Постанова № 8728598, 24.12.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

24.12.2009 р. Справа № 2а - 6730/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: закритого акціонерного товариства ”АКЗ”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Лушников В.П., Запорожченко Н.Є.

від відповідача: Чебан В.О.

Суть спору: про скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень та рішення про виправлення технічних помилок.

Закрите акціонерне товариство ”АКЗ” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень:

- від 19.05.09 р. № 0000402301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 21200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15859,5 грн.;

- від 19.05.09 р. № 0000392301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 79462 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2 грн.,

прийнятих державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва області (надалі - відповідач) за наслідками проведення планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 31.12.08 р. та складеному Акту від 05.05.09 р. за № 1814/23-600/31268743 (надалі Акт перевірки).

Крім того, позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

В період з 27.03.09 р. по 24.04.09 р. відповідач по справі провів планову виїзну перевірку підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 31.12.08 р. та склав Акт перевірки.

Зокрема, в Акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем:

- підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України ”Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.97 р., зі змінами та доповненнями, (надалі Закон № 168/97-ВР), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21200 грн., у тому числі: за жовтень 2007 р. завищено на 8118 грн.; за січень 2008 р. завищено на 2133 грн.; за лютий 2008 р. занижено на 489 грн.; за серпень 2008 р. занижено на 25230 грн.; за вересень 2008 р. занижено на 6000 грн.; за листопад 2008 р. завищено на 268 грн.;

- пункту 3.1 статті 3, підпункти 4.1.1, 4.1.4, 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункти 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 статті 5 Закону України ”Про оподаткування прибутку підприємств” із змінами та доповненнями від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (надалі Закон № 334/94-ВР), в результаті чого було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 81563 грн., в тому числі:

- за 3 квартали 2007 р. занижено на суму 6454 грн., у т.ч. за III квартал 2007 р. занижено у сумі 6454 грн.;

- за 2007 р. занижено на суму 2325 грн., у т.ч. за IV квартал 2007 р. завищено у сумі 4129 грн.;

- за I квартал 2008 р. занижено на суму 14445 грн.;

- за I півріччя 2008 р. занижено на суму 27141 грн., у т.ч. за II квартал 2008 р. занижено у сумі 12696 грн.;

- за 3 квартали 2008 р. занижено на суму 91008 грн., у т.ч. за III квартал 2008 р. занижено у сумі 63867 грн. ;

- за 2008 р. занижено на суму 79238 грн., у т.ч. за IV квартал 2008 р. завищено у сумі 11770 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідач прийняв спірні податкові повідомлення-рішення:

- від 19.05.09 р. № 0000402301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 21200 грн. та стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15859,5 грн.;

- від 19.05.09 р. № 0000392301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 79462 грн. та стягнення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2 грн.

Крім того, відповідач прийняв рішення від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок.

Заперечення відповідача побудовані на наступному.

Актом перевірки встановлено, що згідно акта виконаних робіт від 12.08.07 р. № СФ 0000049 ПП ”Енергобуд-500” виконані роботи по прокладенню трубопроводу від башти до водоймища для миття піску вартістю 29300 грн., сума ПДВ 5860 грн. Вартість виконаних робіт включено до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2007 р. В бухгалтерському обліку зазначена операція відображена наступною проводкою: Дт. рахунку 23 ”Виробництво”; Кт. рахунку 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. Відповідач вважає, що в порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР позивачем завищено валові витрати у ІІІ кварталі 2007 р. на суму 29300 грн. за рахунок включення витрат на будівництво, реконструкцію, модернізацію основних фондів.

Завищення валових витрат на 29300 грн. саме у ІІІ кварталі 2007 року також підтверджується даними таблиці 4 Акту перевірки.

Перевіркою відображених у рядку 04.10 декларацій ”Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин” показників за період з 01.07.07 р. по 31.12.08 р. у загальній сумі 978097 грн. перевіряючи ми встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення робіт по поліпшенню основних фондів (проведення робіт по поточному та капітальному ремонту будівель, споруд, машин, механізмів, обладнання, оплати послуг сторонніх організацій по проведенню вказаних робіт).

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.07 р. по 31.12.08 р. в сумі 978097 грн. на підставі наступних документів: акти виконаних робіт, акти списання матеріалів, запчастин, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку по рахункам 152 ”Придбання (виготовлення) основних засобів”, 201 ”Сировина і матеріали”, 203 ”Паливо”, 205 ”Будівельні матеріли”, 207 ”Запасні частини”, 311 ”Поточні рахунки в національній валюті”, 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками”, які були перевірені суцільним порядком, встановлено, що позивачем були завищені задекларовані показники у рядку 04.10 декларацій ”Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин” всього у сумі 14956 грн., у тому числі за ІІ квартал 2008 р. у сумі 14956 грн.

Відповідно до підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, повязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Відповідач зазначає у запереченні на позов, що згідно наданої позивачем декларації від 04.08.08 р. по податку на прибуток за І півріччя 2008 р. сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного року становить 8048721 грн., а підприємством задекларовано витрати на поліпшення основних фондів, які включено до валових витрат у сумі 804872 грн. Разом з тим, позивачем зменшено суму витрат на поліпшення основних фондів на 151 грн. згідно з даними декларації з прибутку підприємств за 3 квартали 2008 р.

Відповідач вважає, що позивачем неправильно визначено балансову вартість основних фондів на 01.01.08 р. Згідно даних Акту перевірки сукупна балансова вартість основних фондів на початок 2008 р. становить 7897648 грн., ліміт витрат на поліпшення основних фондів у 2008 р. складає 789765 грн.

Таким чином, в порушення підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 334/94-ВР позивачем було завищено валові витрати в ІІ кварталі 2008 р. на суму 14956 грн. в результаті перевищення ліміту витрат на поліпшення орендованих основних фондів, яке позивач мав право віднести до валових витрат.

Також перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу валових витрат витрати в сумі 123917 грн. на технічне обслуговування обладнання, машин, механізмів, які були здійснені ПП ВО ”Одеспромбуд”, що підтверджується актами виконаних робіт. Розрахунки за виконані роботи здійснювались шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП ВО ”Одеспромбуд”.

Відповідач по справі звертався до податкової інспекції у Київському районі м. Одеси про надання інформаційної довідки по ПП ВО ”Одеспромбуд”. Згідно отриманої інформації щодо ПП ВО ”Одеспромбуд” винесено судове рішення від 12.08.08 р. по справі № 2/155-08-3261 про ліквідацію підприємства.

Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР платник податку має право на віднесення до складу валових витрат, які понесені ним у звязку з веденням діяльності, яка здійснювалась безпосередньо таким платником податку, є для нього регулярною, постійною та суттєвою і направлена на одержання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента, або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Оскільки відповідач не визнає господарські зобовязання по угодам позивача із ПП ВО ”Одеспромбуд”, він дійшов висновку про порушення позивачем вищевказаної норми Закону № 334/94-ВР, а тому вважає, що позивачем завищено валові витрати у ІІІ кварталі 2008 р. на суму 123917 грн. за рахунок включення до складу валових витрат вартості робіт не повязаних з господарською діяльністю платника податку.

З цих же підстав, відповідач вважає, що отримання інформаційно-консультаційних послуг від ПП ОСОБА_1 загальною вартістю 16250 грн. (акта здачі-прийняття виконаних робіт від 29.12.08 р. № ФОС-147) є недоцільним придбанням, оскільки їх подальше використання у власній господарській діяльності позивачем не доведено. На думку перевіряючи надані позивачам документи не відкривають суті інформаційно-консультаційних послуг і те, яким чином ці послуги використані у господарській діяльності підприємства.

Стосовно зменшення податкового кредиту з ПДВ у серпні 2008 р. на суму 24783 грн. відповідач зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту у серпні 2008 р. суми ПДВ у сумі 24783 грн., сплачені ПП ВО ”Одеспромбуд” за технічне обслуговування обладнання, машин, механізмів, що було підтверджено відповідними податковими накладними.

Як уже зазначалося вище, відповідач вважає, що оскільки було прийнято судове рішення від 12.08.08 р. № 2/155-08-3261 про ліквідацію юридичної особи, свідоцтво платника податку на додану вартість анульовано 12.08.08 р. згідно відповідного акта №1891/15-02, з урахуванням вимог пункту 1.3 cтатті 1, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 334/94-ВР, у позивача не виникає право на податковий кредит на підставі податкових накладних від 12.08.08 р. № 31 та від 15.08.08 р. № 38 виписаних ПП ВО ”Одеспромбуд” у звязку з тим, що зазначені податкові накладні складені особою, не зареєстрованою платником податку.

З урахуванням вищевикладених порушень, відповідач вважає, що відповідно до статті 4 Закону № 334/94-ВР позивач, як платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Проаналізував надані сторонами докази та заперечення, заслухавши представників сторін, суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними, виходячи з наступного.

Стосовно безпідставності зменшення валових витрат на суму 29300 грн. в 3 кварталі 2007 р. по виконанню робіт по прокладенню трубопроводу від башти до водоймища для миття піску, виконаних ПП ”Енергобуд-500”, суд встановив наступне.

В бухгалтерському обліку позивача вказана операція відображена за Дт. рахунок 152 ”Придбання (виготовлення) основних засобів” Кт. рахунку 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками, тобто витрати по виконанню вказаних робіт віднесені на збільшення первинної вартості трубопроводу та не віднесені у податковому обліку на валові витрати. Це підтверджується оглянутими копіями журналу-ордеру по рахунку 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками” за серпень 2007 р. та головної книги по рахунку 152 за 2007 р.

Однак, на сторінках 11, 13 Акту перевірки всупереч документам бухгалтерського та податкового обліку позивача вказано, що в бухгалтерському обліку позивача зазначена операція відображена наступною проводкою: Дт. рахунку 23 ”Виробництво” Кт. рахунку 631 ”Розрахунки з вітчизняними постачальниками” та зроблено висновок про порушення підпункту 5.3.2 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР, а саме , про завищення валових витрат у III кварталі 2007 р. на суму 29300 грн. за рахунок включення витрат на будівництво, реконструкцію, модернізацію основних фондів.

З огляду на викладене, суд вважає такі висновки відповідача по Акту перевірки такими, що не відповідають матеріалам перевірки.

Стосовно безпідставності зменшення позивачем валових витрат на суму 123917 грн. за отримані послуги по технічному обслуговуванню обладнання, машин, механізмів, здійснених ПП ВО ”Одеспромбуд”.

Як вбачається з матеріалів справи, отримані позивачем послуги на технічне обслуговування обладнання, машин, механізмів, які здійснювало ПП ВО ”Одеспромбуд” підтверджені належними актами виконаних робіт на загальну суму 148700 грн. з ПДВ:

- акт від 12.08.08 р. № 277 на суму 35000 грн., у т.ч. ПДВ - 5833,33 грн.;

- акт від 12.08.08 р. № 277 на суму 35900 грн., у т.ч. ПДВ - 5983,33 грн.;

- акт від 15.08.08 р. № 287 на суму 12000 грн., у т.ч. ПДВ 2000 грн.;

- акт від 15.08.08 р. № 294 на суму 30000 грн., у т.ч. ПДВ 5000 грн.;

- акт від 15.08.08 р. № 299 на суму 35800 грн., у т.ч. ПДВ - 5966,67 грн.

Розрахунки за отримані послуги були здійснені позивачем у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП ВО ”Одеспромбуд” в сумі 148700 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.08.08 р. № 662 на суму 70900 грн., платіжним дорученням від 15.08.08 р. № 683 на суму 22900 грн., платіжним дорученням від 15.08.08 р. № 684 на суму 54900 грн.

На сторінці 13 Акту перевірки перевіряючими вказано, що в порушення пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР позивачем завищено валові витрати у III кварталі 2008 р на суму 123917 грн. за рахунок включення до складу валових витрат вартості робіт не повязаних з господарською діяльністю платника податку та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Судом зясовано, що після отримання відповідачем заперечень до Акту перевірки від 08.05.09 р. № 127, останній зазначив в листі-відповіді від 14.05.09 р. № 2527/10/23-615/2, що незважаючи на те, що в Акті перевірки наведені акти виконаних робіт, перевіряючими зроблено безпідставний висновок, що дані витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Крім цього, необґрунтовано наведено, що витрати на технічне обслуговування обладнання, машин, механізмів не повязані з господарською діяльністю платника податку і було змінено обґрунтування зменшення валових витрат в сумі 123917 грн.

Таким чином, вбачається, що в листі-відповіді позивачу не вказано про порушення ним пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР, але в податковому повідомленні-рішенні від 29.05.09 р. № 0000392301/0 наведено порушення зазначених статей, що на думку суду є безпідставним. Це також свідчить про те, що відповідачем в Акті перевірки вказані необєктивні дані про відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів. Суд вважає, що такий висновок відповідача не відповідає вимогам діючого законодавства. Відповідно до пункту 1.7, підпункту 2.3.4 наказу ДПА України від 10.08.05 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (із змінами, внесеними згідно з Наказом Державної податкової адміністрації України від 13.06.07 р. № 354), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб субєкта господарювання (наприклад, ”приховування обєкта оподаткування”, ”розкрадання”, ”привласнення”, ”описка” тощо). Тому, висновок в Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні від 29.05.09 р. № 0000392301/0 про порушення позивачем пункту 5.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР є безпідставним.

Стосовно невизнання відповідачем господарських зобовязання між позивачем та ПП ВО ”Одеспромбуд”, судом зясовано наступне.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.08 р. було порушено провадження у справі № 2/155-08-3261 про банкротство ПП ВО ”Одеспромбуд” у відповідності до статті 51 Закону України від 14.05.92 р. № 2343-XII ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Ухвалою суду від 17.11.08 р. було призначено заслуховування звіту ліквідатора.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщених на офіційному веб-порталі Судової влади України в Інтернеті (htpp: //www. reyestr.court.gov.ua) розгляд справи № 2/155-08-3261 для заслуховування звіту ліквідатора неодноразово відкладався ухвалами господарського суду Одеської області у звязку з неявкою ліквідатора в засідання суду (перелічені ухвали господарського суду додаються.

Таким чином, вбачається, що провадження у справі № 2/155-08-3261 про визнання банкрутом ПП ВО ”Одеспромбуд” перебуває до теперішнього часу на стадії ліквідації у відповідності із встановленою процедурою, визначеною Законом України від 14.05.92 р. № 2343-XII ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. Тобто, на дату підписання актів виконаних робіт від 12.08.08 р. та 15.08.08 р. ПП ВО ”Одеспромбуд” не ліквідовано як юридична особа.

Відповідно із частиною 2 статті 33, частиною 6 статті 39 Закону України від 15.05.03 р. № 755-IV ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрацiї припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи. Відповідно із частиною 2 статті 32 вказаного Закону пiдставою для внесення до Єдиного державного реєстру запису про вiдмiну державної реєстрацiї припинення юридичної особи є ухвала суду щодо ліквідації юридичної особи-банкрута.

З огляду на викладене, суд встановив, що висновок в Акті перевірки про невизнання валових витрат в сумі 123917 грн. за актами виконаних робіт, які підписані 12.08.08 р. та 15.08.08 р. та прийняте на підставі цих висновків рішення є помилковим.

Стосовно висновків відповідача про безпідставно зменшені валові витрати на суму 16250 грн. в IV кварталі 2008 р. за актом виконаних робіт від 29.12.08 р. № ФОС-147 на інформаційно-консультаційні послуги отримані від ПП ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач отримував інформаційно-консультаційні послуги від ПП ОСОБА_1 Згідно наданого до перевірки акта здачі-прийняття виконаних робіт від 29.12.08 р. № ФОС-147 ПП ОСОБА_1 були надані інформаційно-консультаційні послуги загальною вартістю 16250 грн.

В обґрунтування зменшення валових витрат перевіряючими на сторінці 13 Акту перевірки вказано, що згідно з абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Перевіряючими в Акті перевірки зазначено, що позивачем при проведенні перевірки крім акту здачі-прийняття виконаних послуг, ніяких інших документів, які б свідчили про отримання ним за наслідками відповідних операцій доходу, не надано. Не доведено також доцільність витрат підприємства, повязаних з отриманням від приватного підприємця інформаційно-консультаційних послуг. Надані підприємством документи не відкривають суті інформаційно-консультаційних послуг, тобто яким чином ці послуги використані у господарській діяльності. Тому зроблений висновок про порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 283/97-ВР.

На думку суду, викладені в Акті перевірки висновки не відповідають вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, отримання послуг було здійснено позивачем на підставі договору від 14.01.08 р. № 1/01 на інформаційно-консультаційні послуги укладеному позивачем з ПП ОСОБА_1

Умовами договору передбачено, що позивач отримує інформаційно-консультаційні послуги по наступним питанням господарської діяльності:

- інформації щодо організації робіт з виробництва будівельних матеріалів та промивки піску метою доведення його до продажної кондиції;

- інформації щодо взаємовідносин з фінансовими інституціями щодо проекту ”Сандмастер”, організації фінансування проекту;

- консультації щодо продажу будівельних матеріалів;

- консультаційні послуги щодо ліцензування робіт, отримання дозволу на початок робіт.

Факт отримання послуг підтверджується відповідним актом. Акт прийому-передачі послуг має всі реквізити передбачені статтею 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XII ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Таким чином, позивачем є доведеним факт отримання інформації стосовно своїх основних видів господарської діяльності, можливості її розвитку та вдосконалення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валовими витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Віднесення до складу валових витрат повязаних з отриманням інформаційних послуг обґрунтовується статтею 41 Закону України ”Про інформацію”, статтею 1 Закону України ”Про Національну програму інформатизації”, відповідно до яких мета отримання інформаційної послуги полягає в забезпеченні потреб підприємства інформаційною продукцією. Відповідно ця інформаційна продукція не могла бути використана інакше як для потреб господарської діяльності позивача.

Стосовно безпідставності зменшення валових витрат на суму 14956 грн. у II кварталі 2008 р., відображені за рядком 04.10 декларації ”Витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин”.

На сторінці 16 акту перевірки перевіряючими зазначено, що позивачем неправильно визначено балансову вартість основних фондів станом на 01.01.08 р. За даними перевірки сукупна балансова вартість основних фондів на початок 2008 р. становить 7902408 грн., ліміт витрат на поліпшення основних фондів у 2008 р. складає 790241 грн. Таким чином, в порушення підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону №334/94-ВР позивачем було завищено валові витрати в II кварталі 2008 р. на суму 14480 грн. у звязку з перевищенням ліміту витрат на поліпшення орендованих основних фондів, яке підприємство мало право віднести до валових витрат.

Внаслідок виправлення власних помилок (лист-відповідь від 14.05.09 р. № 2527/10/23-615/2) були змінені висновки по Акту перевірки, а саме, відповідач зазначив, що перевіркою встановлено, що сукупна балансова вартість основних фондів позивача на початок 2008 р. становить 7897648 грн., ліміт витрат на поліпшення основних фондів у 2008 р. складає 789765 грн. Таким чином, на порушення підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 334/94-ВР позивачем завищено валові витрати у II кварталі 2008 р. на суму 14956 грн., в результаті перевищення ліміту витрат на поліпшення орендованих основних фондів, яке підприємство мало право віднести до валових витрат”.

З матеріалів справи вбачається, що за даними декларації за I півріччя 2008 р. сукупна балансова вартість основних фондів на 01.01.08 р. становить 8048721 грн., ремонтний ліміт складає 804872 грн. Віднесено на валові витрати витрати з поліпшення основних фондів у сумі 804721 грн.

Судом встановлено, що в Акті перевірки перевіряючими не наведено, в чому саме проявилось порушення при визначенні позивачем балансової вартості основних фондів станом на 01.01.08 р., на підставі яких первинних документів неправильно визначена балансова вартість основних фондів за якими конкретно обєктами основних фондів.

Вказане свідчить про порушення відповідачем пункту 1.7, підпункту 2.3.2 пункту 2.3 розділу 2 ”Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.05 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205.

Судом також встановлено наступне. В податковому повідомленні-рішенні від 19.05.09 р. № 0000392301/0 серед перелічених порушень Закону № 334/94-ВР відсутнє посилання на підпункт 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 цього Закону, але при визначенні суми податкового зобовязання в сумі 79462 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2грн. - сума 14956 грн. врахована (пункт 1 висновків Акту перевірки від 05.05.09 р. № 1814/23-600/31268743 в новій редакції з урахуванням результатів розгляду заперечень до Акту перевірки.

21.07.09 р., тобто через 2 місяці після прийняття податкового повідомлення- рішення від 19.05.09 р. № 0000392301/0, відповідачем прийнято рішення № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок, допущених в податковому повідомленні-рiшенні від 19.05.09 р. № 0000392301/0 стосовно порушень підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону № 334/94-ВР.

З огляду на вказане суд зазначає, що в чинному законодавстві, зокрема податковому, не існує поняття (терміну) ”технічна помилка”, не передбачений порядок прийняття подібних рішень, порядок набрання ними законної сили та порядок їх оскарження. Наказ ДПА України від 10.08.05 р. № 327 Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (із змінами, внесеними згідно з наказом державної податкової адміністрації України від 13.06.07 р. № 354), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.05 р. за № 925/11205, також не передбачає складання подібних рішень про виправлення технічних помилок.

За таких обставин, рішення про виправлення технічних помилок від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14, винесено без законних підстав.

Стосовно безпідставності зменшення суми амортизаційних відрахувань на суму 162544 грн.

Згідно отриманого листа-відповіді відповідача від 14.05.09 р. за № 2527/10/23-615/2 сума завищення амортизаційних відрахувань за перевіряємий період змінена на суму 162544 грн. замість 171422 грн., тобто сума завищення була зменшена на 8878 грн. після виправлення помилок, про які вже зазначалось вище. Судом зясовано, що в Акті перевірки перевіряючими не вказано, в чому саме полягає порушення позивача при визначенні амортизаційних відрахувань основних фондів, на підставі яких первинних документів встановлено завищення суми амортизації та відносно яких обєктів основних фондів.

Перевіряючими не обґрунтовані також відхилення, наведені у таблицях 7, 9 Акту перевірки, що також не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За кожним вiдображеним в актi фактом порушення податкового законодавства необхiдно:

- зазначити первинний документ, на пiдставi якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському облiку (навести кореспонденцiю рахункiв операцiй), та iншi докази, що достовiрно пiдтверджують наявнiсть факту порушення;

- висвiтлити показники, якi вiдображаються субєктом господарювання у податковiй та iншiй звiтностi, та фактичнi показники, виявленi у ходi перевiрки на пiдставi первинних документiв податкового та бухгалтерського облiку субєкта господарювання у розрiзi перiодiв у грошових одиницях, передбачених звiтнiстю;

- у разi виявлення розбiжностей чiтко викласти змiст порушення з посиланням на конкретнi пункти i статтi нормативно-правових актiв, що порушенi платником податкiв, зазначити перiод (мiсяць, квартал, рiк) фiнансово-господарської дiяльностi платника податкiв, в якому дане порушення здiйснено, при цьому додати до акта письмовi пояснення посадових осiб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.

Суд вважає висновки відповідача про завищення амортизаційних відрахувань на 162544 грн. безпідставними.

За таких же підстав, суд вважає помилковими висновки відповідача про безпідставність зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість в серпні 2008 р. на суму 24783 грн., який відображено на підставі податкових накладних ПП ВО ”Одеспромбуд”, оскільки станом на 12.08.08 р. відсутнє вступивши в законну силу рішення суду про ліквідацію останнього. Ухвала суду про відкриття провадження у справі про банкрутство не може ототожнюватись з ліквідацією юридичної особи за рішенням суду. До теперішнього часу провадження у справі № 2/155-08-3261 про визнання банкрутом ПП ВО ”деспромбуд” не завершено.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно із підпунктами 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону, платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками відповідні реквізити.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно із статтею 9 Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 р. № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи у бухгалтерському та податковому обліку позивача податковий кредит був сформований в податковій декларації та відображений у податкових накладних. Податкові накладні, видані ПП ВО ”Одеспромбуд”, складені та оформлені відповідно до вимог діючого законодавства.

Сума ПДВ сплачена позивачем на користь ПП ВО ”Одеспромбуд” в ціні послуг (виконаних робіт), що в свою чергу підтверджує право позивача на включення цієї суми до податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення, прийняте на підставі акту перевірки, який не містить передбачених законодавством доказів правопорушення, посилань на первинні чи інші документи є безумовною підставою для визнання його протиправним та скасуванні судом.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов закритого акціонерного товариства ”АКЗ” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 19.05.09 р. № 0000402301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 21200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15859,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 19.05.09 р. № 0000392301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 79462 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2 грн.,

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа

21.01.2010 р.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

”24” грудня 2009 року Справа № 2а-6730/09/1470

м. Миколаїв

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: закритого акціонерного товариства ”АКЗ”, м. Миколаїв

до відповідача: державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

Головуючий суддя Середа О.Ф.

Секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Лушников В.П., Запорожченко Н.Є.

від відповідача: Чебан В.О.

Суть спору: про скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень та рішення про виправлення технічних помилок.

Закрите акціонерне товариство ”АКЗ” (надалі позивач) звернулось до суду із позовом про скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень:

- від 19.05.09 р. № 0000402301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 21200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15859,5 грн.;

- від 19.05.09 р. № 0000392301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 79462 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2 грн.,

прийнятих державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва області (надалі - відповідач) за наслідками проведення планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 р. по 31.12.08 р. та складеному Акту від 05.05.09 р. за № 1814/23-600/31268743 (надалі Акт перевірки).

Крім того, позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов закритого акціонерного товариства ”АКЗ” - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 19.05.09 р. № 0000402301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі основного платежу 21200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15859,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 19.05.09 р. № 0000392301/0 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток у сумі основного платежу 79462 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35257,2 грн.,

Визнати протиправним та скасувати у повному обсязі рішення від 21.07.09 р. № 3795/10/25-004/14 про виправлення технічних помилок.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Головуючий суддя О.Ф. Середа