Рішення № 87284463, 17.10.2018, Каховський міськрайонний суд Херсонської області

Справа № 658/575/18

(провадження № 2/658/656/18)

Категорія справи 26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Каховка Херсонської області

Каховський міськрайонний суд Херсонської області

в складі головуючого судді Марків Т.А.,

за участю секретарів судового засідання Ганжевої В.Г.,

представника позивача Водолазського А.Ю.,

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі – Банк) звернувся до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві відображено наступну позицію (а.с. 4 – 6).

На підставі укладеного 30 грудня 2010 року договору позивачем надано ОСОБА_3 кредит у розмірі 4 100 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник грошові зобов`язання (щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, пені, тощо) за договором належним чином не виконує, у зв`язку із чим виникла заборгованість.

За вказаних обставин Банк просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 69 206,48 грн (що складається із заборгованості за кредитом в сумі 3 995,41 грн, заборгованості по процентам за користування кредитом – 57 539,33 грн, заборгованості за пенею та комісією – 3 900 грн, штрафів, передбачених п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, – 500 грн (фіксована частина) та 3 271,74 грн (процентна складова).

Відповідно до відзиву відповідач позовні вимоги визнала частково. Зазначила, що Банком на підтвердження видачі їй грошових коштів ненадано нележних доказів -первинних бухгалтерських документів. Крім того, наданий розрахунок позивача є невірним. Банком на виконання умов кредитного договору повинен був після 6 місяців закрити картку та пред`явити вимоги до позичальника, що свідчить на думку відповідача про зловживання зі сторони Банку своїм правом.

Також, посилалась на те, що при укладенні договору Банк не дотримався вимог Закону України "Про захист прав споживачів", так встановлена пеня в розмірі 720 % за рік є несправедливим та суперечить принципу розумності.

Наведено власний розрахунок заборгованості, відповідно до якого - заборгованість за тілом кредиту станом на 31 грудня 2017 року становить 3 808,98 грн, станом на 26лютого 2015 року відсоткова ставка становить 30 %, та станом на 01 квітня 2015 року відсоткова ставка становить 43,2 %. У зв`язку з наведеним розрахунок заборгованості по відсоткам за період з 26 лютого 2015 року по 01 квітня 2015 року (34дні) - 106,19 грн; за період з 01 квітня 2015 року по 30 серпня 2016 року (518 днів) - 2328,20 грн.

Загальна сума заборгованості становить 6 243,37 грн (2 434,39 грн відсотки, 3808,98 грн заборгованість за тілом кредиту).

В судовому засіданні представник позивача на задоволенні позову наполягав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги визначала в частині стягнення заборгованості в розмірі 6 243,37 грн, заявила про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності (а.с. 53).

Представник відповідача позицію свого довірителя підтримав.

Судом встановлено, що 30 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до Банку із письмовою анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі – Заява; а.с. 83, 84).

Згідно зі ст.ст. 634, 638 ЦК України, відповідач, підписавши Заяву, прийняв пропозицію позивача та приєднався до договору, умови якого викладені в Заяві, Тарифах банку (далі – Тарифи; а.с. 10) та Умовах та правилах надання банківських послуг (далі – Умови; а.с. 11 – 34).

З умовами такого договору відповідач була ознайомлена, на що вказує її підпис в Заяві.

Таким чином, 30 грудня 2010 року між Банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, на виконання умов якого ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом (базова процентна ставка в місяць нараховується на залишок заборгованості і становить 2,5 %, за тратами, здійсненими з 01 вересня 2014 року – 2,9 %, за тратами, здійсненими з 01 квітня 2015 року, – 3,6%) з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, із сплатою пені (за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів) та штрафів (за порушення строків платежів за будь-яким з грошових зобов`язань).

Указаний договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України, за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Твердження відповідача про недоведеність позивачем належними доказами факту отримання нею кредитних коштів не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.

Так, як вбачається із фото, ОСОБА_1 особисто отримувала кредитні картки. Згідно з виписки за рахунком, відповідач здійснювала операції за картками, зокрема, зняття готівкових коштів, оплата товарів у магазинах, поповнення карткового рахунку.

За приписами п.п. 3, 6 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18червня 2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Відповідач кредитом користувалася (а.с. 70 – 78), проте порушила зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів, внаслідок чого, відповідно до розрахунку позивача (а.с. 72 – 73) за період з 30 грудня 2010 року по до 31 грудня 2017 року допустила заборгованість в розмірі 69 206,48 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом в сумі 3 995,41 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом – 57 539,33грн, нарахованої комісії – 3 900 грн, заборгованості по судовим штрафам – 3 771,74 грн.

Суд, перевіривши надані розрахунки представника позивача та відповідача приходить до висновку про те, що наведений Банком розрахунок не відповідає умовам договору та спростований матеріалами справи в частині розміру тіла кредиту та відсотків. Доводи відповідача про невідповідність наданого Банком розрахунку заборгованості за договором суд вважає слушними, та зазначає, що проведений відповідачем розрахунок заборгованості є вірним та приймається судом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк (ст. 526 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.

Суд вважає, що Банк виконав свої зобов`язання за договором, надавши відповідачу платіжну картку із встановленим кредитним лімітом, а відповідач користувався кредитними коштами, проте неналежним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, допустив заборгованість.

Банк пред`явив позов до ОСОБА_1 26 лютого 2018 року, останній платіж позичальником здійснено 25 серпня 2014 року.

Главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України, зокрема відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Спеціальна позовна давність встановлена законом для окремих видів вимог. Так, спеціальна позовна давність тривалістю в один рік передбачена, зокрема, для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено позовні вимоги до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками та штрафами, розрахунок якої проведено поза межами зазначених вище строків позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимог Банку за період з 30 грудня 2010 року до 26 лютого 2015 року щодо стягнення відсотків за кредитом, та спеціальної позовної давності щодо стягнення штрафів, є законими та приймаються судом, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення відсотків за вказаний період та штрафів не підлягають задоволенню.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Строк кредитування закінчився 31 серпня 2016 року із закінченням строку дії кредитної карти, що підтверджується довідкою (а.с. 90).

Відтак, у межах строку кредитування по 31 серпня 2016 року позичальник мав, зокрема, повертати позивачу кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами. Починаючи з 31 серпня 2016 року, позичальник мав обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором.

За вказаних обставин, позивач має право вимагати сплати відповідачем процентів в сумі 2 585,79 грн. за користування кредитом у період з 01 лютого 2015 року по 31 серпня 2016 року включно /за період з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 року в сумі 213,56 грн. (3 808,98 грн. * 34,8/100/360 днів *58 днів), за період з 01 квітня 2015 року по 31 серпня 2016 року в сумі 2 372,23 грн. (3 808,98 грн. *43,2/100/360*519)

Згідно з наданими позивачем витягом з тарифів, стягнення комісії умовами кредитного договору з ОСОБА_1 не передбачено.

Розрахунки пені суду не надані.

У зв`язку із цим відсутні підстави для стягнення з відповідача комісії та пені в загальній сумі 3 900 грн (згідно з позовною заявою).

Таким чином, стягненню з відповідача на користь товариства підлягають 6 394,77 грн заборгованості за кредитним договором та, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, – пропорційно розміру задоволених позовних вимог сплачений позивачем судовий збір (а.с. 41).

Керуючись ст.ст. 3, 10, 13, 18, 263, 265, 268 ЦПК України,

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) до ОСОБА_1 (адреса реєстраційного обліку місця проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (р/р: НОМЕР_2 , МФО 305299) заборгованість за кредитним договором в сумі 6 394,77 грн., судовий збір – 162,81 грн., всього 6 557,58грн.

В задоволенні позову в іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Каховський міськрайонний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.А. Марків