Постанова № 8728565, 26.01.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2010 р. Справа № 2а - 4118/09/1470

м. Миколаїв

14:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» в особі філії ВАТ «Морський транспортний банк»у м. Миколаєві (ВАТ «МТБ»)

(вул. Радянська, 12-а, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва (СДПІ)

(вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

за участю представників:

від позивача: Гуменюк І.Л.

від відповідача: Глушко Д.М. В С Т А Н О В И В: ВАТ «МТБ»(далі позивач або банк) звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача, якими донараховано недоїмку та штрафні санкції зі збору за спеціальне використання природних ресурсів та збору за забруднення навколишнього природного середовища на загальну суму 38873,82 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він не є спеціальним водокористувачем, а з приводу забруднення в нього є відповідні договори на утилізацію відходів, що знімає з нього обовязок сплачувати цей податок. Відповідач позов не визнав надав заперечення (т.2 арк.спр.140)

Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.

Філія відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк»у м. Миколаєві зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради 07.08.01 та розташована за адресою м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-а (т.1 арк.спр.18).

В грудні 2008 січні 2009 СДПІ провела планову виїзну перевірку банку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, результати якої були оформленні Актом №83/22/26028378 від 05.02.09.

Окрім іншого, СДПІ вбачала в філії банку спеціального водокористувача, у звязку з чим розрахувала недоїмку зі сплати збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 47,77 та штраф у сумі 1700 гривень за неподання звіту. Також СДПІ нарахувала банку недоїмку зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища на суму 22143,63 гривень та штрафні санкції на суму 10517,03 гривень.

17.02.09 уповноваженою особою СДПІ прийнятті податкові повідомлення-рішення №00000822 (т.1 арк.спр.95) №00000722 (т.1 арк.спр.94) про нарахування відповідних сум.

За наслідками адміністративного оскарження сума недоїмки зі збору за забруднення навколишнього природного середовища збільшена на 2607,07, а штрафних санкцій на 1858,32 гривень (т.1 арк.спр.100).

1. Щодо сплати обовязку позивача зі збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Відповідно до п.2 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1494 від 16.08.99 (далі Порядок №1494)? збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється за використання води з водних об'єктів, що забрана із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод.

Відповідно до п. 16 Порядку №1494 збір за використання водних ресурсів не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення.

Позивач стверджує, що ні на що інше, ніж задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб працівників банку під час робочого часу, воду не використовує, а тому не є платником цього збору.

СДПІ дійшла висновку про те, що банк використовує воду не лише для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, а і на інші цілі виходячи з того, що: 1) у філії банку проводився ремонт приміщення, а значить вода використовувалася для виготовлення будівельних сумішей; 2) на балансі банку є автомобілі, а значить вода використовується для їх миття; 3) банк придбаває пральний порошок, а значить використовує воду для прання; 4) на балансі банку є кухня та бойлер, а значить вода використовується для приготовлення їжі.

Суд не погоджується з такими судженнями податкової інспекції, і вважає, що вони будуються на безпідставних припущеннях та спростовуються наданими під час судового розгляду банком доказами.

Ремонт в приміщенні банку проводився в серпні, листопаді 2007 р. та в травні-червні 2008 р. (т.3 арк.спр.43), а відповідно до лічильників КП «Миколаївміськводоканал»споживання води у ці періоди жодним чином не збільшилося у порівнянні з іншими періодами, коли не виконувалися ремонтні роботи (т.2 арк.спр.75-76). Окрім цього, характер ремонтних робіт (встановлення світильників, фарбування, утеплення труб та інше ) та виконання їх не працівниками банку, а підрядними організаціями не дає підстави вважати, що використовувалася вода взагалі, а якщо і використовувалася, то це не була вода підрядника.

В судовому засіданні позивачем надано докази того, що він систематично миє автомобілі на спеціалізованих автомийках (т.2 арк.спр.76-79). Більш того, місце розташування будівлі банку на одній із центральних вулиць міста не дає змоги взагалі проводити там мийки автомобілів (т.3 арк.спр.38).

Банк не надає послуг пральні або хімчистки, не має на балансі пральних машин. Закупівля прального порошку здійснюється банком лише для миття підлоги. Зазначене пояснення цілком логічне і приймається судом.

Банк не займається приготуванням їжі. На балансі банку знаходиться меблевий гарнітур «кухня», яким облаштовано одне із підсобних приміщень банку, в якому працівники можуть прийняти їжу, принесену ними з дому (т.3 арк.спр.26-29).

За таких обставин суд дійшов висновку, що банк не використовував воду інакше, ніж для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб, а податкове повідомлення-рішення від 06.08.09 №00000822/3 про донарахування недоїмки в сумі 47,77 гривень та штрафних санкцій на суму 1700 гривень підлягає скасуванню.

2. Щодо сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №330 від 01.03.99 (далі - Порядок №330), збір за забруднення навколишнього природного середовища (далі - збір) справляється за: викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі - викиди) стаціонарними та пересувними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів; утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками.

На балансі філії банку рахується автотранспорт та генератор, також в своїй господарській діяльності філія розміщує побутові відходи, утворює викиди пересувними джерелами забруднення, використовує сургуч, свинцеві пломби, фарби, ганчіря, шини, акумулятори, люмінесцентні лампи, а тому є платником цього збору.

Банк має договори з ТОВ «Центральний 1»та КЖЕП «Соборне»на вивіз твердих побутових відходів та захоронення їх, а також договір з підприємцем ОСОБА_1 на утилізацію люмінесцентних ламп.

Крім вищевказаних договорів, окремих договорів на утилізацію окремих видів відходів, як вторинної сировини, збирання та заготівлю їх, а саме макулатура, склобій, відходи полімерні, відходи гумові, у т.ч. зношені шини, акумуляторні батареї, матеріали текстильні вторинні, використана металева тара, ящики, фляги, каністри, банки, зокрема алюмінієві банки з під напоїв, балончики і т.д., у банка відсутні.

За 4 квартал 2006-9 місяців 2008 року банк лише двічі передавав на утилізацію люмінесцентні лампи у кількості 140 шт.

Банком своєчасно не передавалися відпрацьовані люмінесцентні лампи, тобто впродовж якогось часу вони розміщувалися в приміщенні банку.

Діяльність по розміщенню зазначених відходів (акумуляторів, люмінесцентних ламп, сургуча, клея, будівельних відходів, фарби, шин) не враховувалася підприємством у звітах зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

СДПІ обрахувала недоїмку зі сплати цього збору (т.1 арк.спр.76), яку позивач не спростував.

За таких обставин суд дійшов висновку, що в цій частині позову необхідно відмовити.

Позов поданий до адміністративного суду у межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати: сплата судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача, а решту суми 385,34 гривень, які надлишково сплачені, повернути позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 06.08.09 №00000822/3 про донарахування недоїмки в сумі 47,77 гривень та штрафних санкцій на суму 1700 гривень.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати: сплата судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача, а решту суми (385,34 гривень) повернути позивачу з Державного бюджету України.

5. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 29.01.10

Суддя В.В. Біоносенко

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

(вступна та резолютивна частини)

26 січня 2010р. справа № 2а 4118/09/1470

м. Миколаїв

14:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Заварухіної Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» в особі філії ВАТ «Морський транспортний банк»у м. Миколаєві

(вул. Радянська, 12-а, м. Миколаїв, 54030)

до відповідача

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Миколаєва

(вул. Чкалова, 20, м. Миколаїв, 54017)

за участю представників:

від позивача: Гуменюк І.Л.

від відповідача: Глушко Д.М.

про скасування податкових повідомлень-рішення

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 06.08.09 №00000822/3 про донарахування недоїмки в сумі 47,77 гривень та штрафних санкцій на суму 1700 гривень.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Судові витрати: сплата судового збору - 3,40 гривень покласти на позивача, а решту суми (385,34 гривень) повернути позивачу з Державного бюджету України.

5. Розяснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Біоносенко