Ухвала суду № 87300253, 28.01.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/13808/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2020 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву про збільшення позовних вимог, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Нормак» про вилучення продукції із продажу продукції без належної інформації про її споживчі властивості та відшкодування шкоди, завданої порушенням прав споживачів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Нормарк» про вилучення продукції із продажі у зв`язку з ненаданням необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману, та з урахуванням відсутності експертних, наукових та інших об`єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції та просить зобов`язати Акціонерне товариство «Нормак» через ненадання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про споживчу продукцію та описи, що вводять в оману, споживчої продукції шести товарних груп, які широко використовуються у дитячому, рекреаційному та спортивному риболовстві, а саме: риболовних приманок з акустичними пристроями, приманок із застосуванням екологічно небезпечних харчових приманок з інгредієнтами чужорідними чи ворожими для водного середовища, приманок з покриттям, яке відбиває ультрафіолетове випромінювання, приманок з флуоресцентними кольорами та екологічно небезпечними флуоресцентними розчинними барвниками, приманок з голографічним та подібним декоративним покриттям, з урахуванням відсутності експертних, наукових та інших об`єктивних підтверджень вигаданих чи перебільшених переваг споживчої продукції вказаних шести товарних груп, вилучити вказану продукцію із продажу протягом тижня після ухвалення судового рішення, яке повинно бути виконане судом Російської Федерації на підставі міжнародного принципу взаємності.

01 червня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Нормак» про вилучення продукції із продажу продукції без належної інформації про її споживчі властивості та відшкодування шкоди, завданої порушенням прав споживачів, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення ( викликом сторін).

25 липня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

27 березня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

14 травня 2019 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Нормак» про вилучення продукції із продажу продукції без належної інформації про її споживчі властивості та відшкодування шкоди, завданої порушенням прав споживачів, на підставі п.4 ч.1 ст.257 Цивільного процесуального кодексу України.

10 липня 2019 року Київським апеляційним судом винесено постанову про часткове задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2019 року про залишення заяви без розгляду скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями датованим 26 липня 2019 року цивільну справу №755/13808/17 передано в провадження судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В.

29 липня 2019 року головуючою у справі суддею Савлук Т.В. постановлено ухвалу про прийняття до свого провадження цивільної справи №755/13808/17 та призначено розгляд справи по суті з викликом сторін у справі.

11 січня 2020 року (вх. №2036) позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до прохальної частини заяви позивач просить суд: «Попередити Відповідача про неприпустимість зловживання процесуальними правами. Зобовязати Відповідача відшкодувати Позивачу, а саме ОСОБА_1 завдану шкоду в сумі 101575 (сто одна тисяча пятсот сімдесят пять) Євро. Розглядати справу без присутності Позивача та надіслати судове рішення на його адресу».

Позивач в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали заяви про збільшення позовних вимог, оцінивши наведені позивачем підстави для прийняття заяви про збільшення позовних вимог, суд приходить до наступного.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.

За змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав заяву, якою змінив предмет позову додавши окрему позовну вимогу майнового характеру про відшкодування завданої шкоди, також змінені підстави позовних вимог, що є недопустими в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.

Як убачається з правових висновків, викладених в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 761/7978/15-ц, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Верховний Суд відзначив, що під підставами позову, які згідно із ст.49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Суд звертає увагу позивача, що заява про зміну предмета та підстави позову має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, викладені у ст. 175 ЦПК України.

Згідно з п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них. Згідно з п.5 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві зазначаються обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З дотримання вказаних положень ст. 175 ЦПК України позивач має навести такі вимоги (предмет) або підстави позову в його обґрунтування, що виявлятиме зміну у конструкціях відповідних визначень без їх одночасного застосування.

За встановлених обставин, виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви позивача ОСОБА_1 про збільшення позивних вимог, оскільки позивач пред`являє окрему самостійну вимогу майнового характеру про відшкодування майнової шкоди в розрізі спору немайнового характеру, що фактично свідчить про подання позивачем нової позовної заяви, оскільки за своїм змістом та предметом позову у заяві про збільшення позовних вимог позивач одночасно змінює підстави та предмет позову, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог майнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України , суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем ОСОБА_1 до суду 06 січня 2020 року та зареєстрована в канцелярії суду 11 січня 2020 року вх.№2036.

Роз`яснити позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами про відшкодування заподіяної шкоди у загальному порядку шляхом подання позову до суду з дотриманням вимог територіальної (альтернативної) підсудності в залежності від предмету позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до положень ч.2 ст.353 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. (п.4 ч. 5 ст. 357 ЦПК України)

С у д д я