Ухвала суду № 87314681, 03.02.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/899/17

Провадження № 2/456/85/2020

УХВАЛА

судового засідання

03 лютого 2020 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Бучківської В. Л. ,

при секретарі Березіній Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків, внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення судової автотехнічної експертизи

в с т а н о в и в :

25.09.2018 представником відповідача ОСОБА_3 на адресу суду подано заяву про призначення судової автотехнічної експертизи, яку мотивує тим, що до недавнього часу, вказаний цивільний позов розглядався суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гулкевич О.В. Відповідачем було подано ряд клопотань: про виклик для допиту свідків, призначення експертиз, однак такі клопотання розглянуті судом не були. Вважає, що для встановлення винуватця ДТП, яка мала місце 18.06.2016 за участю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 необхідні спеціальні знання з метою з`ясування фактичних обставин справи.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 заяву про призначення експертизи підтримав, подав доповнення до клопотання, просить таку задоволити, покликався на висновок ВС у справі №761/30945/15-ц від 12.08.2019 та інші, які вважає, що слід застосувати при вирішенні питання про призначення експертизи.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили щодо задоволення заяви про призначення у даній справі судової автотехнічної експертизи, подали суду письмове заперечення та долучили судову практику, на яку покликаються як на підставу для відмови в задоволенні клопотання про призначення експертизи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернута увага судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків. Вказано на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Суд вважає, що представником відповідача не наведено достатніх підстав, які необхідні для призначення експертизи, покликання на висновок ВС у справі №761/30945/15-ц від 12.08.2019 судом до уваги не береться, оскільки стосується призначення експертизи за абсолютно інших обставин, аніж ті, які є предметом судового розгляду. Окрім цього, представник відповідача не заперечив про винуватість у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18.06.2016, в тому числі відповідача ОСОБА_2 , а винуватість другого водія – ОСОБА_4 лежить за межами предмету судового розгляду, і до матеріалів справи не долучено жодного доказу, який би засвідчив той факт, що відносно останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, і такий слугував предметом судового розгляду, а відтак, у суду відсутні підстави для призначення експертизи з метою встановлення винуватості особи, яка не є учасником судового розгляду і відносно якої протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Одночасно суд звертає увагу на правові приписи ч.2 ст.102 ЦПК України, згідно яких предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження із звільненням від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з п.7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року №14 при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відтак, суд приходить до висновку, що розглядаючи спір щодо відшкодування шкоди, який випливає зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі перевіряти обставини дорожньо-транспортної пригоди, обговорювати вину особи і робити висновки про відповідальність осіб, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, а може лише вирішувати питання про розмір відшкодування.

У справах №722/1384/15-ц від 28.10.2019 та №234/16272/15-ц від 05.09.2019, Верховний Суд вказав, що розглядаючи позов про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, суд не вправі обговорювати вину особи, а лише вирішувати питання про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

На підставі наведеного, суд не бере до уваги доводи представника відповідача про необхідність встановлення вини іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 , викладені у доповненнях до клопотання про призначення експертизи.

Одночасно згідно ст.106 ЦПК України учасник процесу має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення, який підлягає оцінці судом відповідно до ст.89 ЦПК України.

Стороною відповідача такого висновку суду не надано, а відтак призначення експертизи з питань відповідальності особи, щодо якої у порядку встановленому законом питання про притягнення до відповідальності не вирішувалося, суд вважає недоцільним.

Суд бере до уваги доводи представника позивача про відмінність обставин справи, які мали місце у справі Верховного суду №643/20956/14-ц від 06.12.2019 від обставин справи, які є предметом розгляду вказаної справи, а відтак, вказаний висновок суд не може взяти до уваги та покласти в основу судового рішення про призначення експертизи.

Виходячи з наведенного, дослідивши предмет спору, обставини на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, зміст клопотання про призначення експертизи, питання які сторона відповідача просить поставити перед експертом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судової експертизи у даній справі, оскільки відповідач просить призначити експертизу з питань, які не відносяться до предмета доказування.

Керуючись ст.ст. 197-198 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Відмовити представнику відповідача ОСОБА_3 в задоволенні заяви про призначення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди, відшкодування збитків внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди судової автотехнічної експертизи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Л. Бучківська