Ухвала суду № 873400, 04.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“04” квітня2007р.                                                                                             №К-36553/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                                        Сергейчука О.А.

Суддів                                                                     Ланченко Л.В.

                                                                                  Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

секретар судового засідання                           Бойченко Ю.П.

за участю представників:

позивача:                1.Харланов С.Д. (дов. від 21.03.2007р. №88);

                                   2.Коднєва М.М. (дов. від 06.09.2006р. №63);

відповідача:           1.Тимошенко В.В. (дов. від 27.11.2006р. №61);

                                   2.Сердюк Л.І. (дов. від 19.03.2007р. №14)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миргородм’ясопром”

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду

від 15.11.2006р. у справі №3/40

за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “Миргородм’ясопром”

до                               Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області

про                             визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Миргородм’ясопром” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Миргородм’ясопром”) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Миргородської об’єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (далі по тексту – відповідач, Миргородська ОДПІ) про визнання недійсним рішення від 22.02.2006р. №0000232301/0.

20.04.2006р. ТОВ “Миргородм’ясопром” подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 22.02.2006р. №0000232301/0 в повному обсязі.

29.05.2006р. ТОВ “Миргородм’ясопром” подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 22.02.2006р. №0000232301/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість урозмірі 277 541,20 грн., в т.ч. 185 027,47 грн. основного платежу та 92 513,73 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

10.07.2006р. ТОВ “Миргородм’ясопром” подано письмові уточнення, відповідно до яких позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 22.02.2006р. №0000232301/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 189 289,50 грн. основного платежу та відповідних штрафних санкцій.

18.07.2006р. ТОВ “Миргородм’ясопром” подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить в т.ч. визнати недійсним акт “Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства” від 17.02.2006р. №29/23-128/32500105.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006р. у справі №3/40 (суддя Бунякіна Г.І.) позовні вимоги ТОВ “Миргородм’ясопром” задоволено частково; визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Миргородської МДПІ від 22.02.2006р. №0000232301/0 в частині визначення позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 177 699,02 грн. основного платежу та 88 849,51 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №3/40 (головуючий суддя – Ткаченко Б.О., судді Лобань О.І., Рибченко А.О.) скасовано постанову Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006р.; прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

ТОВ “Миргородм’ясопром” не погоджуючись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №3/40 подало касаційну скаргу в якій просить її скасувати, а постанову Господарського суду Полтавської області від 31.07.2006р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ТОВ “Миргородм’ясопром” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.02.2006р. Миргородською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 278 017,80 грн., в т.ч. 185 345,20 грн. основного платежу та 92 672,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 22.02.2006р. №0000232301/0 прийнято Миргородською ОДПІ на підставі акту “Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Миргородм’ясопром”, код ЄДРПОУ 32500105 за період з 01.07.2004р. по 01.10.2005р.” від 17.02.2006р. №29/23-128/32500105 (далі по тексту – Акт перевірки).

Відповідно до Акту перевірки позивачем в порушення п. 4.1, п.п. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено суму податку на додану вартість за 2004-2005 р. р. на 185 345,23 грн.

Зазначені порушення сталися внаслідок не включення позивачем до декларацій з податку на додану вартість за ці періоди податкових зобов’язань за операціями продажу м’ясних субпродуктів та реалізації шкур яловичих, шкур свинячих та інших субпродуктів на суму у розмірі 1 125 489,42 грн., в т.ч. податок на додану вартість у розмірі 187 581,57 грн., що задекларовано позивачем у відповідній декларації переробного підприємства.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України предметом даного касаційногорозгляду є обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції про неправомірність не включення позивачем до загальної декларації з податку на додану вартість податкових зобов’язань за операціями продажу м’ясних субпродуктів, а віднесення зазначених сум до окремої (спеціальної) декларації відповідно до п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до 01.01.2004р. сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності зареалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності зареалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м’ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається урозпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 1 п. 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 №805 (далі по тексту – Порядок) переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік молока, молочної продукції, м’яса, м’ясопродуктів, виготовлених з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, та окремий облік іншої продукції.

Абзацом 2 п. 6 Порядку передбачено, що зарезультатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість” визначають суми податкових зобов’язань та податкового кредиту, які виникають у зв’язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, визначені цим Законом, з урахуванням нормативно-правових актів Державної податкової адміністрації. Визначена до сплати за окремою податковою декларацією сума податку на додану вартість перераховується переробним підприємством на його окремийрахунок. Переробне підприємстворазом з окремою податковою декларацією за кожний звітний (податковий) період подає як підтвердження сплати сум податку перелік платіжних доручень на фактично зараховані на окремийрахунок кошти і виписку банку з окремого рахунка.

Отже, виходячи з системного аналізу абзаців 1 і 2 п. 6 Порядку, переробним підприємствам надано право на спрямування на дотації сільськогосподарським товаровиробникам лише суми податку на додану вартість, які надійшли до них у складі ціни за реалізовані молоко, молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, виготовлені з проданих сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м’яса саме в живій вазі.

Відповідно до листа Міністерства агропромислового комплексу України “Про класифікаційні групи м’ясних і молочних продуктів” від 10.03.1998р. №37-21-1-12/2310 до основних видів м’ясної продукції, які виробляються переробними підприємствами при переробці м’яса в живій вазі і від реалізації яких нараховується сільгосптоваровиробниками дотація, наведені в додатку до цього листа, який передбачає: м’ясо, фасоване м’ясо, субпродукти І та II категорій, ковбасні вироби, м’ясні напівфабрикати, жири тваринні топлені харчові, консерви м’ясні, вироби кулінарні з м’яса.

Згідно Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 30.12.1997 р. №822 та Номенклатури товарів народного споживання, які враховуються в роздрібній та оптовій торгівлі, затвердженій Міністерством статистики України 14.01.1994р. №12 до основних видів м’ясної продукції, які виробляються переробними підприємствами при переробці м’яса в живій вазі і від реалізації яких нараховується сільгосптоваровиробниками дотація, не може бути віднесено: корми готові для тварин, оскільки вони не відносяться до групи 15,1; шкури свиней (підкатегорія 01.25.33 “Шкури тварин інших”, категорії 01.25.3 “Шкури, тварин”, класу 01.25 “Продукція розведення інших тварин”, групи 01.2 “Продукція тваринництва”, розділу 01 Продукція сільського господарства, мисливства та пов’язані з нею послуги”), секція А. Продукція сільського господарства, мисливства та лісового господарства), оскільки вони за класифікаційними угрупуваннями не відносяться до секції D (“Продукція обробної промисловості”); жири тваринні, визначені групою 15.4; відходи забою тварин нехарчові,  а також інші  субпродукти, які не відносяться до категорій І та II.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду апеляційної інстанції про те, що до розрахунку дотацій береться не вся продукція, яка утворюється від забою скота, а лише м’ясо та м’ясопродукти, отримані від забою.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №3/40 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Миргородм’ясопром” на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №3/40 залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №3/40 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко(підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Суддя                                                                                   О.А. Сергейчук