Ухвала суду № 87281093, 31.01.2020, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9688/19

(1-кс/199/103/20)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2020

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Спаї В.В.,

секретар судового засідання Перетятько А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровської області Штопенка Д.Г. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12019040630001688 від 04.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянки України, працює на посаді державного реєстратора,

має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

місце проживання зареєстровано за адресою (фактично мешкає):

АДРЕСА_1 ,

не судима,

за участю прокурора – Борука В.В.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників Товстухи Ю.М. та Гавриленка В.В.,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з поданим клопотанням, яке було підтримано прокурором в судовому засіданні, органом досудового розслідування встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

-підозрювана може впливати на свідка по кримінальному провадженню, який є її колегою;

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки зареєстрована за межами м. Дніпра: АДРЕСА_1 ;

-злочин, у якому підозрюється ОСОБА_1 , є корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Відповідно до клопотання та пред`явленої підозри ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, а саме зловживання владою, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи, використовуючи службовою особою влади всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, за наступних обставин: 27.06.2019 р. державний реєстратор ОСОБА_1 , перебуваючи на своєму робочому місці, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для AT «Укрсоцбанк», достовірно знаючи про те, що ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2018 у справі № 199/4287/18 заборонено вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна, а саме: буд. АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_3 , порушуючи вимоги п. 2 ч. З ст. 10, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 04.02.2019), прийняла рішення № 47642902, яким провела державну реєстрацію права власності вказаного вище домоволодіння за AT «Украсоцбанк».

Підозрювана в судовому засіданні наголошувала на тому, що державна реєстрація права власності була проведена за вказаних у клопотанні слідчого обставин у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки ухвала суду про забезпечення позову не була внесена іншим державним реєстратором до Державного реєстру прав вірно, тобто у відповідності до вимог закону, тому станом на 27.06.2019 р. були відсутні для неї підстави для відмови у вчиненні реєстраційної дії.

Захисники підозрюваної просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого, оскільки підозра не є обґрунтованою та не доведені передбачені ст. 177 КПК України ризики, та наголошували на відповідності дій ОСОБА_1 , як державного реєстратора, при здійсненні нею державної реєстрації прав при вказаних у клопотанні обставинах.

Також захисники просили врахувати, що ОСОБА_1 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, якщо й будуть підстави, то її дії можливо кваліфікувати за ст. 365-2 КК України, оскільки нею 27.06.2019 р. вчинювалися дії, як державним реєстратором, та вона не є службовою особою відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України.

Захисником Гавриленко В.В. звернуто увагу також на те, що висновок судового експерта від 22.01.2020 р. не містить категоричної відповіді на питання щодо ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, а наведена в ньому вартість домоволодіння є лише приблизною, про що й зазначено у самому висновку з посиланням на те, що не представляється можливим визначити ринкову вартість об`єкта нерухомого майна. Відтак, на переконання захисника не є доведеною така кваліфікуюча ознака злочину, як тяжкі наслідки.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За судового розгляду поданого клопотання на підставі письмового доказу – рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.06.2019 р. №47542902 встановлено, що ОСОБА_1 , як державним реєстратором Обласного комунального підприємства «Софіївське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області, за заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 25.06.2019 р. від ОСОБА_4 , проведено державну реєстрацію права власності на домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , за Акціонерним товариством «Укрсоцбанк».

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР внесені 04.09.2019 р. за заявою ОСОБА_3 , що підтверджується відповідним витягом, згідно з яким кваліфікація визначена за ч. 2 ст. 364 КК України; 27.01.2020 р. ОСОБА_1 пред`явлено підозру у вчиненні нею передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України злочину, що підтверджується відповідним повідомленням про підозру.

За ч. 2 ст. 364 КК України настає відповідальність за умови зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

Згідно з приміткою 4 до статті 364 КК України тяжкими наслідками у статтях 364-367 вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Разом з тим, відповідно до примітки 1 ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Як встановлено слідчим суддею та зазначено вище ОСОБА_1 не є службовою особою у розумінні примітки 1 до ст. 364 КК України; разом з тим, виходячи з диспозиції вказаної правової норми, дії особи за цією статтею мають кваліфікуватися за умови спричинення тяжких наслідків, розмір яких органом досудового розслідування не визначений.

Так, на переконання слідчого судді, не може бути визнаний належним доказ, наданий органом досудового розслідування - висновок судового експерта від 22.01.2020 р.: останній не містить категоричної відповіді на питання щодо ринкової вартості об`єкта нерухомого майна, а наведена в ньому вартість домоволодіння є лише приблизною, про що й зазначено у самому висновку з посиланням на те, що не представляється можливим визначити ринкову вартість об`єкта нерухомого майна.

Слідчому судді органом досудового розслідування не було надано доказів на спростування вищевикладеного.

Є також такими, що суперечать матеріалам клопотання, висновки органу досудового розслідування щодо порушення ОСОБА_1 під час вчинення реєстраційної дії 27.06.2019 р. вимог Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»: ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська 20.06.2018 р. був вжитий не абстрактний захід забезпечення позову (заборона вчинення реєстраційних дій, на який містить посилання клопотання слідчого), а конкретний захід забезпечення позову, що підтверджується відповідною ухвалою суду від 20.06.2018 р.: заборона вчинення реєстраційних дій з відчуження домоволодіння та земельної ділянки, що також мало бути враховано слідчим при визначенні чи наявні достатні докази для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Під «підозрою» розуміється ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.

За загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Безумовно, що до цих неупереджених спостерігачів відносяться й судді, незалежні у своїй діяльності, які суб`єктивно оцінюють наявність достатніх умов та обґрунтованих належних доказів, що особа ймовірно могла вчинити інкриміноване їй кримінальне правопорушення.

КПК визначені наступні підстави для застосування запобіжних заходів:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення;

- наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені.

Надані органом досудового розслідування докази в своїй сукупності в достатній мірі доводять необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 27.01.2020 р. підозри до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тому, оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору допустимості, достатності та взаємозв`язку, вочевидь, що надані докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, свідчать про те, що клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 5, ч. 1 та ч. 2 ст. 110, п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 132, ч. 2 ст. 177, ст. 186, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Амур-Нижньодніпровського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровської області Штопенка Д.Г. про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні №12019040630001688 від 04.10.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відносно ОСОБА_5 відмовити повністю.

Ухвала набирає чинності негайно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя В.В.Спаї