Ухвала суду № 87305987, 03.02.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/665/20

Провадження № 2/202/1006/2020

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

03 лютого 2020 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м.Дніпропетровська Слюсар Л.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, відповідно до якої просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 та визначити місце проживання їх спільної дитини ОСОБА_3 , 2016 року народження разом із нею.

Дослідивши матеріали позовної заяви, встановлюю, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 додала до позовної заяви квитанцію про сплату № 56596 від 27 січня 2020 року, за якою сплачено 840,80 грн.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру.

Згідно до п.1. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в перерахунку становить 840,80 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, у зв`язку із чим має бути доплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн. за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів УК в Iндустр.р.м.Дніпра/Iнд.р/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989295; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA048999980313191206000004006; код класифікації доходів бюджету 22030101, або надати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Крім того, у відповідності до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При розгляді цивільної справи щодо визначення місця проживання дитини обов`язковим є наявність письмового висновку органу опіки та піклування щодо розв`язання спору, поданого на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також інших документів, які стосуються справи (ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України).

Згідно з вимогами ст.73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 866, у разі виникнення спору між батьками щодо місця проживання дитини висновок щодо розв`язання даного спору складається органом опіки та піклування за місцем проживання дитини.

До позовної заяви не додано письмового висновку щодо розв`язання спору про визначення місця проживання дитини органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних вище недоліків, а тому, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не перевищує десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.П. Слюсар