Рішення № 87306669, 09.12.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2795/19

Провадження № 2/185/2443/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, суд -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування, в якій просило суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 39 970,55 грн. та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказаною постановою встановлено, що 19 жовтня 2017 року о 21.25 год. на 166 км+200м автомобільної дороги Мерефа-Павлоград водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем УАЗ 452Д державний номер НОМЕР_1 , не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем БМВ х5, державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду. У зв`язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування транспортних засобів/Полісу № АМ 107441 від 01.02.2017 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_2 , ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" склало страховий акт та відповідно до розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту автомобіля БМВ х5, державний номер НОМЕР_2 , склала 39 970,55 грн. Відповідно до платіжного доручення № 9516 від 13.12.2017 року позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 39 970,55 грн. У зв`язку з тим, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілому у ДТП, вчиненому з вини відповідача, а відтак до позивача на підставі ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1191 ЦК України перейшло право вимоги до відповідача.

Не погодившись з позовом, у порядку ст. 178 ЦПК України, відповідача подав відзив на позовну заяву, до змісту якого просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю, зазначивши, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована, позивач не звертався до страхової компанії з вимогами про відшкодування страхової виплати, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.04.2019 року відкрито провадження по справі та справа призначена для розгляду у порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до наданих заяв до суду від усіх учасників процесу, останні просили розглядати справу без їх участі, з посиланням на їх правові позиції.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Судом встановлено, що постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Вказаною постановою встановлено, що 19 жовтня 2017 року о 21.25 год. на 166 км+200м автомобільної дороги Мерефа-Павлоград водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем УАЗ 452Д державний номер НОМЕР_1 , не витримав безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем БМВ х5, державний номер НОМЕР_2 , який рухався попереду. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження (протокол про адміністративне правопорушення від 19 жовтня 2017 року серія НОМЕР_3 ). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

У зв`язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування транспортних засобів/Полісу № АМ 107441 від 01.02.2017 року, укладеним між позивачем та ОСОБА_2 , ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" склало страховий акт та відповідно до розрахунку страхового відшкодування вартість відновлювального ремонту автомобіля БМВ х5, державний номер НОМЕР_2 , склала 39 970,55 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 9516 від 13.12.2017 року позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 39 970,55 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "Європейський Страховий Союз".

Позивач звертаючись до суду з даним позовом до відповідача посилається на те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, а відтак вимога про відшкодування шкоди може бути пред`явлена безпосередньо до відповідача, навіть якщо його відповідальність застрахована.

Доказів звернення позивача із завою про сплату страхового відшкодування у порядку регресу до ПрАТ "Європейський Страховий Союз" суду не надано.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України).

Страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) (частина перша статті 10 Закону України «Про страхування»).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є вимога про відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування у розмірі 39 970,55 грн.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.

Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018р. справа № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18).

Таким чином, враховуючи, що позивач не звертався до страховика відповідача та не отримав його відмову у виплаті страхового відшкодування, а відразу пред`явив вимогу до відповідача, суд доходить висновку про достатність правових підстав для відмови у задоволенні позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за виплачене страхове відшкодування - відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Бондаренко