Ухвала суду № 87287262, 22.11.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/1239/2012

провадження № 6/361/18/19

22.11.2019

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Срібної Ю.О., Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт”, заінтересована особа: ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт” (далі – ТОВ “Глобал Спліт” або Товариство) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити сторону виконавчого провадження стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Актив+” (далі – ТОВ “ФК “Актив+”) на його правонаступника ТОВ “Глобал Спліт”, посилаючись на те, що за умовами договору факторингу № 1610/ФК-1 від 16 жовтня 2018 року, укладеного між цими товариствами, ТОВ “Глобал Спліт” набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11115455000 від 07 лютого 2007 року.

Представник заявника ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути заяву за її відсутності та задовольнити заяву. У поданих до суду письмових поясненнях зазначала, що 30 березня 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено рішення за позовом Публічного акціонерного товариства “УкрСиббанк” (далі – ПАТ “УкрСиббанк” або Банк) до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 11115455000/1, який за змістом є тим же самим кредитним договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11115455000, право вимоги за яким перейшло до ТОВ “Глобал Спліт”.

Заінтересована особа ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності до суду не надходила.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 березня 2012 року, ухваленим у цивільній справі № 1007/1239/2012, з ОСОБА_1 на користь Банку було стягнуто суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11115455000/1 від 07 лютого 2007 року в розмірі 93201 грн. 23 коп. та судовий збір у розмірі 932 грн. 70 коп.

09 серпня 2012 року судом стягувачу ПАТ “УкрСиббанк” видано виконавчий лист про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Банку заборгованості за вказаним кредитним договором.

20 квітня 2015 року ПАТ “УкрСиббанк” і Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Довіра та Гарантія” (далі – ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія”) уклали договір факторингу № 17, відповідно до умов якого право вимоги за вказаним вище кредитним договором від 07 лютого 2007 року, укладеним між Банком та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія”.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 вересня 2015 року у виконавчому провадженні з виконання виконавчого листа № 1007/1239/2012 від 09 серпня 2012 року замінено стягувача ПАТ “УкрСиббанк” на його правонаступника ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія”.

30 листопада 2016 року між ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” і ТОВ “ФК “Актив+” було укладено договір факторингу № 279/ФК-16, за умовами якого останнє набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 щодо стягнення суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11115455000/1 від 07 лютого 2007 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2017 року замінено сторону виконавчого провадження стягувача ТОВ “ФК “Довіра та Гарантія” на його правонаступника ТОВ “ФК “Актив+”.

16 жовтня 2018 року між ТОВ “ФК “Актив+” і ТОВ “Глобал Спліт” був укладений договір факторингу № 1610/ФК-1.

За умовами даного договору ТОВ “ФК “Актив+” відступило ТОВ “Глобал Спліт” належне йому право грошової вимоги стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11115455000 від 07 лютого 2007 року, який за змістом є тим самим кредитним договором № 11115455000/1, за яким на користь Банку заочним рішенням суду від 30 березня 2012 року було стягнуто заборгованість, що підтверджується витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 1610/ФК-1 від 16 жовтня 2018 року щодо передачі прав вимоги та зазначеним заочним рішенням суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа “Горнсбі проти Греції”, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Виходячи з наведеного вище, враховуючи, що заявник ТОВ “Глобал Спліт” за умовами договору факторингу № 1610/ФК-1 від 16 жовтня 2018 року набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 стягнення суми заборгованості за кредитним договором № 11115455000/1 від 07 лютого 2007 року, суд дійшов висновку, що заява ТОВ “Глобал Спліт” про заміну сторони стягувача ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Актив+” на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю “Глобал Спліт” (ідентифікаційний код 41904846) у цивільній справі № 1007/1239/2012 про стягнення із ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11115455000/1 від 07 лютого 2007 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.