Ухвала суду № 87310485, 29.01.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1415/18

4-с/357/9/20

Категорія

У Х В А Л А

іменем України

29 січня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника стягувача – Барагіна Д.К.,

представника Білоцерківського ВДВС ГТУЮ у Київській області – Рябоконя М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за скаргою Кредитної спілки «Народний кредит», заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2019 року скаржник КС «Народний кредит», заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця, обґрунтовуючи наступним.

На примусовому виконанні у Білоцерківському міському ВДВС ГТУЮ у Київській область, знаходився виконавчий лист № 357/1415/18 провадження 2/357/1303/18, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення заборгованості на користь Кредитної спілки «Народний кредит» у сумі 21 960 грн 24 коп., з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована та фактично проживає : АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

18 червня 2018 року Кредитна спілка «Народний кредит» звернулась у Білоцерківський міський ВДВС ГТУЮ із заявою № 16, в якій просила стягнути не загальну суму заборгованості, а частково 2 000 грн 00 коп, в погашення заборгованості в межах виконавчого листа, де основна сума боргу становить 21 960 грн 24 коп.

Відповідно до абзацу 3 Заяви № 16 від 18.06.2018 року стягувач посилаючись п.1., ч 1., ст. 37 Закону України «Про Виконавче провадження» де після стягнення коштів, виконавчий лист повертається стягувачу, просив після часткового стягнення повернути виконавчий лист до Кредитної спілки « Народний кредит».

02.07.2018 року головним державним виконавцем Кравчук А.О. Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській обл., було відкрите виконавче провадження № 56664320 про стягнення 2000 грн 00 коп. з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25.10.2019 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області Рябокінь М.В. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 56664320 , на підставі того, що борг було стягнуто.

08.11.2019 року Кредитна спілка «Народний кредит» отримала постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2019 року на руки представником Кредитної спілки.

Відповідно до ст. 39 п. 9 частини першої Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: Фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

В постанові про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2019 року вказано, що з боржника стягнутий борг 2000 грн 00 коп, далі Білоцерківським міським ВДВС ГТУЮ, в порушення матеріальних та процесуальних норм законодавства, було направлено Виконавчий лист № 357/1415/18 від 10.05.2018 року до суду, що його видав.

Тобто, головний державний виконавець Рябокінь Микола Володимирович, повинен був пересвідчитись, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області виконано, що сума боргу стягнена повністю або ж як мінімум зробити відповідний запит Стягувачу для надання довідки про сплату боргу в повному обсязі.

Відтак, головний державний виконавець Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській обл., ОСОБА_2 не переконався у повноті виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2018 року.

Адже, згідно ст. 18 Цивільно-процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Для вирішення справи, це має першочергове значення, оскільки насамперед не виконане рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.04.2018 року.

Просили суду скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2019 року ВП 56664320, видану головним державним виконавцем Рябокінь М.В. Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області ( а. с. 3-8).

Ухвалою судді від 25 листопада 2019 року скарга кредитної спілки «Народний кредит» на дії державного виконавця була залишена без руху ( а.с.14-15 ).

12 грудня 2019 року за вх. № 45712 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду ( а.с. 18-19 ).

Ухвалою судді від 13 грудня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження за скаргою кредитної спілки «Народний кредит», заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця ( а.с.30 ).

В судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 .К ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреності підтримав скаргу, надав пояснення аналогічні викладеним в скарзі та просив її задовольнити. Також, посилався на те, що про оскаржувану постанову скаржник дізнався лише 09.11.2019 року.

Головний державний виконавець Рябоконь М.В. в судовому засіданні заперечував проти скарги, просив відмовити в її задоволенні, так як з його боку не було порушень, він діяв чітко в межах ст. 26 та 39 Закону України «Про виконавче провадження». Так як, рішення було виконано в повному обсязі, прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження та у зв`язку з чим було винесено відповідну постанову.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася в встановленому законом поряду, на адресу суду повернувся поштовий конверт, в якому працівниками пошти зазначено, адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ч. ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Отже, враховуючи наведені норми закону, суд приходить до висновку, що боржник ОСОБА_1 належним чином була повідомлена про дату, час та місце слухання справи.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали, які містяться у виконавчому провадженні, вважає, що скарга КС «Народний кредит» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Статтею 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржується.

Частина 2 статті 450 ЦПК України передбачає, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Встановлено, що скаржником КС «Народний кредит» звертаючись до суду із вказаною скаргою не пропущено строк для оскарження, так як оскаржувану постанову скаржник отримав 09.11.2019 року, а до суду зі скаргою звернувся 19.11.2019 року, тобто у десятиденний строк.

З боку державного виконавця не було надано до суду жодного належного доказу в зворотному, що про оскаржувану постанову стягувач був обізнаний раніше ніж дати на яку посилається.

Судом встановлені наступні обставини.

Встановлено, що на примусовому виконанні у Білоцерківському міському ВДВС ГТУЮ у Київській області, знаходився виконавчий лист № 357/1415/18 провадження 2/357/1303/18, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області про стягнення заборгованості на користь Кредитної спілки «Народний кредит» у сумі 21 960,24 гривень з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ( а. с.24 ).

18 червня 2018 року Кредитна спілка «Народний кредит» звернулась у Білоцерківський міський ВДВС ГТУЮ із заявою за вих. № 16, в якій просила стягнути з боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого листа № 2-357/1303/18 від 08.05.2018 року кошти в розмірі 2000 гривень. Після стягнення коштів, просили повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» ( а. с. 25).

02 липня 2018 року головним державним виконавцем Кравчук А.О. Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області було відкрите виконавче провадження № 56664320 про стягнення 2000 грн 00 коп. з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 26 ).

25 жовтня 2019 року головним державним виконавцем Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області Рябоконем М.В. була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження № 56664320, на підставі того, що борг було стягнуто ( а. с. 27 ).

Звертаючись до суду з скаргою, скаржник КС «Народний кредит» вважає, що головним державним виконавцем Рябоконем М.В. безпідставно було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, так як рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий лист виконано не в повному обсязі, а тому постанова про закінчення виконавчого провадження від 25.10.2019року повинна бути скасована.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність організації і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", скарги на, рішення, дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби, державних виконавців і посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, що стосуються виконання судових рішень, подаються до суду, який видав виконавчий документ.

У відповідності до ч. 1 та ч.4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження до суду; рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб органів ДВС також передбачено частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, під час розгляду скарги було встановлено, що звертаючись з заявою від 18.06.2018 року за вих. № 16 КС «Народний кредит» в заяві зазначав наступне: направляють на примусове виконання виконавчий лист № 2-357/1303/18 від 08.05.2018 року, виданий Білоцерківським міськрайонним судом м. Біла Церква відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 про примусове стягнення боргу у сумі 21 960,24 гривень на користь КС «Народний кредит». Просили стягнути з боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого листа № 2-357/1303/18 від 08.05.2018 року кошти в розмірі 2000 гривень. Після стягнення коштів, просили повернути виконавчий документ стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Додаток: виконавчий лист; доручення; сплата авансового внеску № 284 ( 2000 грн.* 2% = 40 грн. ) ( а. с. 25 ).

Згідно платіжного доручення № 284 від 17 травня 2018 року КС «Народний кредит» сплатила 40 гривень, призначення платежу: виконавчий збір ( авансовий внесок 2% ) боржник: ОСОБА_1 виконавчий лист № 2/357/1303/18.

На підставі зазначеної заяви, 02 липня 2018 року головним державним виконавцем Кравчук А.О. Білоцерківського міського ВДВС ГТУЮ у Київській області було відкрите виконавче провадження № 56664320 про стягнення 2000 грн 00 коп. з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а. с. 26 ).

Встановлено в судовому засіданні та не спростовано представником скаржника, що виконавчою службою стягнуто з ОСОБА_1 на користь КС «Народний кредит» суму у розмірі 2000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Отже, виконавче провадження № 56664320 від 02.07.2018 року, яким було відкрито постановою головного державного виконавця про стягнення 2000 грн. з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь КС «Народний кредит» було виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 вказаного Закону, до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Отже, на виконання вищезазначеного закону, стягувач КС «Народний кредит» звернувся з заявою про примусове виконання рішення, де просили стягнути з боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого листа № 2-357/1303/18 від 08.05.2018 року кошти у розмірі 2000 гривень, при цьому сплатили авансового внеску в розмірі 2% - 40 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 284 від 17 травня 2018 року.

В частині 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII міститься вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження.

В пункті 9 частини 1 ст. 39 цього Закону зазначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Оскільки на виконанні головного державного виконавця перебувало виконавче провадження № 56664320 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Народний кредит» кошти у розмірі 2000 гривень, яке було виконано, тому посилання скаржника на те, що головним державним виконавцем Рябоконем М.В. безпідставно було винесено оскаржувану постанову про закінчення виконавчого провадження, яка повинна бути скасована, не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, з урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку, що скарга Кредитної спілки «Народний кредит», заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1,5, 3, 26, 39, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 12, 13, 18, 82, 128, 131, 263, 450, 448-451 ЦПК України, п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність організації і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", ст. 129-1 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу кредитної спілки «Народний кредит», заінтересовані особи: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, ОСОБА_1 , на дії державного виконавця, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення ( враховуючи положення п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України ). У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 03 лютого 2020 року.

Ухвала надрукована в нарадчій кімнаті одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов