Постанова № 8729137, 26.03.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-129/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Биченко О.О.,

представника відповідача - Мовчан Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2010 року Закрите акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта»звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 30.07.2009 №0003902301/0/2387, від 13.10.2009 №0003902301/1/3238, від 29.12.2009 №0003902301/2/4122 та від 29.12.2009 №0005902301/2/4123.

02.03.2010 позивачем подано до суду заяву про зміну предмету позову від 01.03.2010 №14/11-217, відповідно до якої просив визнати протиправними і скасувати з моменту винесення податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 30.07.2009 №0003902301/0/2387, від 13.10.2009 №0003902301/1/3238, від 29.12.2009 №0003902301/2/4122 про донарахування збору за спеціальне водокористування в сумі 153956,00 грн (в тому числі основний платіж – 109852,98 грн, штрафна (фінансова) санкція – 43743,02 грн) та від 29.12.2009 №0005902301/2/4123 про донарахування збору за спеціальне водокористування в сумі 35026,23 грн (в тому числі основний платіж – 25192,27 грн, штрафна (фінансова) санкція – 9833,96 грн).

В обґрунтування необхідності зміни позовних вимог позивач посилався на те, що винесені податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії. А відтак, згідно з частиною 2 статті 162 КАС України у разі їх неправомірності вони визнаються судом протиправними і скасовуються.

Крім того, позивач повідомив суд, що 11.02.2010 на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 №514-VI – Закрите акціонерне товариство транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта», про що внесено відповідні зміни до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтовані з наступних підстав: 1) метою вилучення рідких нафтопродуктів з підземних горизонтів в зоні впливу промислових та очисних об’єктів АТ«Укртатнафта» є не видобування води, а очищення води від залишків нафтопродуктів в межах реалізації програми ліквідації забруднення; 2) вилучення залишків нафтопродуктів з підземних горизонтів не можна тлумачити як видобування корисних копалин; 3) з огляду на приписи Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту від 01.10.1999 №231/539/118/219 та мету використання забрудненої нафтопродуктами підземної води (ліквідація забруднення) та стічної води сторонніх організацій (очищення та поповнення протипожежних ставків), у підприємства відсутній об’єкт обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів; 4) АТ«Укртатнафта», з урахуванням вимог вищевказаної Інструкції та Водного кодексу України, не є платником збору за спеціальне водокористування у зв’язку з використанням пом’якшеної води, отриманої від Кременчуцькою ТЕЦ; 5) отримана позивачем товарна продукція – пом’якшена вода – не підпадає під визначення водних ресурсів, оскільки в процесі її хімічного пом’якшення змінюються фізичні та хімічні показники води, її собівартість; 6) збір за спеціальне водокористування справляється належним водокористувачем – Кременчуцькою ТЕЦ за використану ним дніпровську воду, як і передбачено відповідними нормативними актами.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважаючи, що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до вимог статей 4 та 6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту від 01.10.1999 №231/539/118/219.

Згідно акту перевірки Полтавського регіонального управління водних ресурсів з питання дотримання природоохоронного законодавства щодо контролю за обсягами використання водних ресурсів АТ«Укртатнафта» за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 від 16.06.2009, покладеного в основу акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 20.07.2009 №4162/23-209/00152307, підприємство УМЦ «Гідротон ЛТД» (м. Харків) щомісячно надає довідку «Про кількість видобутих нафтопродуктів з підземних горизонтів» на території АТ«Укртатнафта» згідно договору від 01.09.2004. За 2008 рік підприємством забрано і використано на виробничі потреби 317,9 тис. м3 води, за І квартал 2009р. – 17,5 тис. м3. Дані довідки співпадають з даними державної статистичної звітності за формою 2-ТП (водгосп).

Окрім цього, згідно статистичної звітності 2-ТП (водгосп) підприємство використовує забруднені підземні води та стоки підприємств північного промвузла для виробничих потреб.

Відповідно до пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» від 16.08.1999 №1494 та норм Інструкції «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» від 01.10.1999 №231/539/118/219 об’єктом обчислення збору за спеціальне використання водних ресурсів є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням втрат води в їх системах водопостачання.

Отже, щоквартальний збір за спеціальне використання водних ресурсів за перевіряємий період повинен обчислюватися підприємством, виходячи з обсягів фактично використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, установлених лімітів.

Таким чином, підприємство занизило задекларовані показники, відображені у рядку 4 податкових розрахунків «Нараховано збору за спеціальне використання водних ресурсів за перевіряємий період, грн», на загальну суму 109852,98 грн, в тому числі за 2008 рік – на суму 93291,24 грн, за І квартал 2009 рік – на суму 16561,74 грн.

В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи сторони, інтереси якої вони представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області /відповідачем у справі/ проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» /позивача у справі/ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009.

Результати перевірки оформлені актом від 20.07.2009 №4162/23-209/00152307.

Згідно з висновком цього акту підприємством порушено пункт 4.6 статті 4 та пункт 6.2 статті 6 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту від 01.10.1999 №231/539/118/219, внаслідок чого занижено податкове зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування на суму 109852,98 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 № 0003902301/0/2387 про визначення ЗАТ «Укртатнафта» податкового зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування на суму 153596,00 грн, в тому числі основний платіж – 109852,98 грн, штрафна санкція – 43743,02 грн.

До зазначеного податкового зобов’язання підприємством було застосовано передбачене статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративне узгодження, про що свідчать прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення від 13.10.2009 №0003902301/1/3238, від 29.12.2009 №0003902301/2/4122, якими до платника податків доведено новий граничний строк сплати податкового зобов’язання, визначеного первісним податковим повідомленням-рішенням.

Разом з тим, додатково, на виконання рішення ДПА у Полтавській області від 18.12.2009 №3200/10/25-017, відповідачем прийнято окреме податкове повідомлення-рішення від 29.12.2009 №0005902301/2/4123 про визначення ЗАТ «Укртатнафта» податкового зобов’язання зі збору за спеціальне водокористування на суму 35026,23 грн, в тому числі основний платіж – 25192,27 грн, штрафна санкція – 9833,96 грн.

Перевіряючи висновок відповідача і винесені на його підставі спірні акти індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами, насамперед, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно наявних в матеріалах справи висновків судових експертиз, залучених позивачем, під час розгляду Господарським судом Полтавської області справи №18/71-3/25 за позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області до ЗАТ«Укртатнафта» про стягнення 228123,00 грн збитків від забруднення підземних вод встановлено, що, починаючи з 1967 року в зоні впливу ЗАТ«Укртатнафта» сформувалося джерело забруднення ґрунту (рідкими нафтопродуктами в межах промислового майданчика) та підземних і поверхневих вод (розчиненими нафтопродуктами та фенолами в зоні розташування ставка-випарника) та що головною причиною забруднення є очисні споруди Кременчуцького НПЗ, які розташовані за межами території заводу та призначені для прийому стічних вод.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у порушенні норм екологічної безпеки, а згідно зі статтею 110 Водного кодексу України відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод.

З метою виявлення масштабів забруднення та розробки програми його ліквідації, за ініціативою ЗАТ«Укртатнафта» було залучено профільну державну наукову установу – Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (м. Харків), який розробив комплексну багаторічну програму ліквідації забруднення ґрунту на території промислового майданчика ЗАТ«Укртатнафта» та підземних вод в районі впливу ставка-випарника і інших очисних споруд підприємства. До програми ліквідації, зокрема, було включено такий захід як вилучення рідких нафтопродуктів за допомогою інженерних систем. Метою зазначеного заходу є вилучення рідких нафтопродуктів з підземних горизонтів в зоні впливу промислових та очисних об’єктів ЗАТ«Укртатнафта» шляхом очищення води від залишків нафтопродуктів.

Наведене свідчить про те, що під час реалізації програми ліквідації забруднення ЗАТ«Укртатнафта» отримує разом з видобутими нафтопродуктами забруднену ними воду, але метою вилучення забрудненої води є не використання її у промислових цілях або задоволення технологічних потреб, а ліквідація наслідків забруднення підземних вод.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів» від 17.09.1996 №1147 заходи з охорони підземних вод та ліквідації джерел їх забруднення є одним із видів заходів, що відносяться до природоохоронних.

Згідно з пунктом 4.8 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту» від 01.10.1999 №231/539/118/219 збір за використання водних ресурсів не справляється за підземну воду, що вилучається з надр для усунення шкідливої дії вод.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що реалізація ЗАТ«Укртатнафта» програми ліквідації забруднення, яка була розроблена профільною державною науковою установою, і полягає в тому числі у вилученні з підземних горизонтів забруднених нафтопродуктами вод, їх очищенні та поверненні до природних ланок, – не є використанням підземних вод у виробництві з метою отримання продукції, задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, а тому не є об’єктом нарахування збору за використання водних ресурсів.

При цьому слід зазначити, що відображення підприємством у формі державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп) всіх обсягів води, включаючи і обсяги вилучених з підземних горизонтів та очищених від нафтопродуктів, відповідає вимогам пункту 7 статті 44 Водного кодексу України.

Згідно з цією нормою водокористувачі зобов’язані здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об’єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об’єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Одним із порушень, пов’язаних з донарахуванням збору за спеціальне водокористування, встановлених податковими органом, є також те, що ЗАТ «Укртатнафта» не сплатило збір за спеціальне водокористування за обсяги використаної на виробничі потреби води, отриманої від Кременчуцької ТЕЦ (структурного підрозділу ВАТ «Полтаваобленерго»), та за обсяги стічних вод, отриманих від підприємств північного промислового вузла м. Кременчука.

За твердженням відповідача, якщо позивач відображає у формі державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп) обсяги отриманої від Кременчуцької ТЭЦ пом’якшеної води та обсяги стічних вод інших переданих іншими водокористувачами після використання у господарській діяльності, то ці обсяги є об’єктом для нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів відповідно до пункту 4.2 Інструкції «Про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту».

Зазначеною нормою встановлено, що водокористувачі, які використовують у встановленому законодавством порядку воду, отриману від інших водокористувачів, справляють збір до відповідних бюджетів за обсяги фактично використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

За висновком суду таке твердження відповідача є хибним, оскільки у цьому випадку виникає невідповідність приписам Водного кодексу України. Зокрема, згідно зі статтею 1 Водного кодексу України води – всі води (поверхневі, підземні, морські), які входять до складу природних ланок круговороту води, а згідно з частиною 1 статті 30 цього Кодексу збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включає збір за використання води водних об’єктів та за скидання забруднюючих речовин.

Частиною 7 статті 30 названого Кодексу встановлено, що платниками збору за спеціальне використання водних ресурсів є підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також громадяни-підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води (первинні водокористувачі) та/або з водозабірних споруд первинних водокористувачів (вторинні водокористувачі), та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Первинні водокористувачі, у відповідності до частин 3 та 4 статті 42 цього ж Кодексу, – це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а вторинні водокористувачі (абоненти) – це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

В даному випадку первинним водокористувачем є Кременчуцький міськводоканал, який за допомогою власних водозабірних споруд та технологічного обладнання отримує поверхневу (природну) воду з річки Дніпро, а вторинними користувачами є ті підприємства, які отримують воду з водозабірних споруд Кременчуцького міськводоканалу (Кременчуцька ТЕЦ, Кременчуцьке районне нафтопровідне управління філіал «ПДМН» ВАТ «Укртранснафта», ВАТ «КЗТВ», ТОВ «Промсистема»).

Отже, вказані суб’єкти господарювання відносяться до водокористувачів, які зобов’язані відображати у формі 2-ТП (водгосп) обсяги поверхневої води, забраної з природного джерела – річки (для водоканалу) та прийнятої з водозабірних споруд первинного водокористувача (для Кременчуцької ТЕЦ та інших підприємств). При цьому кваліфікуючою для того ознакою слід визнати: 1) незмінність природного ресурсу, що передається від первинного водокористувача до вторинного (природна поверхнева вода річки Дніпро); 2) сплата первинним та вторинними водокористувачами збору за спеціальне використання водних ресурсів до бюджету відповідно до обсягів отриманого природного ресурсу; 3) мета отримання природного ресурсу (використання у господарській діяльності для виготовлення товарної продукції, надання послуг).

Позивачем були залучені до матеріалів справи листи КРНУ філіал «ПДМН» ВАТ «Укртранснафта», ВАТ «КЗТВ», ТОВ «Промсистема» та Кременчуцької ТЕЦ, в яких підтверджено сплату збору за спеціальне використання водних ресурсів, нарахованого на обсяги водних ресурсів, які після використання у господарській діяльності передавалися у вигляді стічних вод ЗАТ «Укртатнафта» для очищення та випаровування у ставку-випарнику.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, не наведено нормативного обґрунтування наявності об’єкту оподаткування збором за спеціальне використання водних ресурсів у ЗАТ«Укртатнафта» у випадку прийняття стічних вод від вторинних водокористувачів після використання ними природної води р. Дніпро у господарській діяльності та сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів. Більш того, як пояснено представником позивача, стічна вода не скидається у систему каналізації первинного водокористувача (Кременчуцького міського водоканалу), а передається на платній основі ЗАТ«Укртатнафта» з метою очищення та випаровування, тобто з метою повернення до природних ланок.

Що стосується пом’якшеної води, яка виготовляється Кременчуцькою ТЕЦ та поставляється ЗАТ«Укртатнафта», то суд також не погоджується з доводами відповідача з наступних підстав.

Представником позивача пояснено, що для виготовлення продукції та послуг Кременчуцька ТЕЦ використовує природну поверхневу воду р. Дніпро, отриману з водозабірних споруд Кременчуцького міськводоканалу. При цьому, така природна вода споживається Кременчуцькою ТЕЦ в повному обсязі під час виготовлення продукції та послуг. Зокрема, частина води використовується Кременчуцькою ТЕЦ на власні потреби (охолодження обладнання, тощо), а інша частина – для виготовлення товарної продукції та послуг (постачання теплової та електричної енергії, тощо). Тобто, Кременчуцька ТЕЦ не передає природну поверхневу воду іншим водокористувачам, а використовує її для власних потреб та у господарській діяльності. ЗАТ«Укртатнафта», інші підприємства та мешканці м. Кременчука отримують вже не поверхневу воду водного об’єкту (р. Дніпро), а послуги та товари (постачання теплової та електричної енергії, пару, тощо).

Як вбачається з умов договору постачання від 11.01.2007 №19/889/3/2111, укладеного між ВАТ«Полтаваобленерго» (структурним підрозділом якої є Кременчуцька ТЕЦ) (теплопостачальна організація) та ЗАТ«Укртатнафта» (споживач) на користь позивача були поставлені зм’якшена вода та попутна теплова енергія.

Пом’якшення води – це обробка води з метою видалення з води іонів кальцію та магнію, що зумовлюють її жорсткість, яка може бути усунута методами осадження та катіонування.

Отримана в результаті хімічних процесів зм’якшена вода була призначена для живлення парових енерготехнологічних котлів та котлів-утилізаторів з робочим тиском пару до 5 МПа, оскільки використання технічної або «сирої» природної води для підживлення даних котлів не допускалось, що слідує з вимог підпункту 8.1.4 та підпункту 8.2.1 Правил обладнання та безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.05.1994 №51 (ДНАОП 0.00-1.08-94).

Показники якості поверхневої природної (сирої) води р. Дніпро (жорсткість – 3,5 мг-екв/л; рН – 8,21; зміст сполук заліза – 71 мкг/кг;) значно відрізняються від показників якості зм’якшеної води (жорсткість – 10 мкг-екв/л; рН – 9-10,5; зміст сполук заліза – 150 мкг/кг).

Згідно листа Кременчуцької ТЕЦ від 22.03.2010 №05-96-02/780 вартість природної (сирої) води з р. Дніпро, яку Кременчуцька ТЕЦ придбаває у КП«Кременчуцький міськводоканал» і використовує для виготовлення зм’якшеної води, складає 1,75 грн. (з ПДВ) за 1 тону. В свою чергу, вартість зм’якшеної води, яку Кременчуцька ТЕЦ поставляє ЗАТ«Укртатнафта» за умовами договору від 11.01.2007 №19/889/3/2111 (з додатковими угодами №2 від 17.01.2008, №3 від 30.04.2008, №5 від 19.05.2008, №6 від 17.09.2008), становить з 01.02.2008 – 5,75 грн (з ПДВ), з 01.04.2008 – 6,49 грн (з ПДВ) за 1 тону.

З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами позивача, відповідно до яких зм’якшена вода є продукцією, яка не може бути віднесена до категорії водних ресурсів (поверхневих, підземних або морських вод), оскільки суттєво відрізняється від природної води як за хімічним складом, так і за собівартістю. Належним водокористувачем і платником збору за спеціальне водокористування є Кременчуцька ТЕЦ, яка отримує водний ресурс (природну воду) і використовує його у власній господарській діяльності для виготовлення товарної продукції (зм’якшеної води).

Таким чином, суд визначає вимогу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полдтавській області №0003902301/0/2387 від 30.07.2009, №0003902301/1/3238 від 13.10.2009, №0003902301/2/4122 від 29.12.2009, №0005902301/2/4123 від 29.12.2009.

Стягнути з Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"(вул. Свіштовська, 3, м. Кременчук, Полтавська область, код ЄДРПОУ 00152307) в розмірі 3,40 грн.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк