Постанова № 8732983, 25.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19258/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання – Йовик С.Б.,

з участю представника позивача Чуб Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луківський комбінат будівельних матеріалів» до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001191801/0 від 29.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Луківський комбінат будівельних матеріалів»(надалі ВАТ «Луківський КБМ») звернулося з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі Ковельська МДПІ) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001191801/0 від 29.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15562, 90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державне підприємство «Луківський комбінат будівельних матеріалів»мало на праві постійного користування свою землю площею 42, 7 га. 20.03.1995 року згадане підприємство перетворене на ВАТ «Луківський КБМ», яке з 1996 року не працює і землею не користується, окрім 2 га під будівлями. ВАТ «Луківський КБМ»скористалося своїм правом виправити помилки і 25.12.2008 року подало відповідачу три уточнюючі розрахунки земельного податку за 2006, 2007, 2008 роки, зменшивши свої податкові зобов’язання за вказані роки з дня подання цих розрахунків. Ковельська МДПІ, прийнявши уточнюючі звіти в сторону зменшення, прирівняла їх до сплати земельного податку та застосувала штрафні санкції, що не передбачено чинним законодавством.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві та додатково пояснила, що Ковельська МДПІ неправильно виконала облікові операції в особових рахунках по зарахуванню уточнюючих звітів. Зокрема, замість того, щоб провести уточнення податкових зобов’язань за 2006-2008 роки, податкова інспекція погасила податковий борг за 2003 -2006 роки, що призвело до помилок у всіх нарахуваннях, недоїмки та пені після 03.04.2007 року.

Представник відповідача Кузьменко О.О. в судовому засіданні позовних вимог не визнала та просила відмовити в їх задоволенні. В поданих письмових запереченнях представник відповідача Войчук І.В. вказала на те, що у зв’язку з викупом акцій державного підприємства «Луківський комбінат будівельних матеріалів»створене Відкрите акціонерне товариство «Луківський КБМ». В постійному користуванні позивача з вересня 1998 року по грудень 2006 року знаходились земельні ділянки розміром 42, 85 га, які перейшли у користування позивача за результатами перетворення Державного підприємства в акціонерне товариство. В грудні 2006 року Луківською селищною Радою прийнято рішення від 26.12.2006 року за № 10/2, відповідно до якого ВАТ «Луківський КБМ»надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою по оформленню права на оренду земельної ділянки орієнтовно розміром 6, 0 га. Позивачем до податкового органу неодноразово подавались уточнюючі розрахунки земельного податку з меншими сумами податкових зобов’язань. Турійським відділенням Ковельської МДПІ за результатами розгляду вказаних податкових розрахунків, було проведено по особовому рахунку погашення узгодженої суми податкового зобов’язання за платежем – земельний податок з юридичних осіб. Провести зменшення суми податкового боргу, по особовому рахунку платника, стало можливим завдяки зменшенню площі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ВАТ «Луківський КБМ». Погашення суми узгодженого податкового зобов’язання відбулося в хронологічному порядку, відповідно до вимог ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Оскільки, узгоджене податкове зобов’язання платником податку погашено за рахунок зменшення площі земельної ділянки, що перебуває у користуванні, з недотриманням строків, передбачених Законом України № 2181-ІІІ, тому податковим органом правомірно до платника застосовано штрафні санкції у розмірі 50 % від погашеної суми податкового боргу, при затримці, що є більшою за 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання.

Представник відповідача Приступа А.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що ним по даним картки особового рахунку платника податків проводилась перевірка ВАТ «Луківський КБМ»щодо забезпечення своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання протягом граничного строку. Штрафні санкції у розмірі 15562, 90 грн. були застосовані у зв’язку з частковим погашенням боргу, яке відбулося шляхом подання позивачем уточнюючого розрахунку земельного податку 25.12.2008 року. Вказав на те, що погашення податкового боргу та нарахування штрафних санкцій по картці особового рахунку позивача відбулося за певними алгоритмами в автоматизованому режимі без будь-якого втручання інспекторів податкового органу. У зв’язку з цим вважає оскаржуване повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі ст.ст.10-11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», старшим державним податковим інспектором Турійського відділення Ковельської МДПІ Приступою А.В. за даними карки особового рахунку проведено перевірку позивача за період з 02.10.2006 року по 25.12.2008 року з питань дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, за наслідками якої складено акт № 087/18/05466884 від 29 вересня 2009 року, в якому вказано, що ВАТ «Луківський комбінат будівельних матеріалів»не забезпечило своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання протягом граничного строку сплати земельного податку з юридичних осіб. Відповідно до історії сплати узгодженого податкового зобов’язання підприємство зобов’язане сплатити штраф у розмірі, згідно розрахунків, що додаються до акту.

Згідно додатку до акту від 29.09.2009 року сума штрафних санкцій, яка підлягає сплаті ВАТ «Луківський КБМ»становить 15562, 90 грн.

На підставі акту перевірки від 29.09.2009 року Начальником Ковельської МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0001191801/0 від 29.09.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за затримку на 815 календарних днів граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 15562, 90 грн.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-ХІІ від 03.07.1992 року з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України № 2535-ХІІ) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст.14 вказаного Закону України платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році. (ч. 1,2 ст.15 Закону України №2535-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України № 2535 –ХІІ податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Як вбачається з пп.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону України № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Як вбачається з ст. 26 Закону України № 2535 –ХІІ за порушення Закону України "Про плату за землю" платники несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Таким законом є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст.17 Закону України № 2181 від 21.12.2000 року у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем не забезпечено своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання земельного податку з юридичних осіб протягом граничного строку сплати, суд приходить до висновку, що штрафні санкції відповідачем були застосовані правомірно.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на те, що податковим органом неправомірно прирівняно уточнюючі звіти в сторону зменшення до сплати земельного податку, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог Законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів розроблена Інструкція про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. N 276 , зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 (надалі Інструкція).

Вказаною Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Відповідно до п.4.3 Інструкції при поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.

Під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом(п.11.4 розділу 11 Інструкції).

Відповідно до пп.3.11.2 п.3.11 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11 червня 2003 року № 290, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 червня 2003 року за № 522/7843, яка також прийнята на виконання Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», одним з видів документів, що підтверджують суму та дату погашення податкового боргу (частини податкового боргу) є податкова декларація ( у тому числі уточнююча) з від’ємною сумою податкових зобов’язань.

Також суд не приймає до уваги пояснення представника позивача про те, що Ковельська МДПІ не вірно виконала облікові операції в особових рахунках позивача по зарахуванню уточнюючих звітів, оскільки погасила податковий борг за 2003 -2006 роки, так як відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0001191801/0 від 29.09.2009 року , а тому позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, ст.160, ст.163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про плату за землю», Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Луківський комбінат будівельних матеріалів»до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0001191801/0 від 29.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається представником позивача протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - 03 березня 2010 року, а представником відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                               Т.М. Димарчук