Рішення № 87297199, 21.01.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7999/19

Провадження № 2/635/958/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Бобко Т.В.,

секретар судового засідання – Ус Ю.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Перша Харківська державна нотаріальна контора,

третя особа – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Першої Харківської державної нотаріальної контори, третя особа – ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Першої Харківської державної нотаріальної контори, третя особа – ОСОБА_2 , в якій просить суд скасувати арешт на належну їй Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 5486455, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна такий запис: тип обтяження: арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження: 5486455; зареєстровано 15.08.2007 реєстратором Перша Харківська державна нотаріальна контора; підстава обтяження: ухвала, б/н, 22.10.1958, Харківський районний суд; об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник ОСОБА_3 .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вона є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Десятниченко О.В. 15 серпня 2001 року за реєстровим № 1606. 08.05.2007 року право власності позивача було зареєстровано КП «ХРБТІ» в реєстрову книгу 8, номер запису 848. Власником іншої 1/2 частини цього будинку є ОСОБА_2 , на підставі цього ж договору купівлі-продажу, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14477865 від 08.05.2007, виданим КП «ХРБТІ. На цей час у позивача виникла необхідність розпорядитися належною їй часткою вкаазного житлового будинку, однак при перевірці документів для оформлення договору відчуження у грудні 2018 року остання дізналась у нотаріуса про існування арешту на належну їй частину будинку. Так, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 148589080 від 07.12.2018, сформованої приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Іващенко А.А., встановлено, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області, б/н, від 22.10.1958 був накладений арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , власником якого був ОСОБА_3 (запис від 15.08.2007 за № 5486455 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесений Першою Харківською державною нотаріальною конторою на підставі вищевказаної ухвали Харківського районного суду Харківської області, б/н, від 22.10.1958, додаткові дані: архівний номер: 6064НАRКОV1, архівна дата: 24.03.1998, дата виникнення: 24.10.1958, № реєстра: 20909, внутр. № НОМЕР_1 ЕF4В2В8039). Першою Харківською державною нотаріальною конторою позивачу була надана копія відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву за № 111/01-18 з додатками, відповідно яких Першою Харківською державною нотаріальною конторою зареєстровано заборону № 20909 від 24.10.1958, об`єктом якої є будинок АДРЕСА_1 на підставі листа Народного суду 4 дільниці Харківського району Харківської області від 22.10.1958. Однак, позивач зазначає, що з наданих документів не вбачається будь-якої інформації щодо конкретної справи, у якій було накладено такий арешт на спірний будинок (сторони, предмет спору, тощо). Крім того, згідно з відомостями, викладеними у довідці КП «ХРБТІ» за № 501 від 14.12.2018, встановлено, що первинну реєстрацію права власності на зазначений житловий будинок (дерев`яний, на одну кімнату, 1932 року будівництва) було здійснено за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Мереф`янською державною нотаріальною конторою 21.12.1950 за р.№ 8762/3, за адресою: АДРЕСА_2 , про що було внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 за реєстром № 848 від 04.01.1951. В матеріалах поточної інвентаризації станом на 13.04.1954 адреса будинку - АДРЕСА_2 . 24.10.1958 Першою Міською державною нотаріальною конторою м. Харкова на підставі листа Народного суду 4 дільниці Харківського району Харківської області від 22.10.1958 накладена заборона на домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 . При поточній інвентаризації станом на 20.10.1962 встановлено, що зареєстрований житловий будинок було знищено в результаті повного демонтажу конструкцій, а на тому місці у 1962 році було побудовано новий цегляний житловий будинок літ. «А-1». В матеріалах справи знаходиться виписка з протоколу № 3 засідання виконкому Південної селищної ради від 17.03.1959 про надання ОСОБА_3 дозволу на перебудову старого будинку. Право власності на новий житловий будинок в АДРЕСА_2 було оформлено на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Південної міської ради 15.08.1990, про що внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 під реєстровим № 848 від 15.08.1990. Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району 29.08.1990 за р.№ 2-2387 ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 житловий будинок в АДРЕСА_1 . Станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок літ. «А-1» (цегляний, 1962 року будівництва) житловою площею 45,30 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Десятниченко О.В., приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області 15.08.2001 р№ 1606, про що внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 за реєстровим № 848 від 08.05.2007. Також у вищевказаній довідці КП «ХРБТІ», що рішенням IV сесії VII скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 16.02.2016 вулицю АДРЕСА_2 м. Південне було перейменовано на вулицю Купов`янової. Позивач зазначає, що в період з жовтня 1958 року до 2007 року будинок, на який накладався арешт, було знищено та зареєстровано право власності на новий будинок, який у подальшому був відчужений двічі до інших осіб, нових власників, але раніше ніколи не виникало перешкод для його відчуження. 02 січня 2019 року позивач звернувся до Харківського районного суду Харківської області із заявою про видачу копії ухвали суду від 22.10.1958 про накладення арешту на будинок та про надання відомостей щодо наявності в архіві суду такої справи за 1958 рік. З відповіді Харківського районного суду Харківської області № 08-09/5/2019 від 03.01.2019 встановлено, що згідно з перевіркою акту наявності справ в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, цивільні справи, алфавітні покажчики та обліково-статистичні картки за 1958 рік відсутні. Відповідно до акту прийому-передачі матеріалів та справ, які знаходяться в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, інформація про передачу справ за 1958 рік відсутня. Позивач стверджує, що їй взагалі невідома така особа, як ОСОБА_3 , його адреса, та чи живий він на цей час. Позивач разом з ОСОБА_2 придбали цей будинок у ОСОБА_4 . Позивач зазначає, що вона ніколи не була стороною в жодній судовій справі або боржником в будь-яких зобов`язаннях, а відповідно і відсутні підстави для накладення арешту на належне їй майно. Позивач вважає, що оскільки відсутні будь-які достовірні відомості про те, у якій саме справі накладався арешт на вищевказаний житловий будинок, у зв`язку з чим, хто був сторонами по справі, чим вона закінчилася, на підставі якого листа суду від 22.10.1958 нотаріальна контора наклала арешт на житловий будинок, тому на цей час відсутні будь-які законні підстави для існування в подальшому раніше вжитих заходів забезпечення позову та перебування під арештом нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 29 жовтня 2019 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження, справа призначена до розгляду в підготовчому засіданні.

25 листопада 2019 року на адресу суду від завідувача Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання зазначила, що 24 жовтня 1958 року Перша Харківська державна нотаріальна контора під час реєстрації на паперових носіях арешту на житловий будинок АДРЕСА_1 за реєстровим №20909 була лише реєстратором накладених відповідним органом заборон. Наказом МЮУ № 31/5 від 09 червня 1999 року був введений в дію Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим операторами спеціальної робочої групи інженерів та операторів ДП «Інформаційни центр України» було проведено перенесення всіх раніше зареєстрованих заборон відчуження нерухомого майна та арештів на нерухоме майно за період з 1943 року по час введення в дію реєстррів з паперових носіїв у комп`ютерну мережу, при цьому працівники Першої Харківської державної нотаріальної контори у цьому перенесенні участі не приймали, на підставі чого можна зробити висновок, що під час перенесення відомостей працівниками ДП «Інформаційни центр України» було зроблено технічну помилку при зазначенні підставою виникнення обтяження – ухвалу суду, у той час коли це було повідомлення суду. Під час цього перенесення в додаткових даних вказано архівну дату – 24 лютого 1998 року, архівний номер 606HARKOV1. У 2006-2207 роках була введена в дію нова версія зазначеного реєстру, що зумовило реєстрацію перенесення арешту (архівний запис) №5486455 на жиловий будинок АДРЕСА_1 зі старого реєстру, при цьому крім дати виникнення арешту – 24 жовтня 1958 року зазначена також архівна дата – 24 лютого 1998 року та дата перенесення відомостей про арешт з попередніх версій електронного реєстру до нової версії – 15 серпня 2007 року.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24грудня 2019 року підготовче провадження у вищевказаній цивільній справі закрито, справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, у матеріалах справи міститься заява за підписом завідувача Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. про розгляд справи за відсутності їх представника.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій зазначив, що позов підтримує.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явилися всі учасники справи, відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору купівлі-продажу, укладеного 15 серпня 2001 року між ОСОБА_4 з однією сторони та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з другої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Десятниченко О.В. за реєстровим номером № 1606, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 по Ѕ частині кожному.

08 травня 2017 року право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстровано в Комунальному підприємстві «Харківське районне бюро технічної інвентаризації», що підтверджується копією витягу №14477865 від 08 травня 2007 року.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 148589080 від 07.12.2018 житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частині кожному на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області 15 серпня 2001 року за р.№1606.

При цьому, в розділі відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження відповідного житлового будинку, а саме: тип обтяження - арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 5486455, зареєстровано - 15.08.2007 за №5486455 реєстратором - Перша харківська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - ухвала, б/н, 22.10.1958, Харківський районний суд, об`єкт обтяження - будинок за адресою: АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_3 , додаткові дані - архівний номер 6064НАRКОV1, архівна дата - 24.02.1998, дата виникнення - 24.10.1958, № реєстра - 20909, внутр. № НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» вих.№501 від 14 грудня 2018 року первинну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 (дерев`яний, на одну кімнату, 1932 року будівництва) було здійснено за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Мереф`янською державною нотаріальною конторою 21.12.1950 за р.№ 8762/3, за адресою: АДРЕСА_2 , про що було внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 за реєстром № 848 від 04.01.1951. 24.10.1958 Першою Міською державною нотаріальною конторою м. Харкова на підставі листа Народного суду 4 дільниці Харківського району Харківської області від 22.10.1958 накладена заборона на домоволодіння, яке належить ОСОБА_3 в АДРЕСА_2 . При поточній інвентаризації станом на 20.10.1962 встановлено, що зареєстрований житловий будинок було знищено в результаті повного демонтажу конструкцій, а на тому місці у 1962 році було побудовано новий цегляний житловий будинок літ. «А-1». В матеріалах справи знаходиться виписка з протоколу № 3 засідання виконкому Південної селищної ради від 17.03.1959 про надання ОСОБА_3 дозволу на перебудову старого будинку. Право власності на новий житловий будинок в АДРЕСА_2 було оформлено на ім`я ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Південної міської ради 15.08.1990, про що внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 під реєстровим № 848 від 15.08.1990. Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого Першою державною нотаріальною конторою Харківського району 29.08.1990 за р.№ 2-2387 ОСОБА_3 продав ОСОБА_4 житловий будинок в АДРЕСА_1 . Станом на 01.01.2013 право власності на житловий будинок літ. «А-1» (цегляний, 1962 року будівництва) житловою площею 45,30 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Десятниченко О.В., приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області 15.08.2001 р№ 1606, про що внесено запис в реєстрову книгу БТІ № 8 за реєстровим № 848 від 08.05.2007. Також у вищевказаній довідці КП «ХРБТІ», що рішенням IV сесії VII скликання Південноміської ради Харківського району Харківської області від 16.02.2016 вулицю АДРЕСА_2 м. Південне було перейменовано на вулицю Купов`янової.

З відповіді Харківського районного суду Харківської області № 08-09/5/2019 від 03.01.2019 вбачається, що згідно з перевіркою акту наявності справ в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, цивільні справи, алфавітні покажчики та обліково-статистичні картки за 1958 рік відсутні. Відповідно до акту прийому-передачі матеріалів та справ, які знаходяться в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, інформація про передачу справ за 1958 рік відсутня.

Отже, наявність не знятого арешту (обтяження) на частину майна, яке на день розгляду справи перебуває у власності позивача ОСОБА_1 порушує законне право власності позивача на спірний житловий будинок.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист саме свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Ця норма міжнародної конвенції передбачає право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном; не допускає позбавлення тією чи іншою особою свого майна, крім як в інтересах суспільної необхідності і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права; визнає право держави на здійснення контролю за використанням власності у відповідності з загальними інтересами або для забезпечення податків, інших зборів чи штрафів.

Відповідно до статті 41 Конституції України та пункту 2 частини першої статті 3, статті 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Ураховуючи, що згідно зі статтею 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Отже, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту і в цьому випадку підтвердження в суді права власності, що складає предмет спору, здійснюється, зокрема, шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених ним доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

При цьому, якщо майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

За правилами статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

В свою чергу, за змістом статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У судовому засіданні встановлено, що ухвалою (листом) Народного суду Харківського району Харківської області від 22 жовтня 1958 року на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 накладений арешт, про що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна міститься відповідна інформація за реєстровим номером № 5486455.

З дослідженої судом довідки Комунального підприємства «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» за вих.№501 від 14.12.2018 вбачається, що право власності ОСОБА_3 , який вказаний боржником за обтяженням, що зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 5486455, та відповідно на час реєстрації заборони був власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , було відчужене 29 серпня 1990 року. В подальшому спірний будинок було двічі продано, і на теперішній час законними власниками будинку є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по Ѕ частці кожний.

Разом з тим, у відповідності до інформації з Харківського районного суду Харківської області за вих. № 08-09/5/2019 від 03.01.2019, встановлено, що згідно з перевіркою акту наявності справ в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, цивільні справи, алфавітні покажчики та обліково-статистичні картки за 1958 рік відсутні. Відповідно до акту прийому-передачі матеріалів та справ, які знаходяться в архівному підрозділі Харківського районного суду Харківської області від 31.05.2013, інформація про передачу справ за 1958 рік відсутня. На підставі викладеного, Харківський районний суд Харківської області не має можливості надати копію рішення суду по цивільній справі від 22.10.1958 про арешт майна.

Отже, суду не надається можливим перевірити відомості щодо розгляду справи, в межах якої був накладений арешт на спірний будинок.

У ході судового розгляду справи встановлено, що зазначена ухвала Народного суду Харківського району Харківської області від 22 жовтня 1958 року суду про накладення арешту не скасована, накладений вищевказаною ухвалою суду арешт на спірний будинок на сьогоднішній день не знятий, що підтверджується Відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

При цьому, накладення арешту на спірне майно, 1/2 частина якого на теперішній час належить позичу ОСОБА_1 на відповідній правовій підставі, обмежує здійснення останнім права володіння, користування та розпорядження належним майном.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права позивача, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення його порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати йому можливість отримання ним відповідного відшкодування.

Статтями 12, 11, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Згідно з частиною другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК).

При таких обставинах, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів з метою недопущення порушення права власності позивача на належну йому 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , на яку в тому числі ухвалою народного суду Харківського району Харківської області від 22 жовтня 1958 року накладений арешт, суд вважає можливим захистити його право власності шляхом зняття арешту з належного йому майна.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 13, 76, 77, 82, 103, 141, 247, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Першої Харківської державної нотаріальної контори, третя особа – ОСОБА_2 , про зняття арешту з майна – задовольнити.

Зняти арешт з належної на праві власності ОСОБА_1 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 5486455, виключивши з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна такий запис: тип обтяження - арешт (архівний запис); реєстраційний номер обтяження - 5486455; зареєстровано 15.08.2007 реєстратором Перша Харківська державна нотаріальна контора; підстава обтяження - ухвала, б/н, 22.10.1958, Харківський районний суд; об`єкт обтяження - будинок, адреса: АДРЕСА_1 ; власник - ОСОБА_3 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ;

Відповідач – Перша Харківська державна нотаріальна контора, адреса місцезнаходження юридичної особи: 61003, місто Харків, м-н Конституції, 1, Палац Праці, 7 під`їзд, 4 поверх; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) – 02894013.

Третя особа – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 .

Повний текст судового рішення складено 31 січня 2020 року.

Суддя Т.В. Бобко