Постанова № 8732890, 24.02.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року Справа № 2а-440/10/0370 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі Польовій М.М.,

за участю представників позивача Мінька О.Є., Сікори О.Р., Москалюка В. П.,

представника відповідача Гордійчук О. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку <Список >адміністративну справу за позовом Приватного підприємства " Ківерцівський деревообробний комбінат" до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ківерцівський деревообробний комбінат" (ПП"Ківерцівський ДОК" звернулося з адміністративним позовом до Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (Ківерцівської МДПІ) про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обгрунтовує наступними обставинами.

З 24 вересня по 14 жовтня 2009 року Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка ПП "Ківерцівський ДОК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 по 30 червня 2009 року. За результатами перевірки складено акт від 21 жовтня 2009 року № /2301/33062781, яким встановлено порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". На підставі акта перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2009 року № 0034681701/0, яким визначено позивачеві суму податкового зобов"язання 302 550грн., з яких 100 850 грн. за основним платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, і 201 700 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Відповідач вважає, що позивач є податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об"єктів нерухомого майна громадянами, а саме: за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 20 березня 2009 року, укладеним між позивачем і громадянкою ОСОБА_1, а тому повинен був утримати податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5% від об"єкта оподаткування, тобто від суми 2 017 000 грн., сплачених ОСОБА_1 (1 209 000 грн. - платіжним дорученням №14 від 20 березня 2009 року і 808 000 грн. - видатковим касовим ордером №5 від 20 березня 2009 року).

Проте, договір купівлі продажу від 20 березня 2009 року посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О.

Відповідно до п.11.3 ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об"єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому статтею 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом. Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об"єкта нерухомості, зобов"язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Тому відповідачем безпідставно визнано ПП "Ківерцівський ДОК" податковим агентом і винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму податкового зобов"язання.

Крім того, Ківерцівська МДПІ при проведенні перевірки не дотримала вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10 травня 2009 року, оскільки перевіряючим були надані всі первинні документи і письмові пояснення посадових осіб позивача щодо встановлених порушень, однак це не відображено в акті перевірки.

В письмових запереченнях проти позову представник позивача Гордійчук О.К. посилається на те, що прийняте Ківерцівською МДПІ за результатами проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2009 року № 0034681701/0 відповідає вимогам діючого законодавства. Так, позивач купив об"єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення) у громадянки ОСОБА_1, сплативши 2 017 000 грн. Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподаткування доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент. Згідно з підпунктом "є" пункту 1.3 статті 1 цього Закону дохід від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, є доходом з джерелом походження з України і об"єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Статтею 11 зазначеного Закону встановлено, що операції з продажу фізичними особами належних їм на праві власності об"єктів нерухомого майна підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб за відповідними ставками, встановленими нормами цієї статті. Дохід, отриманий платником податку від продажу об"єкта нерухомості, іншого, ніж зазначені у підпункті 11.1.1 пункту 11.1 статті 11 цього Закону, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 Закону, тобто ставка податку становить 5% від об"єкта оподаткування. Відповідно до листа ДПА України від 07 жовтня 2008 року №20313/7/17-0717 "Про виконання юридичною особою функцій податкового агента при купівлі нерухомого майна у фізичної особи" юридична особа, яка нараховує (виплачує) платнику податку - фізичній особі дохід від купівлі у останнього нерухомого майна, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою податку, а нотаріуси відповідно до п.11.3 ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу. Отже, позивач є податковим агентом стосовно доходів від продажу громадянами нерухомого майна, а тому повинен був утримувати і перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб із такого виду доходів. Проте, позивач під час проведення перевірки не надав документів, які б свідчили про виконання ним функцій податкового агента - про утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб із виплачених громадянам доходів від придбання нерухомого майна згідно договорів купівлі-продажу.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Крім того, суду пояснили, що особисто Сікорою О.Р. були надані працівникам податкового органу під час перевірки документи про сплату продавцем ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб за ставкою в розмірі 5% від вартості об"єкта оподаткування - 2 017 000 грн. до місцевого бюджету м.Луцька. В Додатку №4 до акту перевірки "Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки", працівниками відповідача вмисно ці документи не були зазначені. Крім того, ні керівником, ні головним бухгалтером позивача не був підписаний акт перевірки, а були подані заперечення стосовно того, що позивач є податковим агентом. Просять визнати неправомірним донарахування податку з доходів фізичних осіб і скасувати податкове повідомлення-рішення.

Представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 24 вересня 2009 року №0000683, виданого Ківерцівською МДПІ, працівниками податкового органу проведена планова виїзна перевірка ПП "Ківерцівський ДОК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року про що складено акт № /2301/33062781 від 21 жовтня 2009 року (а.с.7 - 48). Направлення вручене головному бухгалтеру ПП Сікорі О.Р. 24 вересня 2009 року. Про проведення перевірки позивач повідомлений письмово 03 вересня 2009 року. Перевірку проведено з відома керівника позивача Москалюка В.П., в присутності головного бухгалтера Сікори О.Р.

На підставі акта перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 30 жовтня 2009 року № 0034681701/0, яким встановлено порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" і визначено суму податкового зобов"язання 302 550грн., з яких 100 850 грн. за основним платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, і 201 700 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.57).

Як вбачається з пояснень представників сторін, матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу від 20 березня 2008 року, укладеного між ПП "Ківерцівський ДОК" і громадянкою України ОСОБА_1, позивач купив нерухоме майно - майстерні-гараж та офісні приміщення загальною площею 744,9 кв.м. і приміщення майстерні по ремонту машин загальною площею 405,7 кв.м. за ціною 2 177 528,00 грн. у м.Ківерці, вул.Чкалова, 59. Договором передбачено, що 763 528,00 грн. позивач-покупець сплатив продавцю-ОСОБА_1 до підписання договору, а наступний платіж в розмірі 1 209 000,00 грн. покупець зобов"язується сплатити в день оформлення договору шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Залишок суми 205 000,00 грн. покупець має сплатити до 30 червня 2008 року. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ариванюк Т.О. (а.с.58, 59).

З акта перевірки від 21 жовтня 2009 року (а.с.32) і Довідки до акта перевірки (а.с.47) вбачається, що позивачем сплачено ОСОБА_1 готівкою 808 000,00 грн. по видатковому касовому ордеру №5 від 20 березня 2008 року і платіжним дорученням №14 від 20 березня 2008 року 1 209 000,00 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 №262067569 в РФ ВАТ АБ "Укргазбанк" м.Рівне. Заборгованість станом на 30 червня 2009 року становить 205 000,00 грн., про що свідчить оборотно- сальдова відомість по рахунку 631.

Відповідно до підпункту "є" пункту 1.3 статті 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, є доходом з джерелом походження з України і об"єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб. Статтею 11 Закону встановлено, що операції з продажу фізичними особами належних їм на праві власності об"єктів нерухомого майна підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб за відповідними ставками, встановленими цією статтею. Підпунктом 11.1.2 пункту 11.1 статті 11 Закону передбачено, що дохід, отриманий платником податку від продажу об"єкта нерухомості, іншого ніж зазначене у підпункті 11.1.1 цього пункту (житловий будинок, квартира або частина квартири, кімнати, садовий будинок, включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об"єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці) підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, тобто ставка податку становить 5% від вартості об"єкта оподаткування.

Згідно із пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Податковий агент визначений у пункті 1.15 статті 1 зазначеного Закону як юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов"язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом відповідно до пункту 11.3 статті 11 Закону при здійсненні операцій з відчуження об"єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору. Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом. Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об"єкта нерухомості, зобов"язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Згідно роз"яснень, даних ДПА України в листі №3200/7/17-0116 від 19 лютого 2007 року "Щодо виконання нотаріусами обов"язків податкового агента", нотаріус є податковим агентом при здійсненні фізичними особами операцій, пов"язаних з купівлею-продажем і міною об"єктів нерухомого, рухомого майна (у разі нотаріального посвідчення угоди). Сума податку з доходу від продажу як нерухомого, так і рухомого майна, самостійно сплачується платником податку - продавцем до нотаріального посвідчення угоди купівлі-продажу через установи банків у сумі, визначеній ним самостійно, згідно вимог чинного законодавства. Оскільки відповідальність за сплату податку несе платник податку і функції стосовно нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету фактично виконуються громадянами, котрі отримують доходи від операцій з майном, нотаріуси виконують функції податкових агентів в частині контролю повноти сплати податку до бюджету перед посвідченням договорів та забезпечують надання відповідної інформації податковому органу. Копії платіжних документів про перерахування податку додаються до примірників посвідчених договорів. Оригінал квитанції "погашається" нотаріусом шляхом проставлення на ній відбитку своєї печатки та підпису. У реєстрі для реєстрації нотаріальних дій вказується сума перерахованого податку, дата та номер платіжного документа. Податок з доходів фізичних осіб сплачується до місцевого бюджету за місцем розташування державної нотаріальної контори (робочого місця приватного нотаріуса). У зв"язку з тим, що нотаріус як податковий агент є відповідальним за перевірку сплати відповідної суми податку до бюджету та надання у встановленому порядку інформації до податкового органу, державна податкова інспекція за місцем знаходження державної нотаріальної контори чи місця розташування робочого місця приватного нотаріуса зобов"язана повідомити нотаріусів про відкриття рахунку для сплати податку та його реквізити.

Як вбачається з копій наданих позивачем квитанцій №№ 338646, 338650, 338654, 338656, 338658, 338662 від 20 березня 2008 року, продавцем ОСОБА_1 сплачено податок з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в розмірі 111 100 грн. в місцевий бюджет м.Луцька, тобто за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса (а.с.60 - 62). Виходячи з вартості об"єкта нерухомого майна (суми сплаченої позивачем ОСОБА_1 за придбане нерухоме майно) 2 017 000,00 грн., продавець сплатила податок з доходів фізичних осіб за ставкою в розмірі 5% від вартості нерухомого майна (2 017 000,00 грн. х 5 : 100 =100 850 грн.). Оригінали квитанцій "погашені" нотаріусом шляхом проставлення на них відбитків своєї печатки та підпису.

Пояснення представників позивача про те, що під час проведення перевірки працівникам податкового органу були надані документи на підтвердження сплати продавцем нерухомого майна ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб, підтверджуються фактом непідписання акта перевірки посадовими особами позивача (а.с.37, 40, 48) і наявністю поданих до акта заперечень з цього питання (а.с.37 зворот).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 30 жовтня 2009 року № 0034681701/0, яким встановлено порушення позивачем вимог п.17.2 ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" і визначено суму податкового зобов"язання 302 550грн., з яких 100 850 грн. за основним платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, і 201 700 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення слід визнати нечинним і скасувати.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.162, 163 КАС України, на підставі п.п. є) п.1.3 ст.1, п.11.3 ст.11, ст.ст.8, 11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0034681701/0 від 30 жовтня 2009 року, винесене Ківерцівською міжрайонною державною податковою інспекцією Волинської області, щодо визначення Приватному підприємству "Ківерцівський деревообробний комбінат" податкового зобов"язання в сумі 302 550, 00 грн. (триста дві тисячі п"ятсот п"ятдесят гривень), у тому числі 100 850 грн. (сто тисяч вісімсот п"ятдесят гривень) за основним платежем - податок з доходів фізичних осіб від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, і 201 700 грн. (двісті одна тисяча сімсот гривень) - за штрафними (фінансовими санкціями).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 01 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.А. Александрова