Рішення № 87338132, 03.02.2020, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/3082/19

03.02.20

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Сєчко В.Л. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Козятині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 297999 грн. В подальшому подав позовну заяву про збільшення позивних вимог і просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 320007,60 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він є потерпілим у кримінальному провадженні №12016020170000966, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.11.2016 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України .

Досудовим розслідуванням встановлено , що ОСОБА_2 набула на підставі договору міни на праві власності на нерухоме майно - житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 . У цьому ж договорі міни зазначено, що право власності на земельну ділянку площею 0,0840 га, на якій розташоване зазначене нерухоме майно, ні за ким не зареєстроване. Після передачі майна за договором міни ОСОБА_2 виявила, що на не оброблювальній земельній ділянці, яка прилягає до городу, на якому розташований її будинок, знаходиться 11 металевих конструкцій (ферм) .

ОСОБА_2 , будучи попередженою про те, що 11 металевих конструкцій (ферм), які зберігалися на не оброблювальній земельній ділянці належать не її, на підставі усної домовленості про продаж зазначених 11 металевих конструкцій (ферм), продала зазначені 11 металевих конструкцій ОСОБА_3 , який їх порізав .

ОСОБА_1 являється дійсним власником металевих конструкцій (ферм) та визнаний потерпілим по кримінальному провадженні.

Своїми діями ОСОБА_2 заподіяла йому матеріальну шкоду в сумі 320007,60 грн.

Цивільний позов подано під час кримінального провадження .

Позивач посилається на положення ст.22, ч.1 ст.1166 ЦК України, де зазначено, що матеріальна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, та зазначає, що ОСОБА_4 фактично спричинила йому шкоду на суму 320007,60 гривень, так як внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 він втратив 11 металевих конструкцій (ферм), вартість яких складає 320007,60 гривень

Представник відповідача надав суду відзив в якому зазначив, що конкретний склад збитків або шкоди передбачається в окремих статтях ЦК, а саме ст.ст. 924, 951, 1195 які не підлягають застосуванню до виниклих правовідносин, тому для визначення конкретного складу та розміру збитків, в даному випадку необхідно керуватись положеннями ст. 225 ГК України, де зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню включається (стосовно даного випадку) вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до вироку Козятинського міськрайонного суду від 20.11.2018, ОСОБА_2 була визнана винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України – самоуправство, яким була заподіяна значна матеріальна шкода інтересам потерпілого (матеріальний склад злочину), обов`язковими ознаками якого в даному випадку є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику майна, яка визначається його вартістю.

Відповідно до роз`яснень, даних у п.п. 2 і 25 чинної постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» роз`яснено, що предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і яке є чужим для винної особи. У вказаній постанові також вказано, що розмір майна, визначається лише вартістю цього майна, яка виражається у грошовій оцінці за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину.

За відсутності зазначених цін на майно його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.04.2017 № 1835/17-21 ринкова вартість металоконструкцій "ферм" в кількості 11 шт. конструкція якої трикутник, довжиною 10 м висотою 2 м, площею 10 кв.м. кожна з урахуванням зносу станом на момент проведення експертизи складає 68818 грн. 75 коп. при умові збереження цілісності конструкції.

Всупереч положенням ч.1 ст. 81 ЦПК України, вказаний висновок не спростований позивачем за первісним позовом належними та допустимими доказами, а тому є доказом, який відповідає вимогам ст.76,77,78 ,79,80 з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності, тобто розмір шкоди визначений експертним шляхом відповідно до вимог чинного законодавства.

В свою чергу, додана позивачем до позовної заяви належним чином не засвідчена копія рахунку № 212 від 30 листопада 2017 року ТОВ «Залізний Сервіс» відповідно до якої вартість 11 металевих ферм з ПДВ становить 297 999 гривень, не може бути доказам по цій справі, оскільки не відповідає вимогам закону з точки зору належності та допустимості в зв`язку з чим, до уваги судом прийматись не повинна.

Позивач подав суду відповідь на відзив в якому зазначив, що стягненню з відповідачки підлягає дійсна вартість 11 металевих конструкцій(ферм) як це прямо вказано в ст.ст. 22 та 1192 ЦК України, що станом на 06.03.2018 складає 320 007 грн. 60 коп. і є його заявленими вимогами , а не вартість визначена за наслідками судової товарознавчої експертизи - 68 818 грн.75 коп., яка є ринковою, а не дійсною вартістю таких конструкцій і становить втрати, які він має понести для відновлення свого майна.

Посилається на Постанову Пленуму Верховний Суд України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами

України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і

стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989

Злочин позивачкою був вчинений з корисливою метою .

З`ясувавши обставини справи і дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 09.12.2019 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 28.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотання позивача та представника відповідача про розгляд справи в загальному позовному провадженні .

Судом встановлено, що позивач являється потерпілим в кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016020170000966 від 06.11.2016.

В порядку ст.128 КПК України до початку судового розгляду позивач подав цивільний позов про відшкодування майнової шкоди .В подальшому збільшив позовні вимоги і просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 320007,60 грн.

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2018 ОСОБА_2 визнано винуватою за ст. 356 КК України. Цивільний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 68818 грн. 75 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватою в тому, що вона 25 червня 2016 року набула на підставі договору міни право власності на нерухоме майно, при цьому в договорі міни зазначено, що право власності на земельну ділянку площею 0,0840 га, на якій розташовано зазначене нерухоме майно, ні за ким не зареєстровано. Після передачі майна за договором міни ОСОБА_2 виявила, що на необроблювальній земельній ділянці, яка прилягає до городу, на якому розташовано її будинок, міститься 11 металевих конструкцій (ферм) у формі трикутника завдовжки 10 м, заввишки 2 м, площа 10 кв.м . кожна.

ОСОБА_2 , будучи попередженою попередньою власницею будинку про те, що вищевказані 11 металевих конструкцій (ферм) не належать попереднім господарям, а поміщені на тимчасове зберігання ОСОБА_1 , та, не зважаючи на те, що договором міни не передбачено набуття нею права власності на зазначені металеві конструкції (ферми), діючи умисно, самовільно всупереч вимогам, установленим законом порядку набуття правомочності щодо володіння, користування та розпорядження майном 26 жовтня 2016 року, продала вказані металеві конструкції (ферми) приватному підприємцю ОСОБА_3 , який 28 жовтня 2016 року та 29 жовтня 2016 року порізав їх на частини та вивіз на власному автомобіль ГАЗ-53 За придбані металеві конструкції ОСОБА_3 заплатив ОСОБА_2 3,20 грн за 1 кг металобрухту, яка виручені кошти витратила на власні потреби. Неправомірними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи було заподіяно матеріальної шкоди на суму 68 818,75 грн.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05.02.2019 вирок Козятинського міськрайонного суду від 20.11.2018 змінено в частині призначення покарання.

Постановою Верховного Суду від 05.11.2019 вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 20.11.2018 та ухвалу Вінницького апеляційного суду від 05.02.2019 щодо ОСОБА_4 в частині вирішення цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_1 скасовано і справу призначено на новий судовий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.04.2017 № 1835/17-21 ринкова вартість металоконструкцій "ферм" в кількості 11 шт. конструкція якої трикутник, довжиною 10 м висотою 2 м, площею 10 кв.м. кожна з урахуванням зносу станом на момент проведення експертизи складає 68818 грн. 75 коп. при умові збереження цілісності конструкції.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила, або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом зазначеної норми закону у правовідносинах з відшкодування шкоди діє презумпція вини заподіювача шкоди. Обов`язок доказування наявності шкоди та її розміру покладається на позивача, відсутність вини у заподіянні шкоди повинен довести відповідач.

В силу ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із матеріалів даної справи, а також матеріалів кримінального провадження відповідач ОСОБА_2 була визнана винуватою та засуджена вироком суду, що набрав законної сили за вчинення злочину передбаченого ст.356 КК України . Тобто, наявність вини в діях відповідача у самоуправстві, в даному випадку, встановлена і не підлягає доказуванню.

На підтвердження розміру матеріальних збитків, позивач надав суду рахунок №30 від 06.03.2018 де вартість 11 ферм станом на 06.03.2018 становить 320007,60 грн.

Відповідач та її представник не надали суду прийнятних і переконливих доказів відсутності вини у заподіянні шкоди.

Визначаючись щодо відшкодування позивачу матеріальної шкоди суд виходить з того що, розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. Реальна вартість втраченого позивачем майна має бути визначена з урахуванням характеристики подібного майна, коригування вартості майна, цін продажу.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 02.12.2015 року по цивільній справі №6-691цс15 роз`яснено, що відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості.

З огляду на те , що висновком експерта від 19.04.2017 № 1835/17-21 встановлено, що металеві конструкції (ферми) придбані в 2006 році, знаходились в хащах, а значить були під дією атмосферних опадів, відсоткова втрата якості становить 35 %. Для розрахунку ринкової вартості застосовується формула Вф=Пх(100%-Вя%)/100, де : Вф- вартість з урахуванням втрати якості, Пх - початкова вартість, Вя - втрата якості згідно вказаного товарного стану.

Визначаючись з розміром відшкодування позивачу матеріальної шкоди, суд виходить із реальної вартості втраченого майна на момент винесення рішення, яка відповідно до рахунку №30 від 06.03.2018 становить 320007,60 грн. Разом із тим 11 ферм були не нові та мали фактичний знос в розмірі 35%. Із врахуванням вартості майна, зношеності пошкодженого майна, позивачу підлягає відшкодуванню завдана матеріальна шкода в сумі 208004,94 грн. (320007,60*(100%-35%)/100).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст..5 ч.1 п.6 ЗУ «Про судовий збір». На підставі ст. 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача .

Керуючись ст.ст.22,1166,1192 ЦК України, ст. ст.82, 259,263-265,279 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 208004 (двісті вісім тисяч чотири ) гривні 94 копійки завданої матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 840 ( вісімсот сорок ) гривень 80 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України , місце знаходження : вул. Липська,18/5,м. Київ ,01601, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП),; рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , РНОКПП не відомий.

Повне судове рішення складене 03.02.2020.

Суддя - підпис - В.Л. Сєчко

Згідно з оригіналом :

Суддя В.Л. Сєчко Секретар Л.І. Паращенко

Дата документу 03.02.20