Постанова № 8729153, 31.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-812/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Соколенка Ф.Ф.,

при секретарі –Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача - Голобородька О.П.,

представника відповідача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Авіком груп"до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання недійсним та скасування акту про аналювання реєстрації платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2010 року Приватне підприємство "Авіком груп"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання недійсним та скасування акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Авіком груп" від 29.01.2010 № 13.

В обгрунтування позовних вимог позивач, зазначав, що спірний акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнятий відповідачем в порушення вимог статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки підпункт 9.8 зазначеної статті не передбачає такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість як встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання. Крім того, в акті № 13 від 29.01.2010 взагалі не вказано про виписування податкових накладних позивачем при реаліззації товарів (робіт, послуг) без декларації податкових зобов`язань.

Відповідач письмових заперечень до суду не надавав. У судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на абзац другий пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України № 757-р "Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов`язкових платежів)" від 01.07.2009, яким регламентовано, що у разі встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов`язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 168/97-ВР, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100240929 від 23.08.2009 Приватне підприємство "Авіком груп" зареєстровано платником податку на додану вартість.

29.01.2010 Комісією Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Авіком груп", яке оформлене актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 13.

Правовою підставою для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість став припис пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р, згідно якого у разі встановлення органом державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими платником податку не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України “Про податок на додану вартість”, реєстрація платників податку на додану вартість анулюється.

Правомірність застосування зазначеного припису розпорядження Кабінету Міністрів України відповідач обґрунтовував посиланням на норму підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, якою, на думку податкового органу, передбачена можливість анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з будь-яких інших причин, що не встановлені цією нормою.

Суд вважає, що відповідач неправильно застосував вказану норму закону.

Оскільки пункт 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює виключний перелік підстав анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, який в силу пункту 11.4 статті 11 зазначеного Закону не може бути розширений інакше, ніж шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування податком на додану вартість, суд приходить до висновку про неправомірне застосування відповідачем розпорядження Кабінету Міністрів України “Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 01.07.2009 №757-р.

Так, відповідно до підпункту “в” пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб’єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як свідчить аналіз наведеної норми, реєстрація особи в якості платника податку на додану вартість з підстав, визначених цією нормою, анулюється в двох випадках: 1) у випадку реєстрації особи в якості платника єдиного податку; 2) у випадку, якщо така особа стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування.

Доказів наявності підстав для анулювання реєстрації позивача, як платника ПДВ, передбачених підпунктами “а”- “г”пункту 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності прийняття акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Приватного підприємства "Авіком груп" від 29.01.2010 № 13, у зв'язку з чим позов про скасування цього акту підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Авіком груп" до Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання недійсним та скасування акту про аналювання реєстрації планика податку на додану вартість задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати акт Кременчуцької об"єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 01.02.2010 № 2867/10/15-322 "Про аналювання реєстрації планика податку на додану вартість".

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Приватного підприємства "Авіком груп" (код ЄДРПОУ 34537509) в розмірі 3, 40 грн.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 02 квітня 2010 року.

          Суддя                                                                                Ф.Ф. Соколенко