Ухвала суду № 87325636, 03.02.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/1108/20

Провадження № 2/522/3460/20

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

03 лютого 2020 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні буз виклику сторін заяву представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими кредитних правовідносин,

ВСТАНОВИВ:

До суду 23.01.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими правовідносин за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки.

Матеріали позову суддя отримала 24.01.2020 року.

Ухвалою суду від 30.01.2020 року провадження у справі було відкрито та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 16.03.2020 року.

Разом із позовом представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив заборонити вчиняти реєстраційні дії у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо квартири АДРЕСА_1 , що в цілому складається з однієї житлової кімнати, житл. пл.. 16,7 кв.м, та підсобних приміщень, заг. пл.. 31,1 кв.м., реєстраційний номер 7992534.

В обґрунтування заяви представник посилався на те, що банк має намір звернути стягнення на предмет іпотеки, при цьому позивач вважає. що кредитні правовідносини є припиненими у зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом. Вважає, що не вжиття заходів забезпечення позову у подальшому істотно ускладнить ефективний захист прав позивача у разі задоволення позову.

Дослідивши надані матеріали, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, з наступних підстав.

Згідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України, передбачає, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Ст. 150 ЦПК України передбачає, що позов може забезпечуватися, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

У відповідності до статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) визначено, що одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

У частині реалізації винесеного рішення суду законодавством визначено порядок вчинення реєстраційних дій в Державну реєстрації речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав) щодо про зупинення державної реєстрації права, який передбачено статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та пунктом 17 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (далі – Порядок 1127).

Статтею 25 Закону встановлено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна. Рішення суду або заява власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.

Із роз`яснень Верховного Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У відповідності до ч. 1 ст. 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 ЦПК заходів забезпечення позову. Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов`язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Суд враховує, що саме лише посилання сторони позивача у заяві на потенційну можливість ухилення відповідачки від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі ст. 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Як вбачається з позову, його предметом є вимоги щодо визнання припиненими правовідносини за кредитним договором та забезпечувальним договором іпотеки, укладеними між позивачем та ПАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк».

Обгрунтовуючи доцільність вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони вчинення певних дій представником позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову утруднить в майбутньому можливе рішення суду.

З урахуванням викладено, співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що будуть заявлені та змісту викладених обставин, доходжу висновку про відмову в задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову. При цьому, представником позивача не доведено співмірність позовних вимог заявлених заходам забезпечення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів шляхом визнання припиненими кредитних правовідносин, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення чи протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

Суддя: Л.В. Домусчі