Рішення № 87341731, 28.01.2020, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9003/19

Провадження № 2/750/47/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

за участю позивача та представника позивача,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо припинення підтримання (обслуговування) ділових відносин з ОСОБА_1 , які виникли на підставі угоди №7064397 від 23.11.2018 відповідно до якої було відкрито рахунок №26208903424035 - з моменту прийняття такого рішення, визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк», що полягають у блокуванні банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , а також блокуванні банківської карти закріпленої за цим рахунком, визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо відмови у здійсненні фінансових операцій з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне перерахування коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 3288,43 грн. та 1 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, а також стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн., мотивуючи вимоги тим, що несвоєчасне перерахування банком грошових коштів позивача за запитом останнього (із затримкою на 63 дні), які є його власністю, у зв`язку з протиправним встановленням неприйнятно високого ризику за результатами оцінки, не ґрунтуються на законі, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду з даним позовом.

В судовому позивач та його представник позов підтримали.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 (далі - Позивач) та АТ «АЛЬФА-БАНК» (далі - Відповідач, банк), було укладено угоду № 7064397 від 23.11.2018 року, відповідно до якої Позивачу було відкрито рахунок № НОМЕР_1 , котрим він користувався за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , на яку отримував заробітну плату.

05 квітня 2019 року на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 була зарахована частина його заробітної плати за березень 2019 у сумі 1738,80 грн.

Загальний баланс рахунку позивача станом на 05.04.2019 року складав 1739,91 грн.

Даний факт підтверджується випискою по рахунку №26208903424035 від 11.07.2019 року.

08 квітня 2019 року о 10:31 год. коли позивач намагався скористатися своїми коштами розміщеними на його банківському рахунку № НОМЕР_1 за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , шляхом перерахування 1739,00 грн. за допомогою мобільного додатку «Альфа- Банк» на свій рахунок відкритий у іншому банку, відповідач відмовився виконати вищезазначену фінансову операцію, та надіслав повідомлення у мессенджері Viber та мобільному додатку «Альфа- Банк», що банківська картка позивача заблокована.

Позивач намагався 08.04.19 о 23:31 год., 08.04.19 о 23:34 год, 09.04.19 о 22:26 год. та 10.04.19 о 12:02 год. повторно скористатися своїми коштами розміщеними на його рахунку № НОМЕР_1 за допомогою мобільного додатку «Альфа-Банк», однак відповідач знову відмовив у здійсненні цих фінансових операцій.

09.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відділення №7 АТ «Альфа-Банк» в місті Києві, з письмовою заявою з вимогою повідомити дату та причину блокування його карткового рахунку, надати копію документу (рішення) на підставі якого було здійснено блокування його карткового рахунку, а також, у випадку відсутності причин для блокування його карткового рахунку, негайно його розблокувати.

У своїй відповіді від 17.04.19 за № 37447-23.1-6/6, відповідач повідомив, що він прийняв рішення про відмову позивачу у підтриманні ділових відносин на підставі ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п. 20 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 року № 492.

10.06.2019 року відповідач перерахував кошти у сумі 1739,91 грн. на рахунок позивача відкритий в іншому банку.

У своєму відзиві Відповідач вказує про те, що він має повноваження на одностороннє припинення договору з позивачем, в обґрунтування своїх дій зазначає, що позивач є учасником юридичної особи, господарську діяльність якої банк відніс до «схемних» розрахунків, а тому з позивачем, як із засновником припинив договірні відносини.

Відповідач зазначає, що в силу вимог ст. 10 «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст. 651 Цивільного кодексу України в нього наявні повноваження для односторонньої відмови від договору з позивачем.

Право банку як суб`єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику, не є необмеженим.

Підставою позову є протиправне встановлення клієнту (позивачу) неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику та неправомірне блокування грошових коштів.

Відповідач зазначає, що оскільки ОСОБА_1 є засновником Адвокатського Об`єднання «СТРІКС», та у зв`язку з тим, що банк прийшов до висновку, що господарська діяльність компанії підпадає під критерій № 7 «Схемні» розрахунки, то відповідач прийняв рішення розірвати з позивачем договір банківського обслуговування. Вказує, що при прийняті рішення про припинення ділових відносин з позивачем, використовував критерії виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності, котрі зазначені в Листі НБУ від 26.05.2017 року № 25- 0008/37888 «Щодо фінансових операцій з ознаками фіктивності».

В судовому засіданні встановлено, що дійсно ОСОБА_1 є засновником Адвокатського Об`єднання «СТРІКС» (надалі - об`єднання). Проте, позивач є лише засновником, а не директором (керуючим партнером) об`єднання та не приймає жодної участі в його господарській діяльності. Йому невідомі дійсні причини блокування рахунків об`єднання банком, оскільки це відноситься до повноважень директора (керуючого партнера).

Частиною 3 статті 96 ЦК України, передбачено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідальність засновника АО «СТРІКС» за господарську діяльність об`єднання не передбачена і його Статутом. Це підтверджується описом документів, що надаються державному реєстратору для проведення реєстраційної дії від 22.10.2018 року.

Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії, які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком.

Лист НБУ від 26.05.2017 року № 25-0008/37888 «Щодо фінансових операцій з ознаками фіктивності», на який посилається відповідач, не є нормативно-правовим актом Національного банку, а тому не може бути джерелом права для спірних правовідносин.

Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»: п. 36) ризики - небезпека (загроза, уразливі місця) для суб`єктів первинного фінансового моніторингу бути використаними з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму або фінансування розповсюдження зброї масового знищення під час надання ними послуг відповідно до характеру їх діяльності; п. 8) високий ризик - результат оцінки ризику суб`єктом первинного фінансового моніторингу, що базується на результатах аналізу сукупності визначених критеріїв, який свідчить про високу ймовірність використання суб`єкта первинного фінансового моніторингу для легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та/або фінансування тероризму; п. 27) неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, який не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу здійснюється за відповідними критеріями, зокрема за типом клієнта, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, і видом товарів, послуг, які клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Наказом Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №584 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», затвердженні критерії оцінювання ризиків клієнтів суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Додатком 1 до цього наказу, передбачені критерії віднесення клієнта до «високого» рівня ризику.

Аналіз наведених у вказаному додатку 1 критеріїв «високого» ризику дає підстави для висновку про те, що позивач не підпадає під такий критерій - ані за географічним розташуванням держави проживання (перебування, реєстрації) клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, ані за типом клієнта (позивач не включений до Переліку осіб, пов`язаних із провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції; позивач не є публічним діячем, його близькою особою або пов`язаною з ним особою тощо).

Банк установлює рівень ризику клієнтам з урахуванням відповідних критеріїв ризиків, згідно із Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України.

Таким чином, Банк жодним чином не обґрунтував встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику, тобто відповідач діяв із перевищенням своїх повноважень, що полягає у необґрунтованому встановлені ОСОБА_1 неприйнятно високого рівня ризику, як клієнту банку та припинення з ним ділових відносин.

Позивач є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг, передбачену ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: сплату пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. За змістом зазначеної норми закону та ст. 1058 ЦК України, яка регулює правовідносини, що випливають з договору банківського вкладу, зобов`язання банку з повернення вкладу вважається виконаним, коли вкладнику буде надана реальна можливість отримати та розпорядитися на свій розсуд вкладом.

Таким чином, відмова банку виконати розпорядження клієнта з перерахунку належних йому за договором банківського рахунку коштів свідчить про невиконання банком своїх зобов`язань та має наслідком настання відповідальності, передбаченої законом, у вигляді сплати пені в розмірі 3 % від суми утримуваних банком коштів за кожен день з моменту звернення клієнта з вимогою про перерахунок коштів до дня фактичного їх повернення позивачу.

Враховуючи те, що позивач намагався вперше скористатись своїми коштами 08.04.2019 року, порушення права позивача на вільне володіння та розпорядження своїми грошовими коштами слід рахувати саме з цієї дати.

Оскільки, кошти у сумі 1739,91 грн. були перераховані позивачу лише 10.06.2019 року, то з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 3 % за кожний день прострочення виконання зобов`язання передбачена ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за період з 08.04.2019 року по 09.06.2019 року включно, загальний розмір якої становить 3 288, 43 грн.

Враховуючи викладене вище, позов в частині визнання неправомірними дій Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо припинення підтримання (обслуговування) ділових відносин з ОСОБА_1 , які виникли на підставі угоди №7064397 від 23.11.2018 відповідно до якої було відкрито рахунок №НОМЕР_1 - з моменту прийняття такого рішення, визнання неправомірними дій відповідача, що полягають у блокуванні банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , а також блокуванні банківської карти закріпленої за цим рахунком, визнання неправомірними дій Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо відмови у здійсненні фінансових операцій з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 та стягнення з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 пені за несвоєчасне перерахування коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 3288,43 грн., обґрунтований та підлягає задоволенню.

Також з відповідача на користь позивача належить стягнути 5 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Не підлягає задоволенню позов в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки не ґрунтується на Законі «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, код ЄДРПОУ 23494714) про захист прав споживачів задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо припинення підтримання (обслуговування) ділових відносин з ОСОБА_1 , які виникли на підставі угоди №7064397 від 23.11.2018 відповідно до якої було відкрито рахунок №НОМЕР_1 - з моменту прийняття такого рішення.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк», що полягають у блокуванні банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 , а також блокуванні банківської карти закріпленої за цим рахунком.

Визнати неправомірними дії Акціонерного товариства «Альфа-Банк» щодо відмови у здійсненні фінансових операцій з банківського рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасне перерахування коштів з банківського рахунку № НОМЕР_1 в розмірі 3288,43 грн.

Стягнути з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складено 03.02.2020.

Суддя