Ухвала суду № 87283901, 24.01.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2020 Справа №607/10954/15-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Грицай К.М.,

за участю секретаря Нюні Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлії Миронівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. звернулась до суду з поданням, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та Господарського суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування подання державний виконавець вказує, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) знаходиться зведене виконавче провадження №58971234, яке включає в себе наступні виконавчі провадження:

- виконавче провадження №51768543 від 27.07.2016 з виконання виконавчого листа №607/10954/15-ц від 31.03.2016 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №022-2914/840-0147 від 27.01.2007 року в сумі 22059,19 дол. США та 3654 грн. судового збору.

- виконавче провадження №54634005 від 06.09.2017 з виконання наказу №904/5580/16 від 06.09.2016 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом в сумі 10975,35 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 15891,36 грн., пені в сумі 17622,68 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом в сумі 2886,04 грн.

- виконавче провадження №45183119 від 24.10.2014 з виконання виконавчого листа №607/8686/13-ц від 13.10.2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу згідно розписки в сумі 339365,70 грн., що еквівалентно 27000,00 дол. США та 15282,40 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

Боржник рішення суду не виконує. Згідно матеріалів виконавчого провадження, боржник не працює, отримує пенсію з якої вже здійснюється стягнення, сільськогосподарська техніка за боржником не зареєстрована.

Посилаючись на наведене та те, що боржник не виконує рішення суду, чим ухиляється від виконання зобов`язань, просить подання задовольнити.

У судове засідання головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. не з`явилась, однак подала клопотання про розгляд подання без її участі, заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Судом встановлено, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) перебуває зведене виконавче провадження АСВП №58971234, яке включає в себе наступні виконавчі провадження:

- виконавче провадження №51768543 від 27.07.2016 з виконання виконавчого листа №607/10954/15-ц від 31.03.2016 виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором №022-2914/840-0147 від 27.01.2007 року в сумі 22059,19 дол. США та 3654 грн. судового збору.

- виконавче провадження №54634005 від 06.09.2017 з виконання наказу №904/5580/16 від 06.09.2016 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом в сумі 10975,35 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 15891,36 грн., пені в сумі 17622,68 грн., заборгованості по комісії за користуванням кредитом в сумі 2886,04 грн.

- виконавче провадження №45183119 від 24.10.2014 з виконання виконавчого листа №607/8686/13-ц від 13.10.2014 року, виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу згідно розписки в сумі 339365,70 грн., що еквівалентно 27000,00 дол. США та 15282,40 грн. трьох процентів річних від простроченої суми.

24.10.2014 року, 06.09.2017 року, 27.07.2016 року державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень.

10.07.2015 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення боргу із заробітної плати (пенсії) боржника.

27.07.2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з відповіді Державної фіскальної служби від 23.04.2019 року ОСОБА_1 не працює та немає відкритих нових рахунків, крім того, який вже арештовано.

07.11.2016 року, 24.01.2019 року та 03.10.2019 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

20.01.2017 року державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника.

Відповідно до відповідей Пенсійного фонду України за №1051550791 від 22.04.2019 року, №1051554568 від 22.04.2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Тернопільському об`єднаному управлінні ПФУ Тернопільської області та не працює за трудовим та цивільно-правовим договором.

Згідно з відповіді Головного центру обробки інформації від 21 серпня 2019 року за №39698 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перетинав кордон: 20.12.2016 року напрям – «виїзд», а 20.01.2017 року напрям «в`їзд».

29 серпня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою зокрема описано рухоме майно у квартирі по АДРЕСА_1

23 вересня 2019 року державним виконавцем надіслано вимогу боржнику, Тернопільській філії ДП «СЕТАМ» та стягувачам про зобов`язання, зокрема ОСОБА_1 з`явитися 04.10.2019 року о 15 год. 00 хв. для передачі описаного майна на зберігання представнику Тернопільської філії ДП «СЕТАМ».

27 вересня 2019 року головним державним виконавцем Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області складено акт про визначення вартості майна.

04 жовтня 2019 року на адресу Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області надійшла заява від ОСОБА_1 , в якій він просив перенести виконання дії щодо передачі описаного майна представнику Тернопільської філії ДП «СЕТАМ» на кінець жовтня та подав декларацію про доходи та майно.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Відповідно до положень статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судового рішення, на строк до повного виконання такого судового рішення.

В силу вимог п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Положеннями п. 19 ч. 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

З аналізу зазначених норм матеріального та процесуального права вбачається, що подання про обмеження у праві виїзду за межі України вноситься виконавцем у разі ухилення боржника від виконання судового рішення, розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, а тому саме на останнього покладається тягар доказування.

Державний виконавець повинен довести факт свідомого ухилення боржника від виконання судового рішення, яке полягає: в утриманні від виконавчих дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не наданні у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про доходи та майно, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; в несвоєчасній явці за викликом державного виконавця; в ненаданні письмового повідомлення про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно з вимогами ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Положеннями ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі; по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції; і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування).

При цьому, при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Застосування обмеження у праві виїзду громадянина за межі України, може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватись лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом заходів примусового виконання рішення.

Як вбачається із змісту подання, державний виконавець обґрунтовує подання тим, що боржник рішення суду не виконує, при цьому документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон та перетинав державний кордон України.

Однак, сам по собі факт невиконання рішень суду не є підставою для обмеження особи у праві виїзду за межи території України, а наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, не підтверджує факт свідомого та злісного ухилення від виконання рішень суду.

Державним виконавцем не подано доказів того, що ОСОБА_1 маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон та перетинаючи кордон України, має намір ухилитись від виконання судових рішень та виконання взятих на себе зобов`язань.

Більше того, з матеріалів подання вбачається, що боржник останній раз перетинав кордон у січні 2017 року.

При цьому, державним виконавцем за участі боржника було описано майно у квартирі, яка належить та у якій проживає боржник. Від проведення вказаних виконавчих дій боржник не ухилявся.

Крім того, державним виконавцем не обґрунтовано, як саме таке обмеження боржника у праві виїзду за межі України буде дійсно сприяти виконанню рішень суду та погашенню заборгованості.

Судом також прийнято до уваги те, що боржник є пенсіонером, отримує дохід у вигляді пенсії з якої проводиться стягнення на погашення заборгованості.

Відтак, факт ухилення боржника від виконання покладених на нього рішеннями суду зобов`язань відсутній та представником ДВС не доведений належними, достовірними та достатніми доказами за європейським стандартом доказування «поза розумним сумнівом».

Доводи державного виконавця, зазначені у поданні, що боржник належним чином не виконує рішення суду та жодних заходів щодо його виконання не вживає, не є достатньою підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Твердження державного виконавця про те, що факт ухилення боржника від виконання рішення суду підтверджується його листом про перенесення виконавчих дій від 04.10.2019 року є безпідставними, оскільки вказаний лист не підтверджує факт злісного ухилення боржника від виконання рішень суду.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Ю.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 259, 260, 261, 268, 441 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Хомик Юлії Миронівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяК. М. Грицай