Ухвала суду № 87294577, 31.01.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/221/20

провадження №1-кс/619/112/20

УХВАЛА

іменем України

31 січня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого слідчого судді Якименко Л.О.

за участю: секретаря судового засідання Ломанової І.А.

прокурора Ісаєвої О.О.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Пупань Л.С. у кримінальному провадженні №12020220280000090 від 16.01.2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ, Запорізької області, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 13.09.2011 Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст. 186 ч. 2 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, звільнений з Каменської ВК Запорізької області (№ 101) за ухвалою Вільнянського районного суду в Запорізькій області від 15.05.2014 умовно-достроково, відповідно до ст. 81 КК України на невідбутий строк 1 рік 2 місяці 9 днів,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування встановлено, що 15 січня 2020 року близько 13 години 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у вільнодоступному місці, а саме у торгівельному залі ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», розташованого за адресою: Харківська область, Дергачівському район, смт Мала Данилівка, вул. Кільцевий шлях, 4-А, де у останнього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому ОСОБА_1 , проходячи між стелажів торгового залу ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», помітив джинси чоловічі, та маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переконався в тому, що поблизу нікого немає, і що його подальші дії ніким помічені не будуть, діючи умисно, повторно, з метою збагачення за рахунок вчинення злочину, взяв з однієї з полиць джинси чоловічі - EXT/S20 МВТ DNM0121 - 1 шт., нові, що належать ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 35442481), та надалі прослідував до примірочної кімнати, зірвав всі бирки та пошкодив захисну кліпсу, після чого надягнув вказані джинси на себе, під власний верхній одяг.

Надалі, ОСОБА_1 вчинивши всі дії, що вважав необхідними для доведення вказаного злочину до кінця, намагався зникнути з місця вчинення злочину з викраденим майном, але пройшовши повз сигналізаційні рамки «анти-крадій» торгового залу № 3 в ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», не оплативши вказане вище майно, був зупинений охороною.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.

У разі доведення злочину до кінця, ОСОБА_1 - ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (код ЄДРПОУ 35442481) було б спричинено матеріальну шкоду, згідно висновку судової товарознавчої експертизи №1708 від 28.01.2020, на загальну суму - 599 грн.

В діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

30.01.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 свою провину визнав.

До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 . Клопотання слідчий обґрунтовує ризиками, які зазначені у пунктах 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України. У зв`язку з вищевикладеним слідчий вважає не можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор Ісаєва О.О. обґрунтувала клопотання тим, що існують ризики, які зазначені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні провину визнав, але просив не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, так як зобов`язується прибувати на всі виклики суду.

Слідчий суддя вважає, що висунута підюзрюваному ОСОБА_1 підозра є обгрунтованою.

З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Згідно Постанови Пленуму № 14 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19.12.2014 року «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» у ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд може замінити запобіжний захід на більш м`який.

Відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та ст. 177 КПК України зазначено, що запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства або суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.

У відповідності до Інформаційного Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України» вказано, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підставою застосування запобіжного заходу, згідно ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатню підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ст. 177 ч. 1 КПК України.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У розуміння ст. 9 Конституції України - Конвенція про захист прав людини, Протоколи до Конвенції та Рішення ЄСПЛ - є частиною національного законодавства.

Як зазначено в Рішенні Європейського суду з прав людини/надалі ЄСПЛ/ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 року) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання з наступних мотивів.

Прокурор надав суду вагомі наявні докази про висунуту підозру ОСОБА_1 у кримінальному правопорушенні за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді обмеження волі на строк до п`яти років або позбавлення волі на той самий строк.

Суду не надано доказів про наявність міцних соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі про наявність в нього утриманців, постійного місця роботи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у максимальному розмірі - у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 42040 гривень (2102 грн. х 20).

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Виконання ухвали покласти на начальника Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області та начальника Державної установи «Харківський слідчий ізолятор»

Підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти після внесення застави у розмірі 42040 гривень, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний ОСОБА_1 , негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України; 4) носити електронний засіб контролю.

Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі невиконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, та суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню та діє по 29 березня 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л. О. Якименко