Постанова № 8732969, 16.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 рокуСправа № 2а-18869/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого –судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Польовій М.М.,

за участю представника позивача Бурчака Ю.І.,

представника відповідача Талашко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Ковельське АТП-10761»до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 липня 2009 року №0000070023/1, №0000060023/1, №0000250023/1 та першої податкової вимоги від 20 серпня 2009 року № 1/139,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Ковельське АТП-10761» (далі – ВАТ «Ковельське АТП-10761, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – Ковельська МДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.07.2009 року №0000070023/1, №0000060023/1, №0000250023/1 та першої податкової вимоги від 20.08.2009 року № 1/139.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Ковельське АТП-10761» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року податковими ревізорами-інспекторами Ковельської МДПІ 07.05.2009 року було складено відповідний акт перевірки №438/23-05461065. 13.05.2009 року позивач подав до Ковельської МДПІ заперечення №69 на акт перевірки, за результатами розгляду якого вимоги задоволено не було, про що надіслано лист №4932/23-121 від 18.05.2009 року. На підставі акту перевірки №438/23-05461065 від 07.05.2009 року Ковельською МДПІ 20.05.2009 року були прийняті такі податкові повідомлення-рішення: №0000070023/0, яким ВАТ «Ковельське АТП-10761» визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 180803 грн. 50 коп. (в тому числі, за основним платежем 120536 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 60267 грн. 50 коп.); №0000060023/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 38552 грн. 30 коп. (в тому числі, за основним платежем 28912 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 9640 грн. 30 коп.). За результатами розгляду первинної скарги ВАТ «Ковельське АТП-10761» №79 від 27.05.2009 року Ковельською МДПІ прийнято рішення №6986/25-004 від 15.07.2009 року, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, та, крім того, збільшено розмір штрафної санкції з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1336 грн. 30 коп. Ковельською МДПІ 17.07.2009 року винесено нові податкові повідомлення-рішення № 0000070023/1, №0000060023/1, № 0000250023/1. Позивач 20.07.2009 року отримав рішення відповідача про результати розгляду первинної скарги №6986/25-004 від 15.07.2009 року, та 30.07.2009 року, тобто на десятий календарний день з моменту отримання рішення, подав повторну скаргу до Державної податкової адміністрації у Волинській області, рішенням якої №3972/10/25-000 від 07.08.2009 року повторну скаргу позивача залишено без розгляду в зв’язку з пропущення строку подання скарги. 20.08.2009 року Ковельська МДПІ виставила і надіслала позивачу першу податкову вимогу №1/139 на суму податкового боргу по донарахованих платежах. Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 17.07.2009 року № 0000070023/1, №0000060023/1, № 0000250023/1 та перша податкова вимога №1/139 від 20.08.2009 року є необґрунтованими, безпідставними та підлягають скасуванню.

Так, зокрема, в акті перевірки №438/23-05461065 від 07.05.2009 року зроблено безпідставний та необґрунтований висновок про те, що ВАТ «Ковельське АТП-10761» завищило валові витрати на вартість консультаційних та посередницьких послуг, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (далі – ТзОВ «Термінал») згідно відповідного договору про надання таких послуг №05/04/12 від 02.04.2007 року, а також зроблено хибний висновок про те, що з вартості придбання (отримання) вищевказаних послуг на підставі отриманих від ТзОВ «Термінал» податкових накладних ВАТ «Ковельське АТП-10761» зайво віднесло до складу податкового кредиту за відповідні періоди податок на додану вартість в загальній сумі 16113 грн. 00 коп. Позивач протягом 2007 – 2008 років отримав від ТзОВ «Термінал» консультаційні та посередницькі послуги на загальну суму 96688 грн. 69 коп., і таким послугами, зокрема, були послуги у сфері юриспруденції, бухгалтерського обліку, управління персоналом та управління нерухомим майном. Вказані послуги надавалися на постійній основі, виходячи з виробничої необхідності, шляхом надання усних (в тому числі, телефонних) консультацій, підготовки проектів документів, участі у переговорах, здійснення калькуляції доходів і витрат, аналізу результатів господарської діяльності, розміщення інформації у мережі «Інтернет». Надання послуг документально оформлялося актами приймання-передачі виконаних робіт, складених у відповідності до вимог чинного законодавства із зазначенням обов’язкових реквізитів, а підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість були належним чином оформлені податкові накладні. Крім того, за результатами проведення Луцькою об’єднаною державною податковою інспекцією плановою перевіркою ТзОВ «Термінал» було складено акт від 15.04.2009 року, яким підтверджено правомірність включення ТзОВ «Термінал» до складу валових доходів тих доходів, що були одержані від ВАТ «Ковельське АТП-10761» як винагорода за консультаційні та посередницькі послуги. Позивач вважає, що витрати, понесені ним на отримання комплексних послуг від ТзОВ «Термінал», правомірно включені до складу валових витрат, а суми сплаченого у складі їх вартості податку на додану вартість правомірно віднесені до податкового кредиту на підставі отриманих від контрагента податкових накладних.

Крім того, в акті перевірки №438/23-05461065 від 07.05.2009 року вказано, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість з списаних товарно-матеріальних цінностей (далі – ТМЦ) без належного підтвердження факту їх використання у власній господарській діяльності. Позивач не погоджується із такими висновками перевірки та зазначає, що списання відбувалося за результатами використання придбаних ТМЦ на проведення власними силами будівельних та ремонтних робіт належного ВАТ «Ковельське АТП-10761» адміністративного приміщення, з метою подальшого його здавання в оренду та отримання прибутків. На підтвердження використання ТМЦ у власній господарській діяльності ВАТ «Ковельське АТП-10761» надало Ковельській МДПІ первинні документи – акти використання ТМЦ за грудень 2006 року, червень, вересень, листопад, грудень 2008 року. Після проведення будівельно-ремонтних робіт, адміністративне приміщення ВАТ «Ковельське АТП-10761» стало придатним для здавання в оренду та отримання прибутку. Позивач, з урахуванням поданої в ході судового розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог (т.2,а.с.79),просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000070023/1 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 179143 грн. 50 коп. (в тому числі, за основним платежем 119429 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 59714 грн. 50 коп.), податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000060023/1 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 24224 грн. 30 коп. (в тому числі, за основним платежем 19360 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 5164 грн. 30 коп.), податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000250023/1 повністю, визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу від 20.08.2009 року № 1/139.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, та пояснив, що згідно з договором про надання комплексних консультаційних та посередницьких послуг №05/04/12 від 02.04.2007 року ТзОВ «Термінал» надало позивачу послуги в господарській, юридичній, бухгалтерській сфері та сфері управління персоналом, управління майном, в тому числі, здійснювало пошук орендарів та передачу майна в оренду, надавало консультації, вживало заходів щодо підбору персоналу, здійснювало представництво інтересів позивача в судах, в тому числі у даній справі. Про надання цих послуг та використання їх в господарській діяльності позивача свідчать, крім податкових накладних та актів здачі-приймання робіт (надання послуг), укладені за посередництвом ТзОВ «Термінал» договори оренди нежитлових приміщень. Отримані від ТзОВ «Термінал» послуги пов’язані з господарською діяльністю позивача та вплинули на збільшення розміру прибутку товариства, в тому числі збільшилися надходження від діяльності, пов’язаної з передачею приміщень в оренду. Позивачем були проведені розрахунки за договором про надання консультаційних та посередницьких послуг в безготівковій формі. Крім того, представник позивача пояснив, що в 2006 році та в 2008 році ВАТ «Ковельське АТП-10761» проводило будівельно-ремонтні роботи адміністративного приміщення, на що були придбані та в подальшому списані ТМЦ в грудні 2006 року, в червні, вересні, листопаді, грудні 2008 року. Представник позивача в ході судового розгляду справи надав суду додаткові докази, а саме робочий проект реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу та висновок №О-390 від 14.01.2010 року спеціаліста Волинської торгово-промислової палати, які на його думку, є доказом проведення будівельних та ремонтних робіт, а також списання ТМЦ в межах господарської діяльності позивача. Перша податкова вимога від 20.08.2009 року № 1/139, на думку представника позивача, є неправомірною, оскільки надіслана на суму неузгоджених податкових зобов’язань. Представник позивача, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог,просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000070023/1 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 179143 грн. 50 коп. (в тому числі, за основним платежем 119429 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 59714 грн. 50 коп.), податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000060023/1 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 24224 грн. 30 коп. (в тому числі, за основним платежем 19360 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 5164 грн. 30коп.), податкове повідомлення-рішення від 17.07.2009 року №0000250023/1 повністю, визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу від 20.08.2009 року № 1/139.

Представники відповідача, які брали участь в судових засіданнях, кожен зокрема, адміністративний позов не визнали повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 02.10.2009 року №9647/10/10-015 (т.1, а.с.147-151), та пояснили, що Ковельською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Ковельське АТП-10761», результати якої оформлені актом №438/23-05461065 від 07.05.2009 року. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ВАТ «Ковельське АТП-10761» вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди зайво віднесено податок на додану вартість з придбання консультаційних та посередницьких послуг, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, в загальній сумі 16113 грн. 00 коп., та завищення валових витрат на вартість консультаційних та посередницьких послуг на підставі документів (акти здачі-прийняття робіт, отриманих від ТзОВ «Термінал»), у котрих відсутнє свідчення, що отримані послуги пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем, за 2007 рік на суму 28837грн. 00 коп., за 2008 рік на суму 51736 грн. 00 коп. За даними порушеннями позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 24169 грн. 50коп., в тому числі за основним платежем – 16113 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 8056 грн. 50 коп., та податок на прибуток приватних підприємств в сумі 25560 грн. 60 коп., в тому числі за основним платежем 19360 грн. 00 коп., за штрафною санкцією 6200 грн. 60 коп. Крім того, перевіркою також встановлено порушення ВАТ «Ковельське АТП-10761» вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних на придбання ТМЦ, списання яких відображено в бухгалтерському обліку в грудні 2006 року на загальну суму 265652 грн. 66 коп., в червні 2008 року – 26550грн.54 коп., у вересні 2008 року – 17068 грн. 33 коп., в листопаді 2008 року – 4852 грн. 83 коп., в грудні 2008 року – 202458 грн. 67коп., без належного підтвердження використання їх у власній господарській діяльності. За цим порушенням донараховано податок на додану вартість в сумі 154974 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 103316 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 51658 грн. 50коп.На підставі акту перевірки №438/23-05461065 від 07.05.2009 року Ковельською МДПІ 20.05.2009 року правомірно були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000070023/0, №0000060023/0. За результатами розгляду первинної скарги ВАТ «Ковельське АТП-10761» №79 від 27.05.2009 року Ковельською МДПІ прийнято рішення №6986/25-004 від 15.07.2009 року, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, та, крім того, збільшено розмір штрафної санкції з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1336 грн. 30коп. У зв’язку з цим, 17.07.2009 року Ковельською МДПІ правомірно винесено податкові повідомлення-рішення №0000070023/1, № 0000060023/1, №0000250023/1. 20.08.2009 року відповідно до пунктів 5.2, 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Ковельська МДПІ виставила та надіслала позивачу першу податкову вимогу№1/139 на загальну суму 217852 грн. 72 коп., тобто на суму податкового боргу по донарахованих за результатами зазначеної перевірки платежах. Представники відповідача, кожен зокрема, просили в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що Ковельською МДПІ була проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Ковельське АТП-10761» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, результати якої оформлені актом №438/23-05461065 від 07.05.2009 року (т.1,а.с.10-56). Перевіркою, зокрема, встановлено порушення ВАТ «Ковельське АТП-10761» вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди зайво віднесено податок на додану вартість з придбання консультаційних та посередницьких послуг, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, в загальній сумі 16113 грн. 00 коп., та завищення валових витрат на вартість консультаційних та посередницьких послуг на підставі документів (акти здачі-прийняття робіт, отриманих від ТзОВ «Термінал»), у котрих відсутнє свідчення, що отримані послуги пов’язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та продажем, за 2007 рік на суму 28837 грн. 00 коп., за 2008 рік на суму 51736 грн. 00 коп. За даними порушеннями позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 24169 грн. 50коп., в тому числі за основним платежем – 16113 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 8056 грн. 50 коп., та податок на прибуток приватних підприємств в сумі 25560 грн. 60 коп., в тому числі за основним платежем 19360 грн. 00 коп., за штрафною санкцією 6200 грн. 60 коп. (т.1,а.с.152). Крім того, перевіркою також встановлено порушення ВАТ «Ковельське АТП-10761» вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних на придбання ТМЦ, списання яких відображено в бухгалтерському обліку в грудні 2006 року на загальну суму 265652 грн. 66 коп., в червні 2008 року – 26550грн.54 коп., у вересні 2008 року – 17068 грн. 33 коп., в листопаді 2008 року – 4852 грн. 83 коп., в грудні 2008 року – 202458 грн. 67 коп., без належного підтвердження використання їх у власній господарській діяльності. За цим порушенням донараховано податок на додану вартість в сумі 154974 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 103316 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 51658 грн. 50 коп. (т.1,а.с.152).

На підставі акту перевірки №438/23-05461065 від 07.05.2009 року Ковельською МДПІ 20.05.2009 року були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000070023/0, яким визначено суму податкового зобов’язання ВАТ «Ковельське АТП-10761» з податку на додану вартість в розмірі 180803 грн. 50 коп. (в тому числі, за основним платежем 120536 грн. 00коп., за штрафними санкціями 60267 грн. 50 коп.) та №0000060023/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 38552 грн. 30коп. (в тому числі, за основним платежем 28912 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 9640грн. 30 коп.). За результатами розгляду первинної скарги ВАТ «Ковельське АТП-10761» №79 від 27.05.2009 року (т.1, а.с.59-60) Ковельською МДПІ прийнято рішення №6986/25-004 від 15.07.2009 року, яким зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, та, крім того, збільшено розмір штрафної санкції з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1336 грн. 30коп. (т.1, а.с.61-63). 17.07.2009 року Ковельською МДПІ винесено такі податкові повідомлення-рішення: №0000070023/1, яким визначено суму податкового зобов’язання ВАТ «Ковельське АТП-10761» з податку на додану вартість в розмірі 180803 грн. 50 коп. (в тому числі, за основним платежем 120536 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 60267 грн. 50 коп.); №0000060023/1, яким визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 38552 грн. 30 коп. (в тому числі, за основним платежем 28912 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 9640 грн. 30коп.); №0000250023/1, яким визначено суму штрафної санкції з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1336 грн. 30 коп. (т.1, а.с.57-58). Позивач 30.07.2009 року подав повторну скаргу за вих.№108 від 29.07.2009 року (т.1, а.с.64-67) до Державної податкової адміністрації у Волинській області, рішенням якої за №3972/10/25-000 від 07.08.2009 року повторну скаргу залишено без розгляду у зв’язку з пропущення строку подання такої скарги (т.1,а.с.70-71). За результатами розгляду скарги ВАТ «Ковельське АТП-10761» за вих.№125 від 14.08.2009 року (т.1, а.с.72-73) рішенням Державної податкової адміністрації України №8707/6/25-0115 від 04.09.2009 року (т.1, а.с.176-178) рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області №3972/10/25-000 від 07.08.2009 року залишено без змін. 20.08.2009 року Ковельська МДПІ виставила та надіслала позивачу першу податкову вимогу№1/139 на загальну суму 217852 грн. 72 коп., тобто на суму донарахованих за результатами зазначеної перевірки платежах (т.1, а.с.165).

Крім того, судом також встановлено, що 02.04.2007 року між ТзОВ «Термінал» (виконавцем) та ВАТ «Ковельське АТП-10761» (замовником) було укладено договір №05/04/12 про надання комплексних консультаційних та посередницьких послуг, відповідно до якого виконавець зобов’язувався надавати оплатні кваліфіковані консультаційні та посередницькі послуги, зокрема в господарській, юридичній, бухгалтерській сферах, у сфері управління персоналом та управління майном (т.1, а.с.74-77). За послуги щомісяця згідно з пунктом 4.1 цього договору вносилася плата в розмірі 1500 грн. 00 коп., з врахуванням податку на додатку вартість. Щомісяця за період з травня 2007 року по грудень 2008 року представники сторін договору підписували акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), чим стверджували, що виконавець надав замовнику консультаційні та посередницькі послуги на відповідні суми (т.1, а.с.78-118). При цьому, виконавець виписував податкові накладні, а розрахунки за надані послуги проводилися в безготівковій формі (т.1, а.с.196-200). Позивач до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди відніс податок на додану вартість з придбання зазначених консультаційних та посередницьких послуг в загальній сумі 16113 грн. 00 коп., та включив до складу валових витрат вартість консультаційних та посередницьких послуг, отриманих від ТзОВ «Термінал», за 2007 рік в сумі 28837 грн. 00 коп., за 2008 рік в сумі 51736 грн. 00 коп.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу – сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пункту 1.32 статті 1 цього ж Закону господарська діяльність – це є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивач не порушив вимоги підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто правомірно до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди відніс податок на додану вартість з придбання зазначених вище консультаційних та посередницьких послуг в загальній сумі 16113 грн. 00 коп., а також не порушив вимоги підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто правомірно включив до складу валових витрат вартість консультаційних та посередницьких послуг, отриманих від ТзОВ «Термінал», за 2007 рік в сумі 28837 грн. 00коп., за 2008 рік в сумі 51736 грн. 00 коп.

При цьому, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що укладення договору від 02.04.2007 року №05/04/12 про надання комплексних консультаційних та посередницьких послуг було обумовлено отриманням економічної вигоди, якою характеризується будь-яка господарська діяльність. Так, зокрема, відповідно до умов договору №05/04/12 від 02.04.2007 року позивач отримував послуги в юридичній сфері, які полягали в наданні усних консультацій, у підготовці, укладенні договорів, представництві інтересів в суді, правовому супроводі при оформленні операцій з нерухомістю, а також у сфері управління майном, що полягали у пошуку ТзОВ «Термінал» орендарів нерухомого майна, що підтверджується поясненнями представника позивача, договорами оренди нежитлового приміщення, укладених за посередництвом ТзОВ «Термінал» (т.2, а.с.1-70), довідкою ВАТ «Ковельське АТП-10761» від 01.12.2009 року №172 про розмір орендної плати (т.2, а.с.71), розміщеними в мережі Інтернет оголошеннями (т.1, а.с.182-187), і ці докази вказують на те, що придбані консультаційні та посередницькі послуги позивач використав у своїй господарській діяльності. Крім того, у штатному розписі апарату управління та спеціалістів ВАТ «Ковельське АТП-10761» не передбачена посада юриста, відсутні посади спеціалістів кадрової служби (т.1, а.с.204). За таких обставин суд приходить до висновку про реальний характер отриманих послуг від ТзОВ «Термінал» та їх зв’язок із господарською діяльністю позивача.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до статті 1 цього ж Закону первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Підпунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, передбачено, що для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні мати обов’язкові реквізити.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про невідповідність актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), укладених між ВАТ «Ковельське АТП-10761» та ТзОВ «Термінал» (т.1, а.с.78-118) вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, оскільки такі акти містять всі необхідні реквізити, зокрема, назву документа, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, а також відбитки печаток кожної з юридичних осіб. При цьому, деталізація змісту і обсягу наданих послуг в актах приймання-передачі чи відсутність таких відомостей не впливає на порядок формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при реальному характері наданих послуг і підтвердженні їх використання в господарській діяльності. Крім того, законодавством не встановлено обмежень щодо віднесення витрат на оплату наданих позивачу послуг до складу валових витрат.

Таким чином, оскільки судом не встановлено порушень позивачем вимог підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпунктів 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на думку суду, ВАТ «Ковельське АТП-10761» правомірно віднесло до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди податок на додану вартість з придбання зазначених вище консультаційних та посередницьких послуг в загальній сумі 16113 грн. 00 коп., правомірно включило до складу валових витрат вартість консультаційних та посередницьких послуг, отриманих від ТзОВ «Термінал», за 2007 рік в сумі 28837 грн. 00коп., за 2008 рік в сумі 51736 грн. 00 коп., тому адміністративний позов підлягає до задоволення частково в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якими донараховано податок на додану вартість в сумі 24169 грн. 50коп., в тому числі за основним платежем – 16113 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 8056 грн. 50 коп., та податок на прибуток приватних підприємств в сумі 25560 грн. 60 коп., в тому числі за основним платежем 19360грн. 00 коп., за штрафною санкцією 6200 грн. 60 коп.

Крім того, судом також встановлено, що позивач включив до податкового кредиту суми податку на додану вартість по податкових накладних на придбання ТМЦ, списання яких відображено в бухгалтерському обліку в грудні 2006 року на загальну суму 265652 грн. 66коп., в червні 2008 року – 26550грн.54 коп., у вересні 2008 року – 17068 грн. 33 коп., в листопаді 2008 року – 4852 грн. 83 коп., в грудні 2008 року – 202458 грн. 67 коп., без належного підтвердження використання їх у власній господарській діяльності. При цьому, факт використання ТМЦ (будівельних матеріалів) в господарській діяльності, що є обов’язковою умовою для включення до складу податкового кредиту сум сплаченого податку у зв’язку з придбанням ТМЦ, позивач підтверджує актами використання ТМЦ за грудень 2006 року, червень, вересень, листопад, грудень 2008 року (т.1, а.с.119-139).

Проте, на думку суду, надані позивачем акти використання ТМЦ не є належним підтвердженням факту використання ТМЦ в господарській діяльності позивача, оскільки зазначені акти не містять обов’язкових реквізитів, визначених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та іншої вичерпної інформації щодо кількісних та якісних показників ТМЦ, цілей їх використання.

Суд не бере до уваги пояснення представника позивача, показання свідків про те, що зазначені в актах ТМЦ були списані у зв’язку із проведенням ремонту приміщення адміністративного корпусу ВАТ «Ковельське АТП-10761», розташованого по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі, оскільки суду не надано достатніх доказів на підтвердження проведення таких будівельно-ремонтних робіт у грудні 2006 року, червні, вересні, листопаді, грудні 2008 року, в тому числі власними силами позивача, виходячи з такого.

Позивачу було надано дозвіл на проведення реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу з надбудовою четвертого поверху по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 10.01.2008 року №29 (т.2, а.с.103), а отже, позивач не міг списати ТМЦ у грудні 2006 року, оскільки на той час у нього був відсутній дозвіл на проведення будівельних робіт та проектно-кошторисна документація. Крім того, суд також не бере до уваги поданий позивачем робочий проект реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі (т.2, а.с.80-160), оскільки як слідує із листа ВАТ «Ковельське АТП-10761» від 24.07.2008 року №112 (т.2, а.с.98 зворот), позивач повідомив проектувальника про те, що у зв’язку з скрутним матеріальним становищем реконструкція будівлі адміністративно-побутового корпусу з надбудовою четвертого поверху буде робитися в два етапи: перший – реконструкція 1, 2 і 3 поверхів, другий – надбудова 4 поверху і благоустрій території, а із завдання на розробку робочого проекту першої черги реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу ВАТ «Ковельське АТП-10761» по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі вбачається, що реконструкція мала бути проведена та закінчена в 2009 році (т.2, а.с.99зворот), тоді як в бухгалтерському обліку позивача відображено списання ТМЦ на цілі ремонту приміщення в інших періодах до 2009 року, а саме в грудні 2006 року та червні, вересні, листопаді, грудні 2008 року.

Суд також не бере до уваги висновок №О-390 від 14.01.2010 року спеціаліста Волинської торгово-промислової палати (т.2, а.с.169-197), оскільки огляд адміністративно-побутового корпусу ВАТ «Ковельське АТП-10761» по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі був проведений 24.12.2009 року, в той час як згідно із завданням на розробку робочого проекту першої черги реконструкції існуючої будівлі адміністративного-побутового корпусу ВАТ «Ковельське АТП-10761» (т.2, а.с.99зворот) саме протягом 2009 року мали бути проведені роботи з реконструкції зазначеної будівлі. Крім того, згідно з висновком спеціаліста №О-390 від 14.01.2010 року вартість будівельних матеріалів, що були використані під час реконструкції будівлі адміністративно-побутового корпусу ВАТ «Ковельське АТП-10761» по вулиці Володимирській, 150 в місті Ковелі, становить 447784грн. 00 коп., тоді як позивач в грудні 2006 року, червні, вересні, листопаді, грудні 2008 року списав ТМЦ на загальну суму 516583грн. 03 коп. (в тому числі, в грудні 2006 року на суму 265652грн. 66 коп., в червні 2008 року – 26550грн.54 коп., у вересні 2008 року – 17068грн. 33 коп., в листопаді 2008 року – 4852 грн. 83 коп., в грудні 2008 року – 202458 грн. 67 коп.).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ВАТ «Ковельське АТП-10761» порушило вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включило до податкового кредиту сум податку на додану вартість по податкових накладних на придбання ТМЦ, списання яких відображено в бухгалтерському обліку в грудні 2006 року на загальну суму 265652 грн. 66 коп., в червні 2008 року – 26550грн.54 коп., у вересні 2008 року – 17068 грн. 33 коп., в листопаді 2008 року – 4852 грн. 83 коп., в грудні 2008 року – 202458 грн. 67 коп., без належного підтвердження використання їх у власній господарській діяльності, в зв’язку з чим відповідачем правомірно за цим порушенням донараховано податок на додану вартість в сумі 154974 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 103316 грн. 00 коп., за штрафною санкцією – 51658 грн. 50 коп.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Днем узгодження податкового зобов’язання платника податків у разі апеляційного оскарження такого податкового зобов’язання є день закінчення процедури адміністративного оскарження (пункт 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). Процедура адміністративного оскарження згідно з підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 цього ж Закону закінчується, зокрема, останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі, коли така заява не була подана у зазначений строк. Відповідно до підпункту 5.2.2 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Судом встановлено, що рішення Ковельської МДПІ №6986/25-004 від 15.07.2009 року про результати розгляду первинної скарги (т.1, а.с.61-63) було направлено позивачу рекомендованим листом, при цьому на поштовому конверті було невірно зазначено поштову адресу ВАТ «Ковельське АТП-10761» (т.1, а.с.69), в зв’язку з чим вручено адресату тільки 20.07.2009 року, що підтверджується листом Центру поштового зв’язку №4 Волинської дирекції Українського Державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» (т.1, а.с.68). Позивач звернувся з повторною скаргою за вих.№108 від 29.07.2009 року (т.1, а.с.64-67) до Державної податкової адміністрації у Волинській області, яку направив поштовим зв’язком 30.07.2009 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення поштового зв’язку (т.1, а.с.67), тобто повторну скаргу було подано з дотриманням встановленого законом десятиденного строку. Тому суд приходить до висновку, що Ковельською МДПІ було передчасно сформовано та направлено позивачу першу податкову вимогу № 1/139 від 20.08.2009 року на суму податкових зобов’язань, які не були узгоджені, в зв’язку з чим позовні вимоги про визнання протиправною та скасування першої податкової вимоги Ковельської МДПІ № 1/139 від 20.08.2009 року підлягають до задоволення.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 17 липня 2009 року № 0000070023/1 в частині визначення суми податкового зобов’язання Відкритому акціонерному товариству «Ковельське АТП-10761»за платежем податок на додану вартість в розмірі 24169 грн. 50коп., в тому числі за основним платежем –16133 грн. 00 коп., за штрафними санкціями - 8056 грн. 50 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 17 липня 2009 року № 0000060023/1 в частині визначення суми податкового зобов’язання Відкритому акціонерному товариству «Ковельське АТП-10761»за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 25560 грн. 60 коп., в тому числі за основним платежем –19360 грн. 00 коп., за штрафними санкціями –6200 грн. 60 коп.

Визнати протиправною та скасувати першу податкову вимогу Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції від 20 серпня 2009 року № 1/139.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі, тобто з 21 лютого 2010 року. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   В.М.Валюх