Постанова № 8728073, 12.10.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 2055/09/1470

           м.Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Богзі Н..А.,

за участю представників:

позивача: Кравченко О.Б. –дов. №82 від 24.01.2009,

відповідача: Мезінова О.Г. –дов. №15248/9/10-016,

прокуратури: Середи Є.В. –посв. №1221 від 10.04.2006,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ сільськогосподарське підприємство "Нібулон", вул. Каботажний спуск, 1, м.Миколаїв,54030 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017

Прокуратура Миколаївської області (вул..Спаська, 28, м.Миколаїв, 54030) на боці Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві згідно повідомлення про вступ прокурора у справу від 07.07.2009,

провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009 року в повному обсязі, в с т а н о в и в:           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009, яким відповідач зменшив позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3280905,71 грн., у тому числі за травень 2008 року на 6054,98 грн., за червень 2008 року –26571,52 грн., за серпень 2008 року –1694428,37 грн. та за вересень 2008 року – 1553850,84 грн. Оскільки на момент перевірки ПДВ у сумі 3280905,71 грн. вже було відшкодовано позивачу з Державного бюджету, то відповідачем у спірному рішенні визначено податкове зобов’язання з ПДВ та зобов’язано ТОВ СП «Нібулон» сплатити суму податку у розмірі 3280905,71 грн. та штрафні санкції у сумі 1640452,86 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступне:

- чинне законодавство не ставить право платника податків на отримання ПДВ з бюджету в залежність від взаєморозрахунків з контрагентами –постачальниками та, відповідно, не залежить від проведення зустрічних перевірок податковими органами;

- Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 №168/97-ВР (надалі –Закон №168/97-ВР) не передбачена відповідальність платника податків за дії інших платників, в тому числі осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин;

- Закон №168/97-ВР не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження до бюджету податку на додану вартість. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту;

- первинні бухгалтерські документи, які надавались відповідачу при проведенні перевірки підтверджують фактичне здійснення господарських операцій ТОВ СП «Нібулон»з першим постачальником –ТОВ «Івего», а включення прямим постачальником цих сум до податкових зобов’язань відповідного звітного податкового періоду не надає контролюючому органу права на зменшення заявлених сум бюджетного відшкодування;

- при проведенні перевірок по кожному періоду, у якому у позивача виникало право на бюджетне відшкодування, відповідачем повною мірою досліджувались первинні бухгалтерські документи по взаєморозрахунках ТОВ ССП «Нібулон»з першим постачальником ТОВ «Івего»і жодного порушення чинного законодавства податковою встановлено не було;

- Закон України «Про систему оподаткування»не надає платнику податків права та не передбачає його обов’язку вимагати від інших платників податків будь-яких відомостей щодо здійснення господарської діяльності, контролювати показники податкової звітності та сплати податків. Тим більше, що з суб’єктами господарської діяльності по другому, третьому та інших ланцюгам постачання ТОВ СП «Нібулон»взагалі не мало будь-яких господарських відносин;

- порушення постачальником або його контрагентами порядку здійснення господарських операцій не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для притягнення його до відповідальності;

- на час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнала обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), прямого постачальника ТОВ «Івего»не було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, він мав статус платника податків та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тому позивач не може нести відповідальність за несплату податків продавцем або його постачальниками, за умови необізнаності щодо неї;

- згідно п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платник податку відповідає за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджет відповідно до закону. Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем або його постачальниками (у тому числі, внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування;

- органами ДПС не вчинено заходів щодо стягнення до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ, що призводить до порушення прав та законних інтересів позивача;

- вмотивовуючи прийняте податкове повідомлення-рішення відповідач вказує на привласнення окремими суб’єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ, наявність у них ознак фіктивності або наміру щодо ухилення від сплати податків, однак доказів встановлення таких фактів у певний процесуальний спосіб, зокрема при розслідуванні злочинів, відповідачем не надано, тобто приймаючи оспорюване податкове повідомлення-рішення відповідач керувався припущеннями;

- норма п.п.«б»п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР не визначає порядку та не надає права контролюючому органу на проведення розрахунку або перерахунку суми заявленого бюджетного відшкодування;

- згідно приписів п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ (надалі –Закон №2181-ІІІ) штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, в той час як акт перевірки від 18.05.2009 не містить жодних фактів, які могли б стати підставою для застосування до підприємства зазначених санкцій;

- невиїзна документальна перевірка позивача була проведена з порушенням порядку, встановленого законом, оскільки письмове повідомлення про її проведення позивач отримав з порушенням встановленого Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-ХІІ (надалі –Закон №509-ХІІ) десятиденного строку. У самому повідомлені не визначено, яку саме перевірку, на яких підставах, згідно яких документів, та в якому порядку буде проводити відповідач, не визначено стосовно яких операцій за звітних періодів буде здійснено перевірку по розрахунках ТОВ СП «Нібулон»з ТОВ «Івего». Оскільки перевірка проведена з порушення закону, то відповідно до ч.3 ст.70 КАС України всі докази, одержані в результаті її проведення судом не повинні братися до уваги при вирішенні справи.

          Відповідач проти позову заперечує (а.с.58-60), з тих підстав, що:

- право відповідача щодо направлення позивачу податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування передбачено пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, абз.9 п.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами ДПС, затвердженим наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 та абз.6 п.3.2, абз.2 п.3.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого Наказом ДПА України №253 від 21.06.2001;

- право на нарахування податкового кредиту, крім наявності належним чином оформленої податкової накладної, обумовлюється наявністю ще й такої обставини, як реальність факту придбання платником податку товарів, а наявність у покупця належно оформлених документів, є вторинним чинником, який має посвідчувати реальність факту придбання платником податку товарів;

- обставини нездійснення господарських операцій між ТОВ «Івего»та ТОВ «Андрей-Строй»встановлені у ході перевірок зазначених підприємств, дають підстави стверджувати, що зазначені угоди купівлі-продажу не були зумовлені характером виробничої або господарської діяльності, оскільки не мали на меті отримання доходу. Згідно приписів ч.5 ст.203, ч.2 ст.215, ч.1 ст.216, ч.1 ст.228, ч.1 ст.236 ЦК України, якщо укладена угода не була спрямована на реальне настання правових наслідків, які обумовлені нею, або спрямована на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ), така угода в силу закону є нікчемною та не може мати жодних наслідків для податкового обліку підприємства (не може формувати податковий кредит);

- ТОВ СП «Нібулон»тривалий час діє в межах одного сегменту ринку, здійснює діяльність з оптової торгівлі зерновими культурами і має бути обізнаним щодо інших суб’єктів ціього ринку особливо у межах Миколаївської області. Обираючи контрагентів, які допускають порушення, позивач діяв без належної обачності та обережності, що є підставою для відмови у наданні податкової вигоди;

          Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 12.10.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

18.05.2009 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (надалі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві), проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ СП «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ „Івего” за травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року.

За результатами перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві складено акт №481/40/14291113 від 18.05.2009 (а.с.17-40), в якому відповідач зазначив наступне:

          В ході перевірки встановлено нездійснення фактичних поставок товарів між ТОВ «Івего»та ТОВ «Андрей Строй», у зв’язку з відсутністю у ТОВ «Андрей Строй»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов’язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов’язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ТОВ «Андрей Строй»на сворення правових наслідків. Тобто такі угоди носять фіктивний характер (а.с.27).

          Таким чином, у результаті порушення ТОВ «Андрей Строй»своїх податкових зобов’язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ «Івего»на реалізацію товару на адресу останнього, та в свою чергу угоди, укладені ТОВ «Івего»на подальшу реалізацію даного товару ТОВ СП «Нібулон»мають протиправний характер. Тобто, такі правочини, в наслідок яких неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ СП «Нібулон», по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ «Івего»від 17.04.2009р. №1506/23-200-32755362 у підприємства відсутні податкові зобов’язання у зв’язку з відсутністю факту продажу товарів на адресу ТОВ СП «Нібулон». За відсутності факту поставки та відповідно податкових зобов’язань ТОВ «Івего»безпідставно виписано на адресу ТОВ СП „ Нібулон ” податкові накладні в квітні , травні, червні, липні та серпні 2008 року (а.с.34).

Таким чином, враховуючи, що відповідно до статті 216 ЦК України недійсні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з їх недійсністю, то, відповідно, здійснюється коригування показників податкових декларацій, пов’язаних з обчисленням сум кредиту з ПДВ за податковими накладними, що виписані на підставі таких нікчемних правочинів. Суми податку, сплачені ТОВ СП «Нібулон»відповідно платіжних доручень та виписок банку на користь ТОВ «Івего»у складі ціни за товари за нікчемними правочинами, підлягають виключенню з розрахунків бюджетного відшкодування за: травень 2008 року в сумі –6054,98 грн.; червень 2008 року в сумі –26571,52 грн.; серпень 2008 року в сумі –1694428,37 грн.; вересень 2008 року в сумі –1553850,84 грн. (а.с.38).

          У висновку акту перевірки №481/40/14291113 від 18.05.2009 відповідачем встановлені наступні порушення:

1. Підпункту 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого ТОВ СП «Нібулон»завищено сума ПДВ, віднесена до складу дозволеного податкового кредиту згідно податкових накладних на придбання ТМЦ у ТОВ «Івего»в розмірі 3404868,28 грн., у т.ч. по періодах:

-          травень 2008 року в сумі –6054,98 грн.;

-          червень 2008 року в сумі –38252,43 грн.;

-          липень 2008 року в сумі –112276,64 грн.;

-          серпень 2008 року в сумі –1694428,37 грн.;

-          вересень 2008 року в сумі –1553850,84 грн.

2. Підпункту „а” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену на розрахунковий рахунок у розмірі 3280905,71 грн., у т.ч. по періодах:

-          травень 2008 року в сумі –6054,98 грн.;

-          червень 2008 року в сумі –26571,52 грн.;

-          серпень 2008 року в сумі –1694 428,37 грн.;

-          вересень 2008 року в сумі –1553850,84 грн.

3. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв’язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

          ТОВ СП „ Нібулон ” діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно –майновий стан ТОВ «Івего», умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались.

Таким чином, у результаті порушення контрагентом ТОВ «Івего»своїх податкових зобов’язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ СП «Нібулон»на реалізацію товару на адресу останнього, мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ СП «Нібулон» по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч.2 ст.228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

На підставі акту перевірки №481/40/14291113 від 18.05.2009, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009 (а.с.41), яким згідно з підпунктом „б” підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III зі змінами та доповненнями, підпунктом „б” підпункту 7.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями та згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-XII зі змінами та доповненнями, за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.„а” п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповненнями контролюючий орган зменшив ТОВ СП «Нібулон»суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3280905,71 грн. (в т. ч. за травень 2008р. на 6054,98 грн., за червень 2008р. на 26571,52 грн., за серпень 2008р. на 1694428,37 грн., за вересень 2008р. на 1553850,84 грн.).

Як зазначено в податковому повідомленні-рішенні, у зв’язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки підприємству відшкодовано в розмірі 3280905,71 грн. відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III зі змінами та доповненнями ТОВ СП «Нібулон»визначено податкове зобов’язання з ПДВ та зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 3280905,71 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1640452,86 грн.

Не погодившись з винесеним СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В акті перевірки №481/40/14291113 від 18.05.2009 та податковому повідомленні-рішенні №00001040/0 від 18.05.2009 СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві посилається на порушення ТОВ СП «Нібулон»п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Вимогами пункту 1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР визначено бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, аналіз вказаних норм дає підстави зробити висновок про те, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон №168/97-ВР не передбачає обов’язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов’язань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Виникнення права платника податку на податковий кредит, де бюджетне відшкодування наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об’єктами оподаткування, наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем та його безпосереднім контрагентом).

Закон №168/97-ВР не передбачає відповідальності платників податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

Так, у пункті 1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов’язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на мити територію України.

Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідні до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

В матеріалах справи містяться копії договорів поставки з додатками (т.5 а.с.100-180), видаткові накладні та рахунки-фактури (т.6 а.с.189-247, т.7 а.с.1-203, т.8 а.с.1-79), податкові накладні (т.6 а.с.1-188), платіжні доручення (т.8 а.с.80-247), які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ТОВ СП «НІБУЛОН»та ТОВ «Івего», а саме:

- 6054,98 грн. ПДВ до податкового кредиту квітня місяця 2008 року (стор.30-32 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 09.07.2008 №549/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року (т.3 а.с.18-93); стор.16-18 та додаток №6 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008 №654/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2008 року (т.3 а.с.94-126);

- 38252,43 грн. ПДВ до податкового кредиту травня місяця 2008 року (стор.24-26 та додаток №11 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008 №654/40/14291113 (т.3 а.с.94-126); стор. 15-17 та додаток №5 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008 №811/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2008 року;

- 112276,64 грн. ПДВ до податкового кредиту червня місяця 2008 року (стор.26-28 та додаток №3 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008 №811/40/14291113 (т.4 а.с.1-31); стор.12-14 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008 №880/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року);

- 1694428,37 грн. ПДВ до податкового кредиту липня місяця 2008 року (стор.21-23 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008 №880/40/14291113 (т.4 а.с.77-101); стор. 11-13 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008р. №930/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року (т.4 а.с.182-279);

- 1553855,86 грн. ПДВ до податкового кредиту серпня місяця 2008 року (стор.18-20 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008 №930/40/14291113 (т.4 а.с.182-279); стор. 10-11 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.11.2008р. №1045/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за серпень 2008 року).

          ТОВ СП «Нібулон»сплачено податок на додану вартість на користь ТОВ «Івего»за поставлені товари, а саме:

- 6054,98 грн. в квітні місяці 2008 року (додаток №6 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008 №654/40/14291113);

- 26571,52 грн. в травні місяці 2008 року (додаток №5 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008 №811/40/14291113);

- 1694428,37 грн. в липні місяці 2008 року (додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008 №930/40/14291113);

- 1553850,84 грн. в серпні місяці 2008 року (додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.11.2008 №1045/40/14291113 (т.5 а.с.1-44).

Відповідно до п.п.«а» п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР ТОВ СП «Нібулон», на бюджетне відшкодування ПДВ та включення підприємством до бюджетного відшкодування:

- 6054,98 грн. за травень місяць 2008 року;

- 26571,52 грн. за червень місяць 2008 року;

- 1694428,37 грн. за серпень місяць 2008 року;

- 1553850,84 грн. за вересень місяць 2008 року.

Зменшено перевіркою бюджетного відшкодування ТОВ СП «Нібулон»(стор. 22-23 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.05.2009 №481/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ «Івего» за травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року; податкове повідомлення-рішення від 18.05.2009 №00001040/0):

- 6054,98 грн. за травень місяць 2008 року;

- 26571,52 грн. за червень місяць 2008 року;

- 1694428,37 грн. за серпень місяць 2008 року;

- 1553850,84 грн. за вересень місяць 2008 року.

Крім того, реальність переміщення сільськогосподарської продукції від постачальника ТОВ «Івего»до ТОВ СП «Нібулон»та подальшу її реалізація на експорт підтверджують: товарно-транспортні накладні (т.9 а.с.1-167, т.10 а.с.1-239, т.11 а.с.1-234), доручення на відвантаження експортних вантажів, вантажно-митні декларації, зовнішньоекономічні контракти, біржові контракти, посвідчення про реєстрацію біржових контрактів, здавальні акти (т.12 а.с.1-247, т.13 а.с.1-243, т.14 а.с.1-267, т.15 а.с.1-245, т.16 а.с.1-298).

Таким чином, судом встановлено, що по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП «Нібулон»та прямим постачальником - контрагентом ТОВ «Івего», у ТОВ СП «Нібулон»виникало право на податковий кредит.

Слід також зазначити, по кожному з цих періодів СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві були проведені позапланові виїзні перевірки, за результатами яких вкладені наступні акти:

-          акт від 09.07.2008 №549/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року;

-          акт від 12.08.2008 №654/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року;

-          акт від 18.09.2008 №811/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2008 року;

-          акт від 10.10.2008 №880/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року;

-          акт від 22.10.2008 №930/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року;

-          акт від 20.11.2008 №1045/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП «Нібулон»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за серпень 2008 року.

          Порушень чинного законодавства України з боку ТОВ СП «Нібулон»контролюючим органом під час проведення вищезазначених перевірок встановлено не було.

З урахуванням наведених норм Закону №168/97-ВР, досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності факту проведення господарських операцій з першим постачальником, належного документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в звітних періодах квітень, травень, червень, липень, серпень 2008 року, в наступних періодах травні, червні, серпні та вересні 2008 року ТОВ СП «Нібулон»правомірно було заявлено та підтверджено право на бюджетне відшкодування ПДВ по розрахункам з ТОВ «Івего»в розмірі 3280905,71 грн. (за травень 2008 року –6054,98 грн., за червень 2008 року –26571,52 грн., за серпень 2008 року –1694428,37 грн. та за вересень 2008 року –1553850,84 грн.).

Згідно п.2 ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.06.2009 відносно ТОВ «Івего»такого запису не внесено.

Таким чином, на моменту укладання між ТОВ СП «Нібулон»та ТОВ «Івего»угод останнє мало господарську правосуб’єктність, а саме визнану державою за певним суб’єктом господарювання можливості бути суб’єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов’язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень).

Відповідно до п.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатись на них у спорі як на достовірні.

Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (надалі - Положення), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Будь-яких посилань та доказів, які б підтверджували факт виключення ТОВ «Івего»з реєстру платників ПДВ відповідачем не наведено.

Таким чином, на момент укладання між ТОВ СП «Нібулон»та ТОВ «Івего» договорів ТОВ «Івего»перебувало на податковому обліку як платник ПДВ і, відповідно, мало право на видачу ТОВ СП «Нібулон» податкових накладних.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що укладені між ТОВ СП «Нібулон»та ТОВ «Івего» договори поставки спрямовані на реальне настання наслідків, умовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням вільного, господарського і податкового законодавства. Крім того, у суду немає підстав вважати зазначені угоди такими, що порушують публічний порядок та спрямовані на незаконне завоволодіння майном держави.

Що стосується посилання відповідача на нездійснення господарських операцій між ТОВ «Івего»та ТОВ «Андрей-Строй»встановлені у ході перевірок зазначених підприємств, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків не передбачає обов’язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь-які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше). Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов’язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншої о платника податків, тим більше щодо суб’єктів господарської діяльності, з якими ТОВ СП «Нібулон»взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.

Порушення контрагентами ТОВ СП «Нібулон»або суб’єктами підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин, порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП «Нібулон»до відповідальності, оскільки будь-яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

В акті невиїзної документальної перевірки №481/40/14291113 від 18.05.2009 та мотивуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009 відповідач вказує на нікчемність укладених між ТОВ «Івего» та ТОВ «Андрей-Строй»угод, привласнення окремими суб’єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ шляхом не декларування податкових зобов’язань з ПДВ, штучного збільшення податкового кредиту, що призвело до несплати ПДВ до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків.

Суд вважає, що встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст.ст.191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами. Але в акті невиїзної документальної перевірки та запереченнях на позов не йдеться про постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст.ст.191, 205, 212 Кримінального кодексу України та наявність вироків суду по таких справах, які набрали законної сили.

Що стосується нарахування відповідачем у податковому повідомленні-рішенні №00001040/0 від 18.05.2009 штрафних санкції у сумі 1640452,86 грн., то з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимогами пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-Ш (із змінами і доповненнями) (надалі - Закон №2181-Ш) визначено, що штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства.

Оскільки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві не доведено суду фактів порушення ТОВ СП «Нібулон»норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до нього штрафних санкцій, то застосування до ТОВ СП «Нібулон»штрафних (фінансових) санкції, передбачених п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього закону, не відповідають вимогам чинного законодавства України.

В той же час, суд вважає не доречним посилання позивача на те, що невиїзна документальна перевірка ТОВ СП «Нібулон», оформлена актом від 18.05.2009р. №481/40/14291113, проведена СДПІ по роботі з ПП у м.Миколаєві з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до п.4 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 №509-XII (із змінами і доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, але не зобов’язані запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків, направивши письмове повідомлення про таке запрошення не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення. За таких обставин, суд не вбачає підстав визнання невиїзної документальної перевірки ТОВ СП «Нібулон»такою, що проведена з порушенням порядку, встановленого законом.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00001040/0 від 18.05.2009 року в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю сільськогосподарському підприємству «Нібулон» (вул.Каботажний спуск, 1, м.Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 14291113) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 08.02.2010.