Постанова № 8732181, 01.02.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2010 р.           Справа № 2-а-5452/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,

при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні

за участю представників сторін:

позивача : Федорченко Р.О. -представник за довіреністю

відповідача : не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної податкової інспекції у м.Вінниці

до: приватного підприємства "ННТ груп"

про: примусове стягнення активів планика податків

ВСТАНОВИВ :

У грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у м.Вінниці про стягнення з приватного підприємства «ННТ груп» на користь бюджету активів в рахунок погашення податкового боргу на суму 1693,90 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на несплату відповідачем узгоджених сум податкових зобов’язань, які станом на 21.12.2009р. склали 1693,90 грн. в т.ч.: 1019,90 грн. по податку на прибуток; 673,99 грн. – по комунальному податку, що загалом складає суму, заявлену в позові.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі. Про день, час і місце розгляду справи повідомлено належним чином. Представник позивача висловив думку про можливість розгляду справи без участі відповідача. Суд, прийнявши до уваги думку представника позивача, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту свої прав та інтересів. Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом, тому неявка відповідача у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків провадження у справі. За таких обставин суд, вислухавши думку позивача, вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство “ННТ груп” зареєстроване реєстраційною палатою Вінницької міської ради 28.12.2003 року, код ЄДРПОУ 32719172, взято на облік як платник податків в Державній податковій інспекції м.Вінниця.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 21.12.2009 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 1693,90 гривні, зокрема: заборгованість по податку на прибуток становить 1019,91 грн., що виникла на підставі застосованих фінансових санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005451520/0 від 06.03.2009 року (а.с.10) та заборгованість по комунальному податку, яка становить 673,99 грн., що виникла на підставі застосованих фінансових санкцій відповідно до податкового повідомлення-рішення №0005461520/0 від 06.03.2009 року (а.с.10).

Частиною 1 статті 2 Закону України “Про систему оподаткування” дано визначення, що під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Пунктом 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Згідно частини 3 цієї ж статті, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі по тексту Закон № 2181).

Згідно з пункту 1.2 статті 1 Закону № 2181 податкове зобов’язання –це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

У відповідності до норм підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно підпункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

В силу підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 зазначеного вище Закону, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк (пункт “а” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки (пункт “б” підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення (підпункт 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181).

Виконуючи зазначену норму Закону, позивач надіслав відповідачу першу № 1/578 від 25.03.2009 року та другу податкову вимогу № 2/788 від 06.05.2009 року.

В матеріалах справи відсутні докази з яких вбачалося б, що зазначені податкові вимоги відповідачем оскаржувались, останні податковим органом не відкликані, а відтак є чинними на час розгляду справи. При цьому сплата податкового боргу в повному обсязі не відбулась.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов’язань платники податків несуть у відповідності із законодавством України. Статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України. Примусове стягнення податкового боргу – передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Згідно підпункту 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України № 2181 джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами (підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону).

Згідно підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов’язань забезпечення боргу.

Відповідно до статтей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Вінниці є доведеними, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а відтак позов підлягає задоволенню шляхом стягнення за рахунок активів приватного підприємства «ННТ груп» суму заборгованості у розмірі 1693 грн. 90 коп..

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов Державної податкової інспекції у м.Вінниці задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "ННТ груп" (м.Вінниця, вул.Енгельса,33; факт.адреса м.Вінниця, вул.Юності,75/73; код 32719172, р/р 2600448010213 філія ВАТ КБ "Хрещатик", м.Вінниця, МФО 302786, р/р2605700019995 ВАТ КБ "Хрещатик", м.Київ МФО 300670; р/р26002300000861 Вінницька філія АКБ "Форум", МФО 302816 р/р26004134247400 АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005 р/р26008962481832 філія ПАТ "Пумб" в м.Києві, МФО 322755) на користь Державної податкової інспекції у м.Вінниці (21027, м.Вінниця, вул.30-річчя Перемоги,21, код 13344037, р/р31111009700002 Банк ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, ЗКПО 34701167, КБК 11021000 податок на прибуток №33215828700002 КБК 16010200 комунальний прибуток) активи в сумі 1693,90 гривні (тисяча шістсот девяносто три гривні девяносто копійок).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 02.02.10

Суддя          Чернюк Алла Юріївна

01.02.2010