Рішення № 87289710, 31.01.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2020 року ЛуцькСправа № 140/3465/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області (далі – Цуманська селищна рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2019 № 23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 .» та зобов`язання повторно розглянути на черговій сесії Цуманської селищної ради заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в см. Цумань, вул. Авіаконструктора Калініна, кадастровий номер 0721855700:01:001:2154 та прийняти рішення відповідно до частини дев`ятої статті 18 Земельного кодексу України.

Ухвалою суду від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами (а.с. 1).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач рішенням 24.09.2019 № 23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » фактично не вирішив по суті питання про затвердження або відмову у затвердженні погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в см. Цумань по вул АДРЕСА_1 , а відтермінував його розгляд до настання певних обставин, а саме: затвердження Генерального плану смт. Цумань.

Позивач з таким рішенням не погоджується та зазначає, що норми Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають право органу місцевого самоврядування, в даному випадку Цуманської селищної ради, розглядаючи питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки відтерміновувати його розгляд до настання певних обставин.

Разом з тим, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач не вказав правові підстави, які унеможливлюють затвердження поданого мною проекту землеустрою до затвердження генерального плану смт. Цумань.

Відповідно до пункту 3 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

На даний час, наявний діючий Генеральний план селища Цумань, розроблений 1969 року, з відповідними змінами внесеними на підставі рішень Цуманської селищної ради від 25.12.2015 №3/21 та від 06.06.2019 №21-1/14.

Позивач вказує, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту, а не його затвердження.

Відтак вважає, що відтермінування розгляду питання про затвердження погодженого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до затвердження генерального плану смт. Цумань, не ґрунтується на правових нормах та не передбачено нормами Земельного кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що позивач звернулася до Цуманської селищної ради із заявою від 26.09.2018 про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,31 га в смт АДРЕСА_1 .

На вказану заяву ОСОБА_1 було звернення жителів вул. Авіаконструктора Калініна щодо не затвердження даного проекту з метою проведення прямої вулиці до головної вул. Васильєва. 04.12.2018 даний проект рішення на заяву ОСОБА_1 було розглянуто на 16 позачерговій сесії Цуманської селищної ради. Проте, рішення не було прийнято у зв`язку із не набранням необхідної кількості

В подальшому, відповідно до поданих заяв ОСОБА_1 проект рішення щодо затвердження вказаного вище проекту землеустрою було розглянуто на 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 сесіях Цуманської селищної ради. На засіданнях усіх вказаних сесій були присутні гр. ОСОБА_1 із представником та жителі вул. Авіаконструктора Калініна, також щоразу відповідно до регламенту Цуманської селищної ради було надано слово присутнім перед голосуванням за вказаний проект рішення.

У січні 2019 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Волинської обласної державної адміністрації із заявою про порушення чинного містобудівного законодавства при розробленні детального плану території в районі вул. Авіаконструктора Калініна. Управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації було опрацьовано матеріали надані гр. ОСОБА_1 та Цуманською селищною радою на основі яких сформовано звернення, а саме «враховуючи отриману інформацію та неодноразові звернення мешканців вул. Авіаконструктора Калініна щодо її продовження до вул. Васильєва, з метою впорядкування забудови території смт Цумань зокрема, цього кварталу, вважаємо за необхідне розробити новий генеральний план селища, оскільки діючий генплан розроблений ще у 1969 році і вже вичерпав розрахункові терміни та не відповідає сучасним соціально-економічним вимогам і містобудівним нормам. Для вирішення порушеного заявницею та іншими мешканцями вулиці питання, у проектних рішеннях нового генплану, які стосуються планування спірної території, необхідно врахувати інтереси усіх її мешканців та власників домоволодінь».

На сьогодні головною містобудівною документацією є генеральний план смт. Цумань, затверджений 1969 року, проте вказана вулиця на ньому відсутня. У 2012 році було затверджено схему планування Цуманської селищної ради.

06.06.2019 на сесії селищної ради з метою удосконалення територіального розвитку селища Цумань, удосконалення планувальної структури та функціонального призначення окремих територій, підвищення конкурентної спроможності виробничих територій, активізації інвестиційної діяльності було прийнято рішення № 21-1/14 «Про надання дозволу на внесення змін до генерального плану смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області». Станом на сьогодні Цуманською селищною радою укладено договір із проектною організацією ТзОВ «Глорі Плюс» щодо розробки генплану. Генеральний план розробляється та буде затверджений відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, враховуючи те, що питання про затвердження даного проекту землеустрою неодноразово було розглянуто депутатами на засіданнях постійної комісії з питань земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та житлово-комунального господарства та сесіях селищної ради, але рішення не приймалося через недостатню кількість голосів депутатів, тому за ініціативою депутата, яку підтримали більшістю голосів, враховуючи проблемність вирішуваного питання, було прийнято оскаржуване рішення.

Також відповідач посилається на статтю 52 Регламенту Цуманської селищної ради, затвердженого рішенням № 1-1/14 від 15.11.2017, до і під час обговорення питання порядку денного депутати можуть запропонувати відкласти це питання, а саме - перенести його розгляд чи прийняття остаточного рішення щодо нього до настання певних обставин чи здійснення певних дій. Рішення щодо відкладених питань приймаються більшістю голосів від загального складу ради, за винятком випадків, визначених регламентом.

Тому, керуючись нормами Регламенту, Цуманська селищна рада відклала розгляд питання щодо затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 до настання певних обставин, а саме - затвердження генерального плану смт. Цумань. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято у повній відповідності до вимог чинного законодавства України та Регламенту.

З наведених підстав, відповідач просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив з аргументами відповідача не погодилася з аналогічних підстав, що викладені у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 28.07.2014 рішенням Цуманської селищної ради Боровицькій С. І. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку площею 0,1500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_2 (а.с. 7).

Поряд з вказаною земельною ділянкою знаходиться земельна ділянка площею 0,3100 га, якою, як зазначає позивач, вона користується з 2000 року для ведення особистого селянського господарства.

28.01.2016 позивач звернулася із заявою до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 Цумань для ведення особистого селянського господарства (а.с. 8).

З огляду на бездіяльність Цуманської селищної ради щодо розгляду цієї заяви позивача та прийняття відповідного рішення, остання звернулась до Ківерцівського районного суду з адміністративним позовом до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Постановою Ківерцівського районного суду Волинської області від 03.08.2016 позов ОСОБА_1 до Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області про оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень задоволено; визнано протиправною бездіяльність Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області по розгляду заяви ОСОБА_1 від 28.01.2016 та зобов`язано Цуманську селищну раду Ківерцівського району Волинської області розглянути на пленарному засіданні заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення щодо задоволення заяви та надання дозволу на складання проекту землеустрою або надати мотивовану відмову у відповідності до статті 118 Земельного кодексу України (а.с. 9-10).

11.04.2017 рішенням Цуманської селищної ради №13/57 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га по АДРЕСА_1 (а АДРЕСА_3 ).

На підставі завдання на розробку проекту землеустрою від 11.04.2017, Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 (а.с. 12-46).

10.07.2018 отримано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки №5999/82-18, відповідно до якого зауваження та пропозиції до проекту землеустрою – відсутні; підсумкова оцінка проекту землеустрою – погоджується (а.с. 47).

26.09.2018 ОСОБА_1 звернулася із заявою до голови Цуманської ОТГ про розгляд питання про надання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га, а також затвердити проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки. Із заявою від 27.09.2018 позивач надала погоджений проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки (а.с. 58-59).

Листом Цуманської селищної ради від 16.10.2018 №Б-676/6, ОСОБА_1 було повідомлено, що проект рішення про затвердження вказаного проекту землеустрою сформовано (а.с. 60).

28.11.2018 ОСОБА_1 знову звернулася до відповідача із заявою про надання відповіді про те, з яких підстав, питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,3100 га для ведення особистого селянського господарства та надання її у власність не розглянуто на сесії селищної ради (а.с. 68).

Листом від 13.12.2018 №Б-676/22 Цуманська селищна рада повідомила ОСОБА_1 про те, що заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га була розглянута на позачерговій сесії Цуманської селищної ради від 04.12.2018 та надано витяг з протоколу сесії та проект рішення (а.с. 69).

Проте, відповідно до витягу з протоколу №1 шістнадцятої позачергової сесії Цуманської селищної ради від 04.12.2018, рішення не було прийняте (а.с. 70-72).

В подальшому, відповідно до поданих позивачем заяв від 05.12.2018, 02.01.2019, 14.02.2019, 14.03.2019, 12.04.2019, 07.06.2019 та 10.07.2019 жодного рішення по суті її звернень Цуманська селищна рада не прийняла, що підтверджується відповідними витягами з протоколів сесії (а.с. 73-99).

24.09.2019 Цуманською селищною радою прийнято рішення №23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », відповідно до якого відкладено розгляд питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 до настання певних обставин, а саме - затвердження генерального плану смт. Цумань (а.с. 104).

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 33 ЗК України громадяни України можуть мати на праві власності та орендувати земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Частинами першою – третьою, п`ятою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Як встановлено судом, 11.04.2017 рішенням Цуманської селищної ради №13/57 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3100 га по АДРЕСА_1 (а АДРЕСА_3 ).

На підставі завдання на розробку проекту землеустрою від 11.04.2017, Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 (а.с. 12-46).

Частиною восьмою статті 118 ЗК України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

В силу вимог частини першої статі 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до частини четвертої статті 186-1 ЗК України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Частиною п`ятою статті 186-1 ЗК України врегульовано, що органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Водночас згідно з частиною шостою статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини восьмої статті 186-1 ЗК України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

Таким чином, статтею 186-1 ЗК України передбачено два альтернативні варіанти рішень у формі висновку, які можуть бути прийняті територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за результатами розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки: про затвердження цього проекту або про відмову в його затвердженні.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 10.07.2018 за №5999/82-18 отримано висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 площею 0,3100 га у власність для ведення особистого селянського господарства в смт. Цумань Ківерцівського району. Відповідно до пунктів 9, 10 цього висновку зауваження та пропозиції до проекту землеустрою – відсутні; підсумкова оцінка проекту – погоджується.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.07.2018, вказана земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства зареєстрована в Державному земельному кадастрі та їй присвоєно кадастровий номер: 0721855700:01:001:2154.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з частинами дев`ятою-десятою статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Із аналізу наведених положень слідує, що орган, який передає земельні ділянки у власність, може відмовити у затвердженні проекту землеустрою лише у випадку відсутності його погодження або відсутності позитивного висновку обов`язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність після його погодження стаття 118 ЗК України не містить.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Так, Цуманська селищна рада отримавши заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 , розробленого та погодженого відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України у двотижневий строк зобов`язана була вчинити такі дії, а саме: або прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, або прийняти рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Проте, відповідно до змісту оскаржуваного рішення, Цуманська селищна рада не прийняла жодного із вище перелічених рішень, фактично не вирішила по суті питання про затвердження або відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 , а прийняла рішення про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 у власність для ведення особистого селянського господарства, прийняття якого не передбачено частиною дев`ятою статті 118 ЗК України.

Як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення відповідач посилається на не затвердження генерального плану смт. Цумань.

З такими твердження відповідача суд не погоджується та зазначає, що як слідує з матеріалів справи, на даний час є наявний діючий генеральний план смт. Цумань, який затверджений 1969 року.

На думку суду, при розгляді питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орган місцевого самоврядування повинен керуватися діючим генеральним планом населеного пункту, а не посилатися на внесення змін до нього у майбутньому.

Разом з тим, відповідно до пункту 3 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.

Поряд з цим суд зазначає, що норми Земельного кодексу України, ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачають право органу місцевого самоврядування, в даному випадку Цуманської селищної ради, розглядаючи питання про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки відтерміновувати його розгляд до настання певних обставин.

При цьому, відтерміновуючи розгляд питання про затвердження проекту землеустрою, відповідач вказує на неможливість вирішення даного питання до настання певних обставин, - затвердження генерального плану смт. Цумань, а також керується положеннями статті 52 Регламенту Цуманської селищної ради.

На думку суду, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на Регламент селищної ради є безпідставним, оскільки Регламент селищної ради - це затверджений рішенням ради документ нормативно-правового характеру, що встановлює порядок підготовки, скликання, проведення пленарних засідань селищної ради та вирішення інших процедурних питань діяльності селищної ради, її органів, депутатів, посадових осіб, тобто, Регламентом унормовано лише процедурні питання діяльності такої селищної ради, а не питання щодо затвердження проекту землеустрою.

В даному випадку, питання щодо затвердження проекту землеустрою врегульовані нормами спеціального законодавства, а саме ЗК України, норми якого за загальним правилом є пріоритетними для застосування.

Суд зазначає, що Регламент селищної ради може підлягати застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини.

Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що в порушення вимог частини дев`ятої статті 118 ЗК України відповідач не розглянув по суті заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 0,3100 га на АДРЕСА_2 (тобто, не вчинив визначених вказаною правовою нормою дій: або затвердити проект землеустрою, або відмовити у його затвердженні), та безпідставно відтермінував розгляд вказаного питання, що не передбачено статтею 118 ЗК України.

Таким чином, рішення Цуманської селищної ради №23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » прийняте всупереч вимогам частини дев`ятої статті 118 ЗК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач в даній справі не довів, що прийняте ним оскаржуване рішення ґрунтується на нормах чинного законодавства; воно не може вважатися обґрунтованим, добросовісним і законним, оскільки належних мотивів та причин такої відмови у вказаному рішенні органу місцевого самоврядування не наведено.

За таких обставин позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2019 № 23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З`ясувавши характер спірних правовідносин, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов висновку, що з огляду на визнання протиправним рішення Цуманської селищної ради №23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 », порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву та прийняти рішення відповідно до вимог земельного законодавства.

При цьому, суд наголошує, що при повторному розгляді заяви позивача відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен вирішити заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Як визначено частинами першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1536,80 грн., що підтверджується квитанцією № 0.0.1522449087.1 від 14.11.2019 (а.с. 2).

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правову допомогу в сумі 4000,00 грн., суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (стаття 132 КАС України).

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.

За змістом пункту першого частини третьої, четвертої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини сьома статті134 КАС України).

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 самостійно адвокатом.

Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та статей 28, 29,30 Правил Адвокатської етики, затвердженої звітно-виборним З`їздом адвокатів України 09.04.2017 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо, визначаються в договорі про надання правничої (правової) допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу адвоката позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 01.09.2019 із додатком № 1 акт погодження вартості надання правової допомоги, розрахунок вартості надання правової допомоги за договором від 01.09.2019 та квитанція до прибуткового касового ордера № 04 від 14.11.2019 про сплату позивачем на рахунок адвоката коштів в сумі 4000,00 грн. на оплату правової допомоги.

Правова допомога адвоката позивачу відповідно до розрахунку вартості надання правової допомоги за договором від 01.09.2019 складається з: консультації щодо характеру спірних правовідносин, попереднє опрацювання матеріалів наданих клієнтом (1 год.) – 500,00 грн.; детальне вивчення та правовий аналіз матеріалів справи для формування правової позиції у справі (3 год.) – 1500,00 грн.; консультація клієнта щодо сформованої правової позиції адвоката у справі (1 год.) – 500,00 грн.; підготовка процесуальних документів необхідних для надання правової допомоги клієнту у справі (підготовка позовної заяви, письмових доказів) (3 год.) – 1500,00 грн., всього 4000,00 грн.

З наведених документів вбачається, що адвокатом надано послуги вартість яких становить 4000 грн. Вказана вартість послуг оплачена позивачем в повному обсязі.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, при вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд враховує те, що дана справа є справою незначної складності, провадження здійснювалося в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справи.

Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові названого позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.

Окрім того, відповідно до статті 12 КАС України дана категорія справи відноситься до незначної складності.

З огляду на вказані обставини справи, суд приходить до висновку, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову тривалістю у 3 годин за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів у реєстрі не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

При цьому, суд при вирішенні питання щодо розміру судових витрат на правничу допомогу адвоката у цій справі враховано мінімальну ставку гонорару адвокатів за підготовку позовної заяви в адміністративних справах, які затверджені відповідними Радами адвокатів різних регіонів, незначну складність даної справи та наявну судову практику у вказаній категорії справ, розміщену в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Як підсумок такого аналізу, суд приходить до висновку, що присудженню на користь позивача підлягають судові витрати на правничу допомогу адвоката на рівні мінімальної ставки гонорару адвоката у розмірі 2000,00 грн.

Суд звертає увагу на ту обставину, що в даному випадку відповідачем не було заявлено клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, однак враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297, підпункту 15.5 пункту І розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області від 24.09.2019 № 23-1/8 «Про відтермінування розгляду питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Цуманську селищну раду Ківерцівського району Волинської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 загальною площею 0,3100 га, яка знаходиться в см. Цумань, вул. Авіаконструктора Калініна, кадастровий номер 0721855700:01:001:2154, з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1536,00 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Цуманської селищної ради Ківерцівського району Волинської області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: Цуманська селищна рада Ківерцівського району Волинської області (45233, Волинська обл., Ківерцівський р-н, смт. Цумань, вул. Грушевського, 2, код ЄДРПОУ 04333885).

Суддя Р.С. Денисюк