Постанова № 8729651, 31.03.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2010 року Справа № 18/291-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Субочева П.Г., представник, довіреність № б/н від 02.10.2009 року;

від відповідача: Кадук Н.Л., юрисконсульт, довіреність № 43 від 01.01.2010 року; Пащук В.В., начальник відділу, довіреність № 15 від 01.01.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009р. у справі № 18/291-09

за позовом: закритого акціонерного товариства “МТЕК”, м.Київ

до: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 18 578 479, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство “МТЕК”, м.Київ звернулося з позовом до державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ з урахуванням уточнених позовних вимог про стягнення 21 349 968, 82 грн. заборгованості за договором лізингу від 10.05.2007 року № ПР/В-071137/НЮ, з яких заборгованість зі сплати лізингових платежів у сумі 19 200 268,49 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату лізингових платежів в сумі 460 262,24 грн., інфляційні збитки у розмірі 1 279 025,64 грн., 3 % річних в сумі 410 412,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу №Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. з додатковими угодами в результаті чого утворилась заборгованість за період березень 2009 року –листопад 2009 року, яка станом на 22.12.2009р. складає 19 200 268, 49 грн. (з ПДВ).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 року по справі № 18/291-09 (суддя Петрова В.І.) позовні вимоги задоволені повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд послався на неналежне виконання відповідачем пункту 3.2 договору фінансового лізингу від 10.05.2007 року № ПР/В-071137/НЮ по сплаті лізингових платежів.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на наступні обставини.

Судом першої інстанції неправильно визначено правову природу валютного корегування, внаслідок чого з відповідача безпідставно стягнуто суму такого валютного корегування, пеню, інфляційні збитки та три відсотки річних.

Відповідач вважає, що до спірних правовідносин повинні застосовуватись положення Постанови КМУ “Про удосконалення порядку формування цін” і врахування під час формування вільних цін франкового еквівалента можливе лише в частині імпортної складової структури ціни на продукцію, у структурі якої є частка імпорту.

Суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку, що сторони укладаючи договір фінансового лізингу та здійснюючи внесення змін до нього відповідними додатковими угодами, прийшли до згоди по всім істотним умовам договору.

Стягуючи суму індексу інфляції, суд першої інстанції залишив без належної правової оцінки посилання залізниці на положення чинного законодавства та відповідної судової практики, матеріали якої свідчать про неможливість одночасного стягнення курсової різниці та інфляційних.

Позивач вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов’язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

10.05.2007 року між закритим акціонерним товариством “МТЕК” (Лізингодавець) та державним підприємством “Придніпровська залізниця” (Лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № ПР/В-071137/НЮ.

До договору сторонами підписані додаткові угоди № 1 від 01.06.2007 року, № 2 від 27.06.2007 року, № 3 від 31.07.2007 року, № 4 від 31.08.2007 року, № 5 від 31.10.2007 року, № 6 від 23.01.2008 року і № 7 від 06.11.2008 року, а також додатки до Договору з визначенням технічних вимог до майна, що передається в лізинг, графіків передачі майна в лізинг, графіків лізингових платежів.

Відповідно до п.1.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 06.11.2008 року) лізингодавець зобовязується на умовах, зазначених в цьому Договорі набути у власність 450 чотирьохвісних напіввагонів серійного виробництва моделі 12-9745 ТУ У 35.2-01124454-032-2004, укомплектованих модернізованими візками моделі 18-100 у продавця (виробника) –ДП “Попаснянський вагоноремонтний завод” –відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, визначених додатком № 1 до цього Договору та передати його у користування лізингоодержувачу на умовах, передбачених цим Договором з наступним викупом.

Лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця майно в платне користування на умовах фінансового лізингу з наступним викупом на умовах, передбачених цим договором (п.1.2 Договору).

Згідно з п.1.4 (в редакції додаткової угоди № 7 від 06.11.2008 року) сума цього Договору станом на 23 січня 2008 року становила 200 395 692, 96 грн., включаючи вартість майна –118 814 640 грн. в т.ч. ПДВ –19 802 440 грн. Зазначена вартість майна є базовою для розрахунку розміру лізингових платежів. Розмір лізингових платежів, які підлягають сплаті лізингоодержувачем, визначається відповідно до п.3.2 цього договору. Остаточна сума цього Договору визначається як загальна сума лізингових платежів, які лізингоодержувач зобовязаний сплатити у порядку, визначеному у п.3.2 цього Договору.

Строк лізингу становить сім років з моменту передачі в лізинг першої партії майна, яким є дата підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі майна в лізинг за зразком, наведеним у додатку № 4 до цього Договору (п.2.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 06.11.2008 року) лізингові платежі за цим договором сплачуються лізингоодержувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця у розмірі, визначеному у загальному графіку лізингових платежів (додаток № 13 до цього Договору) та скоригованому, у разі зміни офіційного курсу НБУ швейцарського франку до гривні на дату сплати відповідного лізингового платежу порівняно з курсом на дату підписання цього договору. Розмір лізингового платежу в частині відсотків та комісій лізингодавця, інших витрат, безпосередньо повязаних з виконанням цього договору, визначається за наступною формулою:

Влд=Влдг/Куд*Кслп+(Сввм/Куд*Кслп-Сввм), де

Влд –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати, безпосередньо повязані з виконанням цого договору (сума до сплати лізинг одержувачем у поточному місяці), грн..;

Куд - офіційний курс Національного баанку України швейцарського франку до гривні на визначену дату при укладанні договору;

Кслп –офіційний курс Національного банку України швейцарського франку до гривні на момент сплати чергового лізингового платежу;

Сввм –сума відшкодування вартості майна у гривнях;

В лдг –відсотки та комісії лізингодавця, інші витрати безпосередньо повязані з виконанням цього договору (сума до сплати лізингоодержувачем у поточному місяці, зазначена у загальному графіку лізингових платежів), грн.

В разі, якщо на момент нарахування лізингового платежу розмір винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно у складі такого лізингового платежу буде становити суму, що перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування такої винагороди (комісії) за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим договором, розраховану від загальної вартості майна, то сума такого перевищення є обєктом оподаткування ПДВ. При цьому лізингодавець надає лізингоодержувачу відповідні податкові накладні.

Лізингоодержувач сплачує лізингодавцю лізингові платежі з урахуванням вищенаведеної формули на підставі рахунків, що виставляються лізингодавцем. Всі лізингові платежі сплачуються не пізніше 23 числа місяця сплати відповідного платежу. В разі, якщо строк сплати припав на вихідний день, днем закінчення строку вважається найближчий, наступний за ним, робочий день.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарським судом першої інстанції вірно встановлено факт виконання позивачем своїх зобов’язань згідно з пунктом 1.1 договору, що підтверджується копіями узгоджених відповідачем актів здачі-приймання у справі.

Натомість відповідачем неналежно виконано свої зобов’язання щодо повної та своєчасної сплати лізингових платежів.

Заборгованість ДП "Придніпровська залізниця" зі сплати лізингових платежів відповідно до п.3.2 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. станом на 22.12.2009р. складає 17 074 328, 90 грн. (без ПДВ).

З урахуванням положень п.п.3.1.1, 3.2.2 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” нарахування податку на додану вартість на проценти та комісії у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) та розраховану від вартості об’єкта лізингу, є таким, що прямо встановлено Законом України “Про податок на додану вартість” та положеннями пункту 3.2 договору фінансового лізингу. Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованими вимоги позивача по стягненню заборгованості зі сплати ПДВ у розмірі 2 125 939, 59 грн., яким було обкладено винагороду позивача, що перевищувала подвійну облікову ставку НБУ.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем по лізинговим платежам (у тому числі ПДВ) за договором фінансового лізингу станом на 22.12.2009 року складає 19 200 268, 49 грн.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 629 Цивільного кодексу України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до пункту 10.3 договору фінансового лізингу № Пр/В-071137/НЮ від 10.05.2007р. у разі прострочення оплати лізингового платежу, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,01% від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожен день прострочення.

Враховуючи наведене та неналежне виконання відповідачем зобовязань по сплаті лізингових платежів у період з березня по листопад 2009 року, судова колегія вважає такою, що підлягає задоволенню пеню у сумі 460 262, 24 грн.

Згідно до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок позовних вимог в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат , судова колегія вважає, що задоволенню підлягають 3% річних у сумі 410 412, 45 грн. та інфляційні втрати у сумі 1 279 025, 64 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 року по справі № 18/291-09, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, за вказаних обставин.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника.

Керуючись статтями 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м.Дніпропетровськ –залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.12.2009 року по справі № 18/291-09 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 02.04.2010 року.