Ухвала суду № 87330680, 03.02.2020, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6325/16-к

Провадження № 1-кп/752/135/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2020 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

за участі секретаря Салій І.О.,

прокурора Безсмертного М.П.,

захисника Трикози В.В.,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 , про вирішення питання повернення окремих речових доказів власнику, що не було зазначено в резолютивній частину вироку суду від 14.09.2017 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання повернення окремих речових доказів власнику, що не було зазначено в резолютивній частину вироку суду від 14.09.2017 року (справа № 752/6325/16к).

Зазначено, що 14.09.2017 року, його було визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, а за ч.1 ст. 364 КК України, визнано невинуватим та виправдано. 10.12.2018 року зазначений вирок Київським апеляційним судом залишено без змін, та він набрав законної сили.

На теперішній час не повернуто належне йому майно, яке вилучалося під час розслідування кримінального провадження і з незрозумілих причин визнано речовим доказом, зокрема, ноутбук,блокнот, флеш накопичував, системний блок, закордонний паспорт, три фіскальні чеки, які підлягають поверненню йому як власнику, і не мають відношення до провадження.

Прокурор зазначив, що немає підстав для задоволення клопотання, оскільки вирок суду скасовано, і усі питання, в тому числі щодо речових доказів, повинен вирішувати суд, який розглядає кримінальне провадження.

Захисник Трикоза В.В. погодився з позицією прокурора.

Ознайомившись з клопотанням, вислухавши прокурора та з`ясувавши думку захисника, суд прийшов до висновку, що підстав для задоволення клопотання немає.

Так, як з`ясовано, 14.09.2017 року, вироком Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 було визнано винним та засуджено за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, а за ч.1 ст. 364 КК України, визнано невинуватим та виправдано. 10.12.2018 року зазначений вирок Київським апеляційним судом залишено без змін.

04.03.2019 року, у зв`язку з касаційним оскарженням вироку Голосіївського районного суду м. Києва прокурором та засудженим, на виконання ухвали судді, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 було направлено до Верховного Суду.

20.04.2019 року, тобто уже в період перебування кримінального провадження у Верховному Суді, ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання повернення йому речей, які були вилучені у нього під час досудового розслідування і які, як він відмічає, не мають відношення до кримінального провадження, оскільки це питання не було вирішено вироком суду.

22.10.2019 року постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2017 року та ухвала Київського апеляційного суду від 10.12.2018 року скасовані та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

На даний час кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 автоматизованою системою розподілено та перебуває на розгляді у судді Голосіївського районного суду м. Києва Бойка О.В.

Відповідно до вимог ст. 439 КПК України, після скасування вироку або ухвали судом касаційної інстанції суд першої або апеляційної інстанції здійснює судове провадження згідно із загальними вимогами, передбаченими цим Кодексом, в іншому складі суду.

Враховуючи вищезазначені обставини, усі питання, в тому числі щодо речових доказів та майна обвинуваченого, яке вилучалося в ході досудового розслідування і про яке іде мова в клопотанні, згідно вимог процесуального законодавства ( ст. 100 КПК України), має вирішуватися судом, на розгляді якого перебуває кримінальне провадження.

Керуючись ст. 539 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про вирішення питання повернення окремих речових доказів власнику, що не було зазначено в резолютивній частину вироку суду від 14.09.2017 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя М.В. Дідик