Ухвала суду № 87305059, 15.01.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 932/207/20

Провадження № 2/932/23/20

15 січня 2020 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2020 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту та визнання права власності.

Так, згідно із вимогами ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно із положеннями ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З урахуванням положень ст. 1296-1299 ЦК України питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, захист права власності судом здійснюється лише у тому випадку, коли право власника майна оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

ОСОБА_1 не є власницею Ѕ частки квартири, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, як особа, яка не є власником майна, вона не має права на подання позову у порядку ст. 392 ЦК України, про визнання права власності на майно. Викладені нею обставини справи, свідчать про відсутність спору між нею та Дніпровською міською радою з приводу її права власності на Ѕ частку нерухомого майна. Положення ст. 1296-1299 ЦК України дозволяють суду встановити право на спадкування певного майна, з тим, щоб у подальшому особа, закликана до спадкування, отримала у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, яке і є тим правовстановлюючим документом, що породжує право власності. При цьому, відповідно до вимог ст. 174 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти нерухомості, як спадщина, тільки у випадку їх успадкування членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення або особою з інвалідністю I групи.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на нерухоме майно, що їй не належить, носять завідомо безпідставний характер, оскільки спір із Дніпровською міською радою відсутній, після встановлення факту проживання із спадкодавцем на день відкриття спадщини позивачка не позбавлена можливості повторно звернутись до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, а той, з підстав невизнання майнового права, не відмовляв у вчиненні нотаріальної дії, а також тому, що положення цивільного законодавства дозволяють захист права власності лише тієї особи, якій воно вже належить та зареєстровано у порядку ст. 182 ЦК України. З урахуванням того, що позивачкою не сплачено судовий збір за подання позову майнового характеру про визнання права власності на частку в об`єкті нерухомості, і одночасно із цим, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, вважаю, що позов є не тільки безпідставним в цій частині, а й носить штучний характер, спрямований на ухилення від оподаткування спадщини, при її прийнятті особою, що не входить до кола близьких родичів.

Відповідно до вимог ч.3, 4 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи, має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Згідно із вимогами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст. 6 цього закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року у задоволенні клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Позивачкою судовий збір не сплачено.

У зв`язку із цим, приходжу до висновку про неможливість відкриття провадження у справі та залишення позовної заяви без руху для її подання до суду у новій редакції, у кількості сторін по справі, із визначенням законних підстав для пред`явлення позову про визнання права власності, викладу обставин спору з цього приводу із відповідачем, надання до суду доказів сплати судового збору за подання позову немайнового характеру у розмірі 840,80 гривень; за подання позову майнового характеру, у випадку їх підтримання, - у розмірі 2354 гривні.

Одночасно із цим, вважаю доцільним роз`яснити позивачці, що вона не позбавлена можливості зменшити розмір позовних вимог при поданні до суду позовної заяви у новій редакції.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, при не усуненні недоліків позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 83, 175, 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Сьома Дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту та визнання права власності – залишити без руху.

Надати позивачці строк у десять днів зо дня отримання копії цієї ухвали включно для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що у випадку неусунення нею недоліків, позовна заява буде вважатись неподаною і поверненою позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко