акта перевірки №507/1600/35410266 від 28.11.2009 встановлено порушення підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та Приватному підприємству „САР-ДАР” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 351890 грн. за декларацією за жовтень 2009 року.

Відповідно до пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” не має права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Як вже зазначалося, Приватним підприємством „САР-ДАР” відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року задекларована сума бюджетного відшкодування у розмірі 351890 грн.

За таких обставин для визначення наявності чи відсутності права платника податків на отримання бюджетного відшкодування у вказаній сумі з урахуванням приписів пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” значення має обсяг оподатковуваних операцій за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно.

Відповідно до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.97 №166 (в редакції наказу від 17.03.08 №159), загальний обсяг оподатковуваних операцій звітного періоду відображається у рядку 5.1 декларації.

Згідно з наданими до матеріалів справи копіями податкових декларацій з податку на додану вартість, загальний обсяг оподатковуваних операцій ПП „САР-ДАР” склав за жовтень 2008 року 75478 грн., за листопад 2008 року 15700 грн., за грудень 2008 року 1475 грн., за січень 2009 року значення відсутнє, за лютий 2009 року 7600 грн., за березень 2009 року 8540 грн., за квітень 2009 року 282674 грн., за травень 2009 року 552770 грн., за червень 2009 року 210423 грн., за липень 2009 року 364193 грн., за серпень 2009 року 10658 грн., за вересень 2009 року 11908 грн.

Таким чином загальний обсяг оподатковуваних поставок ПП „САР-ДАР” за 12 календарних місяців, попередніх періоду заявлення бюджетного відшкодування, склав 1541419 грн., що значно перевищує заявлену платником суму бюджетного відшкодування.

Податковим органом вказані дані не заперечені. Пояснення щодо розбіжностей стосовно обсягу оподатковуваних операцій, встановлених під час проведення перевірки, не надані.

За таких обставин матеріалами справи спростовані посилання податкового органу на наявність порушення з боку Приватного підприємства „САР-ДАР” положень пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, що свідчить про безпідставність прийняття ДПІ у м. Авдіївці оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що при прийнятті позивачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вказані принципи дотримані не були.

Відповідно до абз. „б” пп. 7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить посилання на інші підстави зменшення бюджетного відшкодування, окрім пп. 7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на неможливість за наслідками документальної невиїзної перевірки дослідити дотримання платником податків вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Так, відповідно до пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

За таких обставин податковий орган не був позбавлений права провести позапланову перевірку ПП „САР-ДАР” в межах якої дослідити питання обґрунтованості формування суми бюджетного відшкодування.

Під час розгляду справи ДПІ у м. Авдіївці зазначено про проведення дослідження в частині фактичної сплати податку на додану вартість постачальникам товарів.

Згідно з викладеними у поясненнях результатами такого дослідження, податковим органом підтверджена фактична сплата у вересні 2009 року суми відємного значення у розмірі 67919 грн. Під час судового розгляду справи податковим органом не заперечувалось та визнано право Приватного підприємства „САР-ДАР” на бюджетне відшкодування в зазначеній частині.

Щодо заперечень ДПІ у м. Авдіївці стосовно відшкодування ПП „САР-ДАР” податку на додану вартість в іншій частині, доводи податкового органу полягають в наступному.

Так, податковий орган зазначає про відсутність фактичної сплати податку на адресу ТОВ „Охорона та безпека - Донецьк” (сума податку 83,33 грн.), в той час як така сума врахована при визначенні суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до виписок банку по рахунку ПП „САР-ДАР” за вересень 2009 року платіжним дорученням №571 на адресу ТОВ „Охорона та безпека Донецьк” перераховано 500 грн. за обслуговування засобів сигналізації та спостереження.

За таких обставин матеріалами справи підтверджена сплата позивачем податку на додану вартість у складі придбаних послуг від ТОВ „Охорона та безпека Донецьк”.

Щодо іншої частини суми заявленого бюджетного відшкодування у сумі 220876 грн., податковий орган вказує на зарахування фактично сплаченої частини відємного значення податку у зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів, що позбавляє платника податку на отримання бюджетного відшкодування в такій частині.

Порядок визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України та строки розрахунків визначені положеннями п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Матеріалами справи підтверджено, а податковим органом не заперечується, що Приватне підприємство „САР-ДАР” протягом квітня вересня 2009 року (період виникнення відємного значення податку) не декларував та не отримував бюджетне відшкодування.

За таких обставин відповідно до даних податкових декларацій позивача сума відємного значення податку на додану вартість, визначена за результатами кожного податкового періоду, зараховувалася до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто, накопичувалася у рядку 26 декларації з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір в частині суми відємного значення податку та суми фактичної сплати такого відємного значення (окрім сплати ТОВ „Охорона та безпека - Донецьк” 83,33 грн., про які зазначено вище).

За таких обставин відповідно до положень Закону України „Про податок на додану вартість” платник податків отримав право на бюджетне відшкодування в тій частині відємного значення, сплата якої відбулася не лише в періоді, попередньому періоду заявлення бюджетного відшкодування, а й у попередніх податкових періодах.

За змістом положень Закону України „Про податок на додану вартість” участь у розрахунку бюджетного відшкодування не приймає лише сума, щодо якої платником податків прийнято рішення про отримання бюджетного відшкодування, чи то на розрахунковий рахунок, чи у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів.

Суд не приймає до уваги посилання податкового органу, що позивачем прийнято рішення про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів.

Так, відповідно до пп. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Відповідно до форми податкової декларації з податку на додану вартість сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів, відображається у рядку 25.2 податкової декларації.

Таким чином посилання податкового органу, що рішення про зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів відображається за рядком 26 податкової декларації („залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду”) є помилковим та нормативно необґрунтованим.

Згідно з наданими позивачем до матеріалів справи копіями податкових декларацій з податку на додану вартість позивачем не декларувалося бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів (значення рядка 25.2 декларацій відсутнє).

Відповідно до пп. 7.7.7 „а” п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Оскільки податковий орган не визначив за наслідком проведеної документальної невиїзної (камеральної) перевірки факту заниження позивачем бюджетного відшкодування, не надсилав на його адресу відповідного податкового повідомлення із визначенням сума такого заниження та підстави для її вирахування, а позивач самостійно не приймав рішення про зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, неврахування суми 220876 грн. при розрахунку суми бюджетного відшкодування наступних податкових періодів є безпідставним.

За таких обставин позивач отримав право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 288878 грн.

Відповідно до положень пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Суд зазначає, що нездійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість позивачу є порушенням матеріального права позивача на повернення у встановлених законом випадках суми податку на додану вартість.

Способом захисту порушеного права у випадку невідшкодування платнику податків бюджетної заборгованості з податку на додану вартість є стягнення бюджетної заборгованості з цього податку.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2009 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 304785 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „САР-ДАР” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 304785 грн. підлягають частковому задоволенню.

При цьому позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 288878 грн., оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження фактичної сплати залишку відємного значення податку на додану вартість у сумі 15907 грн., та відповідно право на бюджетне відшкодування в такій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „САР-ДАР” до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці та Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2009 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 304785 грн., стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „САР-ДАР” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 304785 грн. задовольнити частково.

Визнати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2009 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року частково нечинним у сумі 288878 грн.

Стягнути з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 288878 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №26009051804502 в Донецькому РУ Приватбанку м. Донецьк, МФО 335496.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „САР-ДАР” витрати по сплаті судового збору у розмірі 1612 грн. 96 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 лютого 2010 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 28 лютого 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Стиран В.В.