Постанова № 8732899, 15.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19555/09/0370

Волинський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Шума С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Виробничо-комерційного підприємства «Олімп» до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційне підприємство «Олімп» (далі – позивач, ВКП «Олімп») звернулось з позовом до Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції (далі – відповідач, Любомльська МДПІ), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 20 листопада 2009 року №0000461601/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 833,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що висновки відповідача, викладені в акті про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.11.2009 року №200/16-21750260, про порушення ВКП «Олімп» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не відповідають фактичним обставинам справи, позивачем правомірно включено до розрахунку бюджетного відшкодування за вересень 2009 року суму ПДВ 3007,00 грн., з якої 833,33 грн. сплачено постачальнику товарів (робіт, послуг) не грошовими коштами, а шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

В запереченнях на адміністративний позов Любомльська МДПІ посилається на те, що за результатами перевірки правомірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року встановлено, що СВК «Олімп» не підтверджено факт оплати товару на суму 833 грн., яка включена до розрахунку бюджетного відшкодування згідно податкової накладної №8, виписаної СВК «Нива», оскільки розрахунки із вказаним постачальником проведені не грошовими коштами, а зараховані бартерними розрахунками, що, на думку відповідача, суперечить вимогам п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи вказані обставини, Любомльська МДПІ вважає правомірним прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2009 року в розмірі 833 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 21.01.2010 року підтримав подані заперечення та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ВКП «Олімп» зареєстроване як юридична особа 16.01.1997 року Любомльською районною державною адміністрацією Волинської області та здійснює свою господарську діяльність у сфері оптової торгівлі зерном.

Податковою декларацією з ПДВ за вересень 2009 року, поданою до Любомльської МДПІ 20.10.2009 року, позивачем заявлено до бюджетного відкшодування суму в розмірі 3007 грн.

Згідно акту Любомльської МДПІ про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість від 18.11.2009 року №200/16-21750260 встановлено порушення ВКП «Олімп» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року на 833 грн.

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 20 листопада 2009 року №0000461601/0 позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року у розмірі 833,00 грн.

Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

При цьому Закон не встановлює спеціальних вимог щодо форми проведення розрахунків між постачальниками та отримувачем товарів (послуг). Зокрема, не вимагається оплати вартості придбаних товарів чи послуг виключно коштами. Тому проведення отримувачем розрахунків із постачальниками за придбані товари та послуги в іншій формі, ніж грошова, враховується під час визначення фактично сплаченої в ціні придбаних товарів чи послуг суми ПДВ. Зазначене стосується також і розрахунків в межах бартерних операцій, в тому числі шляхом заліків взаємної заборгованості отримувача і постачальника, під час яких не передбачається використання коштів.

Таким чином, будь-які суми ПДВ, які виявилися оплаченими платником податку в складі ціни придбаних товарів (послуг) в результаті проведення відповідних розрахунків між постачальниками таких товарів (послуг) та їх отримувачем, повинні враховуватися при визначенні сум бюджетного відшкодування незалежно від способу обраних контрагентами розрахунків.

В судовому засіданні встановлено, що ВКП «Олімп» згідно видаткової накладної №ОЛ-000021 від 21.08.2009 року поставило СВК «Нива» зерно пшениці в кількості 10 т на суму 15000 грн., в тому числі ПДВ 2500 грн. та виписало податкову накладну №68 від 21.08.2009 року.

Згідно видаткової накладної №179 від 26.08.2009 року СВК «Нива» поставив позивачу зернофураж в кількості 10 т на загальну суму 5000 грн., в тому числі ПДВ 833,33 грн. та виписав податкову накладну №8 від 26.08.2009 року.

Розрахунок за поставлене позивачем зерно пшениці СВК «Нива» здійснило шляхом перерахування коштів в сумі 10000 грн., в тому числі ПДВ 1666,67 грн., на розрахунковий рахунок ВКП «Олімп», що не оспорюється сторонами в судовому засіданні.

На решту суми поставки, а саме 5000 грн., в тому числі ПДВ 833,33 грн., між ВКП «Олімп» та СВК «Нива» був проведений взаємозалік зустрічних однорідних вимог (бартер), що підтверджується актом зарахування таких вимог.

Згідно п.1.17 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поняття бартеру розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1.19 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що бартер (товарний обмін) – це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

З огляду на наведені норми законодавства, суд вважає, що у відповідача були відсутні законні підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено, що оплата повинна проходити саме в грошовій формі. Тобто, дія п.п.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» розповсюджується також і на бартерні операції, в складі яких уже врахований ПДВ, нарахований позивачем відповідно до п.4.2 ст.4 згаданого Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що Любомльською МДПІ не надано суду достатніх та беззаперечних доказів щодо правомірності прийнятого рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 833,00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ВКП «Олімп» про скасування податкового повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 26 листопада 2009 року №0000461601/0 є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Любомльської міжрайонної державної податкової інспекції від 26 листопада 2009 року №0000461601/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі – з 22 лютого 2010 року, а відповідачем – з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий-суддя                                                                                 Н.Б.Плахтій