Ухвала суду № 87290224, 31.01.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 січня 2020 рокум. Ужгород№ 260/260/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної Казначейської служби України у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної Казначейської служби України у Закарпатській області, в якій просить: зобов`язати Управління Казначейської служби України у Закарпатській області виплатити позивачу призначені судом кошти у сумі 83052,80 грн.; зобов`язати Управління Казначейської служби у Закарпатській області негайно виплатити позивачеві відсотки у розмірі 3% річних за порушення терміну виплати коштів за рішенням суду; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 8000 грн.

Відповідно до статті 171 частини 1 пункту 3 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Розглянувши поданий позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються:

- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно поданої позовної заяви позивачем не вказано його реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Суд звертає увагу, що вказана інформація відповідно до положень Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992р. № 2657-XII перебуває у вільному, безкоштовному, необмеженому доступі, є загальновідомою, та, зокрема відображена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Не здійснення позивачем певних дій щодо пошуку загальновідомої інформації не звільняє його від обов`язку зазначення обов`язкових реквізитів та відомостей у позовній заяві, визначених положеннями ст. 160 КАС України.

Відповідно до статті 161 частини 1 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Разом з тим, згідно доданих документів до матеріалів позовної заяви, позивачем додано примірник позовної заяви для відповідача, проте відсутні додатки згідно переліку документів у позовній заяві.

Окрім цього, відповідно до статті 161 частини 3 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI (надалі Закон України № 3674-VI).

Відповідно до статті 3 частини 1 Закону України № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру, які взаємопов`язані між собою та вимогу про відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до статті 6 частини 3 Закону № 3674, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Разом з тим, відповідно статті 3 частини 2 пункту 13 Закону України № 3674-VI, судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Відповідно до статті 5 частини 1 пункту 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Статтею 21 частиною 5 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст вказаних положень вказує на те, що вимозі про відшкодування моральної шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас, за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду в ухвалі від 13 березня 2018 року у справі № 820/5268/17 (провадження К/9901/34025/18).

У відповідності до статті 4 частини 1 Закону України № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

З матеріалів справи вбачається, що звернені позивачем вимоги є майнового характеру.

Так, згідно заявлених позовних вимог, позивач просить зобов`язати Управління Казначейської служби України у Закарпатській області виплатити позивачу призначені судом кошти у сумі 83052,80 грн. та зобов`язати Управління Казначейської служби у Закарпатській області негайно виплатити відсотки у розмірі 3% річних за порушення терміну виплати коштів за рішенням суду. Відтак, ціною позову слід вважати вказану суму – 83052,80 грн..

Водночас, статтею 4 частиною 2 пунктом 3 Закону України № 3674-VI закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову, зокрема, майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2102,00 грн..

Отже, у даному випадку, сума судового збору, яка підлягає до сплати за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою становить 830,52 (83052,00х1%) грн.

Для сплати судового збору за звернення до Закарпатського окружного адміністративного суду встановлені наступні реквізити: отримувач коштів - УК у м. Ужгороді, 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача – UA038999980313121206084007002; код класифікації доходів бюджету – 22030101; призначення платежу – *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:

- позовну заяву відповідно до кількості учасників справи оформлену згідно вимог КАС України, зокрема зазначивши реєстраційний номер облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України Корчинського О.В. та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України Головного управління Державної Казначейської служби України у Закарпатській області;

- копії доданих до позовної заяви документів для відповідача;

- оригінал доказу сплати судового збору згідно ставок, передбачених Законом України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме: оригінал доказу про сплату судового збору у розмірі 830,52 грн..

Відповідно до ч. ч. 4, 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Керуючись статтями ст.ст. 160, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної Казначейської служби України у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди – залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків вказаних в ухвалі.

Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ю.Ю.Дору