Рішення № 87319571, 03.02.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2020 року № 810/3070/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дії, визнання протиправної та скасування податкової вимоги про накладання штрафу та визнання протиправної та скасування рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 13) з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5а) в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 14.03.2018 №18941-56; визнати протиправним та скасувати рішення №139 від 14.03.2018 про опис майна у податкову заставу; визнати неправомірними дії щодо списання з облікового рахунку переплати з податку на прибуток грошових коштів у сумі 38756,24 грн. та зобов`язати відповідача повернути зазначену переплату на обліковий рахунок.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 березня 2018 року отримав податкову вимогу від 14.03.2018 №18941-56 та рішення від 14.03.2018 №139 про опис майна у податкову заставу, складені ГУ ДФС у Київській області та згідно яких підприємству визначено суму боргу з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 830 032,76 грн. - основного платежу та 147 361,75грн. - штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Крім цього прийнято рішення про опис майна у податкову заставу.

Позивач вважає оскаржувані рішення протиправними, оскільки при їх прийнятті відповідачем порушені приписи податкового законодавства.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У межах строку, визначеного судом, відповідачем поданий відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки станом на 22.02.2018 за позивачем обліковувалась сума узгодженого податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 1 977 394,51 грн., яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 19 листопада 2012 року №0001162204 на суму - 2 016 150,75 грн.

13 серпня 2018 року від представника позивача та відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому проваджені.

16 серпня 2018 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач не погодився з думкою відповідача, що викладена у відзиві та наполягав на задоволенні позовних вимог.

12 вересня 2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про заміну відповідача по справі, в якому позивач зазначає, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Державну фіскальну службу України реорганізовано шляхом поділу на Державну податкову службу України та Державну митну службу України, а тому просить замінити у справі первісного позивача на його правонаступника.

З огляду на положення розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 682-р, статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань судом задоволено клопотання та здійснено заміну відповідача по справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника, а саме на Головне управління ДПС у Київській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 закінчено підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті. Разом з цим, враховуючи наявність клопотань від учасників процесу про розгляд справи за відсутності уповноважених представників сторін судом прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (код ЄДРПОУ 00292474) з 22 лютого 1994 року є юридичною особою, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру 13571200000000384.

14 березня 2018 року Ірпінським відділенням Головного управління ДФС у Київській області було сформовано вимогу № 18941-56, в якій зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» станом на 22 лютого 2018 року має податковий борг у розмірі 1977394,51 грн.

Відповідно до рішення № 139 від 14 березня 2018 року уповноваженою особою Ірпінського відділення Головного управління ДФС у Київській області відповідно до статті 89 розділу ІІ Податкового кодексу України вирішено здійснити опис майна у податкову, що перебуває у власності Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі».

Публічне акціонерне товариство «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» не погодилось з вищевказаними діями відповідача та подало скаргу до ДФС України на податкову вимогу від 14 березня 2018 року № 18941-56 та рішення від 14 березня 2018 року № 139 про опис майна у податкову заставу.

Як вбачається з рішення ДФС України від 17 травня 2018 року № 16928/6/99-99-17-05-15 у задоволенні скарги позивача було відмовлено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, що не заперечувалось учасниками процесу, підставою для формування оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна слугувало податкове повідомлення-рішення Ірпінського відділення Вишгородської ОДПІ від 19.11.2012 №0001162204, яке складено на підставі акту перевірки від 07.11.2012 №1657/22-4/292474, за яким позивачу було нараховано податкові зобов`язання за основним платежем 1868789 грн. та штрафних санкцій у розмірі 147361,75 грн.

Разом з цим, не погоджуючись з даним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2013 року по справі № 810/2058/13-а у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» до Ірпінської об`єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень від 19 листопада 2012 року № 0001162204 та № 0001172204 було відмовлено.

30 серпня 2013 року зазначена постанова набрала законної сили, що свідчить про узгодженість визначених податковим органом зобов`язань.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Підпунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суду не надано жодних доказів щодо вжиття відповідачем як до дати формування оскаржуваної податкової вимоги так і після, заходів погашення податкового боргу відповідно до податкових повідомлень – рішень від 19 листопада 2012 року № 0001162204 та № 0001172204.

Крім цього, як вбачається із довідки відповідача від 11 серпня 2016 року № 3316/10/10-31-23-15 станом на 11 серпня 2016 року у Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів, платежів.

За наведених обставин суд констатує, що відповідачем при видачі зазначеної довідки був визнаний факт погашення позивачем у повному обсязі будь-яких зобов`язань станом на 11.08.2016, в тому числі і щодо заборгованості, що визначена податковим органом відповідно до податкових повідомлень - рішень від 19 листопада 2012 року № 0001162204 та № 0001172204, сума яких станом на 30 серпня 2013 року була узгодженою та яка прийняла участь у розрахунку боргу, що визначена в оскаржуваній вимозі від 14.03.2018.

Крім цього, суд звертає увагу на інший аспект даної справи.

Відповідно до пункту 101.1. ст. 101 Податкового кодексу України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно пункту 101.2. Податкового кодексу України, під терміном "безнадійний" розуміється: зокрема податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

З приписів пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню.

З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що податкова вимога від 14.03.2018 № 18941-56 прийнята відповідачем не у спосіб, передбачений законом, а отже є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 14.03.2018 № 139 про опис майна у податкову заставу, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу

Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (підпункт 14.1.155 пункту 14.1. статті 14 ПК України).

Згідно пункту 89.1.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Враховуючи той факт, що рішення від 14.03.2018 № 139 про опис майна у податкову заставу прийнято на підставі податкової вимоги від 14.03.2018 № 18941-56, яка визнана судом протиправною, суд дійшов висновку, що рішення про опис майна у податкову заставу від 14.03.2018 року № 139 також підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії щодо списання з облікового рахунку Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» з податку на прибуток переплати у сумі 38756,24 грн. та зобов`язати відповідача повернути зазначену переплату на обліковий рахунок, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні даної вимоги, оскільки суду не надано доказів відмови податкового органу щодо повернення зазначеної суми.

Окрім того суд звертає увагу позивача, на окрему процедуру повернення переплати. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Тобто, обов`язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятих рішень.

Водночас докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були повністю спростовані відповідачем.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до положень частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що згідно квитанцій № 356 та № 357 від 13.06.2018, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 32004,27 грн., та відповідно до квитанції від 02.07.2018 № 376 у розмірі 1180,67 грн., загальна сума сплаченого збору складає 33184,94 грн.

Із трьох заявлених позовних вимог, суд прийняв рішення про задоволення позовної вимоги майнового та однієї вимоги немайнового характеру. Таким чином, суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягає сума сплаченого ним судового збору у розмірі 31422,94 грн. (33184,94 – 1762,00 = 31422,94).

Керуючись статтями 9, 14, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Київській області від 14.03.2018 №18941-56.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області №139 від 14.03.2018 року про опис майна у податкову заставу.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ: 43141377; 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) на користь Публічного акціонерного товариства «Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі» (код ЄДРПОУ: 00292474; 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 13) судовий збір в сумі 31422 (тридцять одна тисяча чотириста двадцять дві) грн. 94 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 03.02.2020.

Суддя Панченко Н.Д.