Постанова № 8730677, 26.03.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-718/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          26 березня 2010 р.                                                                                м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді – Бородавкіної С.В.

при секретарі – Андрушко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Жовтневий молот" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В :

18.02.2010 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції в Ріпкинському районі Чернігівської області і просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 30.01.2010 за № 0000331720/0 на суму 136,11 грн., № 0000512320/0 на суму 80892,00 грн., № 0000502320/0 на суму 25500,00 грн.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та зазначили, що висновки відповідача, викладені в акті виїзної планової перевірки від 18.01.2010 p. щодо неправомірного віднесення до валових витрат надання безвідсоткової фінансової допомоги їх засновнику ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» є невірними, оскільки зазначені витрати безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача і здійснені відповідно до укладених договорів. Надати відсоткову допомогу не могли, оскільки не мають на це ліцензії. Стосовно податкового кредиту пояснили, що ТОВ "Торговий дім "Жовтневий молот" в установленому порядку зареєстроване як платник ПДВ і тому має право на нарахування податку, податкового кредиту та складання податкової накладної. Позивач на момент укладення договорів постачання в червні 2006 року пересвідчився, що контрагент «ПП Класик-Проект-Лайн» є платником ПДВ, а саме: оглянув оригінал свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та отримав його копію, в серпні-вересні 2009року отримав в установленому порядку від продавця належним чином оформлені накладні і на законних підставах включив суму ПДВ до податкового кредиту. Стосовно податку з доходів фізичних осіб, то при нарахуванні заробітної плати та утриманні зі своїх працівників податку з доходів фізичних осіб застосовує ставку 15%. ТОВ "Торговий дім "Жовтневий молот" виконує функції податкового агенту, утримує із заробітної плати податок за ставкою 15% та у встановлені терміни в повному обсязі перераховує до бюджету.

Представники ДПІ у м. Чернігові позовні вимоги не визнали та пояснили, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ"Торговий дім "Жовтневий молот" неправомірно відобразило у складі валових витрат товариства надану безвідсоткову фінансову допомогу у 3 кварталі 2008 року у сумі 365000 грн., та у складі валових доходів у 3 кварталі 2008 року суму 270000 грн. та у 4 кварталі 2008 року у сумі 297000 грн., таким чином занизило об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету за 2008 рік у загальній сумі 17000 грн., оскільки безвідсоткову фінансову допомогу не можна віднести до господарської діяльності підприємства, яка спрямована тільки на отримання прибутку. В порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4, п.п.7.2.6, п.7.2, п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими неплатником ПДВ. Отже, якщо накладна заповнена особою, що не є платником податку на додану вартість, не перебуває в реєстрі ПДВ, а отже не має номера платника ПДВ, така накладна є недійсною і в свою чергу не може підтвердити податковий кредит покупця та податкові зобов’язання продавця. В порушення п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8; п.п. «а» п. 19.2 ст. 19.4 п.п. 20.3.20 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємством у січні 2009 року надавалась соціальна пільга працівникам підприємства у місяці звільнення з роботи, при цьому податок з доходів фізичних осіб не нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету.

          Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає наступне:

Судом встановлено, що 18.01.2010 року працівниками ДПІ у м. Чернігові було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Жовтневий молот" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.09.2009 року.

За результатами виїзної планової перевірки було складено акт № 11/23/33111304 від 18.01.2010 року.

В акті встановлені наступні порушення:

1. п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., в результаті чого товариством було занижено податок на прибуток підприємств за 3 квартал 2008 року на сум 17000 грн.;

2. п.п. 7.2.1. п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6, п. 7.2, п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, в результаті зменшено товариством занижено податок на додану вартість за вересень 2009 року на суму 57780 грн.

3. п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6; п. 7.1 ст. 7; п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8; п.п. «а» п. 19.2 ст. 194 п.п. 20.3.20 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну сум – 45,37 грн.

п.1, п. 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них доходу», який затверджено наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.01.2010 за № 0000331720/0 за платежем податок з доходів фізичних осіб на суму 136,11 грн. з них: 45,37 грн. – за основним платежем, 90,74 грн. – за штрафними санкціями; № 0000512320/0 за платежем податок на додану вартість на суму 80892 грн. з них: 57780 грн. – за основним платежем, 23112 грн. – за штрафними санкціями, № 0000502320/0 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 25500 грн. з них: 17000 грн. – за основним платежем, 8500 грн. – за штрафними санкціями.

ТОВ "Торговий дім "Жовтневий молот" згідно договору від 08.08.2008 року № 08/08 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» 08.08.2008 року надало таку допомогу в розмірі 120000 грн.; згідно договору від 05.09.2008 року № 05/09 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» 05.09.2008 року надало 150000 грн. поворотної фінансової допомоги; згідно договору від 26.09.2008 року № 26/09 сума надало - 50000 грн.; та згідно договору від 30.09.2008 року № 30/09 – ще 45000 грн. Загальна сума безвідсоткової фінансової допомоги, яка була надана ТОВ "Торговий дім "Жовтневий молот" ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» у 3 кварталі 2008 року, згідно описаних договорів становить 365000 грн.

Згідно даних податкового обліку ВАТ «ЧРМЗ «Жовтневий молот» у 3 кварталі 2008 року повернув суму наданої фінансової допомоги у розмірі 270000 грн., та у 4 кварталі 2008 року у сумі 27000 грн.

Зазначені обставини не заперечувались представниками відповідача.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, платник податку має право на включення до складу валових витрат будь-яких витрат, понесених ним у зв'язку зі здійсненням власної господарської діяльності.

Згідно п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Таким чином, системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що платник податку має право на віднесення до складу валових витрат, які понесені ним у зв'язку з веденням діяльності, яка здійснювалась безпосередньо таким платником податку, є для нього регулярною, постійною та суттєвою і направлена на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Відповідно до Статуту засновником позивача виступає ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот». З дня державної реєстрації 25.09.2008 р. засновник набув статусу учасника товариства. Основною метою діяльності позивача є здійснення виробничо-господарської, комерційної та іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку для задоволення матеріальних та інших потреб учасників товариства.

Як встановлено, господарська діяльність позивача, а також отримання від неї прибутку, безпосередньо пов’язана з господарською діяльністю ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот», а тому надання позивачем безвідсоткової поворотної фінансової допомоги ВАТ Чернігівський ремонтно-механічний завод «Жовтневий молот» у зв’язку з його скрутним матеріальним становищем була націлена на отримання доходу в подальшому. Відповідно витрати, що понесені в зв'язку із наданням позивачем безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, підлягають віднесенню до складу валових витрат товариства відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».Тобто податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000502320/0 на суму 25500,00 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При укладенні договору постачання від 01.06.2009 року № 01/06-09-01 позивачу для перевірки ПП «Класик-Проект-Лайн» було надане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 07.02.2008 року № 100096344 та його копія, тобто пересвідчився, що контрагентом є платник податку з ПДВ, що не заперечувалось представниками відповідача.

Факт порушення позивачем своїх податкових зобов’язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди – відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав продавець.

Відповідачем жодним фактом не доведено, що позивачу було відомо про те, що ПП "Класик-Проект-Лайн " не зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ. Всі суми ПДВ, сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які було надано на перевірку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено у вересні 2009 року до складу податкового кредиту ПДВ в розмірі 57780, 20 грн., по податкових накладних, що були надані ПП «Класик-Проект-Лайн», а тому податкове повідомлення рішення № 0000512320/0 на суму 80892,00 грн. є неправомірним і підлягає скасуванню.

Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889 від 22.05.2003 року платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної за формою, визначеною центральним податковим органом.

Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.

          Згідно п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Відповідно п.п.8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього ж Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

Згідно 20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» У разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

          В порушення зазначених норм чинного законодавства підприємством у січні 2009 року надавалась соціальна пільга працівникам підприємства у місяці звільнення з роботи, при цьому податок з доходів фізичних осіб не був нарахований, не утриманий та не перерахований до бюджету.

          Враховуючи наведене, вимоги позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 30.01.2010 за № 0000331720/0 на суму 136,11 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб’єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень № 0000512320/0 від 30.01.2010 року на суму 80892,00 грн. та № 0000502320/0 від 30.01.2010 року на суму 25500,00 грн.

Враховуючи, що оскільки позивачем не було порушено вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», тому позовні вимоги про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 30.01.2010р. № 0000512320/0 та № 0000502320/0 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0000512320/0 від 30.01.2010 року на суму 80892,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові № 0000502320/0 від 30.01.2010 року на суму 25500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову виготовлено в повному обсязі 01.04.2010р.

Суддя                                                                                           Бородавкіна С.В.