Рішення № 87280479, 28.01.2020, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/1022/18

Справа № 2/951/45/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючої-судді – Гриновець О.Б.,

за участю: секретаря судового засідання – Бабіч О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

28.11.2018 року позивач звернулася в суд із вказаним позов до відповідача, відповідно до якого просила стягнути з нього аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебувала з відповідачем у шлюбі з 26.01.2013 року до 23.01.2018 року. У шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина – ОСОБА_3 , яка є дитиною інвалідом. На її лікування та реабілітацію необхідні кошти. Зазначає, що з вересня 2018 року вона є безробітною. Вказує, що відповідач не бере участі у вихованні та утриманні їхньої дитини, хоча є працездатним, отримує регулярні доходи і не має інших утриманців.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 11.01.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за такою та призначено дату підготовчого засідання (а.с.33).

23.07.2019 року ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області постановлено закрити підготовче провадження та призначити її до судового розгляду по суті (а.с.41).

07.11.2019 року від відповідача надійшла заява, у якій він вказав, що заперечує щодо заявленого позову, оскільки ніде не працює і не має регулярного доходу. Однак, при цьому, у поданій заяві просив суд «винести» рішення, яким стягувати з нього аліменти на утримання його доньки – ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. (а.с.47).

28.01.2020 року від представника позивача – адвоката Крамара В.В. надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності та відсутності його довірителя, у якому він вказував, що заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить задовольнити такі (а.с.56).

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про місце, дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутності від нього не надходило (а.с.50-53).

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ч.6 ст.263 ЦПК України, якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується також копією її свідоцтва про народження (а.с.11).

Частиною 1 ст.155 Сімейного кодексу України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2, 3 ст.181 Сімейного кодексу України встановлено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ч. 1 ст. 183 цього Кодексу).

Судом не встановлено будь-яких фактів участі відповідача в утриманні його дитини та не здобуто жодних доказів на підтвердження таких обставин.

Доводи відповідача про те, що він купує своїй доньці одяг, іграшки та речі першої необхідності та «при можливості» постійно допомагає, викладені у заяві, поданій ним 07.11.2019 року не підтверджуються, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України, жодними належними та допустимими доказами.

Таким чином, на підставі вказаного, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання його доньки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відтак, у зв`язку із визнанням відповідачем позову в частині визначення розміру аліментів в сумі 1000,00 грн., суд вважає, що в цій частині розмір аліментів, що визначений судом, не потребує, на підставі ч.1 ст.82 ЦПК України, додаткового доказування.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.

Згідно з ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 страждає від наслідків перенесеного гострого порушення мозкового кровообігу (перинатальний інсульт в басейні правої середньо мозкової артерії з енцефаломаляційними змінами візуалізованими на МРТ) з лівобічним спастичним геміпарезом з стійким помірно вираженим порушенням функції. Комбіновані контрактури лівого ліктьового, променево-зап`ястного, колінного, гомілково-ступного суглобів. Вкорочення лівої верхньої і нижньої кінцівки 1 см. Плоско-вальгусні стопи. Еквінусна установка лівої стопи. У зв`язку із такою хворобою їй надано статус дитини-інваліда та вона потребує масажу, ЛФК, водолікування, а також лікування в обласному центрі реабілітації, Микулинцях, Заліщиках щоквартально, озокеритові аплікації на праву руку №10, ортопедичну корекцію та стаціонарне лікування через кожних 6 місяців (а.с.13-20).

В той же час, судом під час розгляду справи не здобуто доказів на підтвердження доводів позивача про те, що остання є безробітною з вересня 2018 року і на момент розгляду справи, хоча в матеріалах справи і наявна довідка Козівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про те, що ОСОБА_1 працювала в цій установі до 05.09.2018 року (а.с.12), оскільки будь-яких доказів перебування на обліку як безробітна, вона та її представник суду не надали.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, зважаючи на стан здоров`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , враховуючи постійну необхідність у проходженні стаціонарного та амбулаторного лікування, масажі та проходження реабілітації, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі в розмірі 2000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня пред`явлення цього позову та до досягнення дитиною повноліття, з подальшою індексацією відповідно до закону підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за 1 місяць.

Крім того, на підставі ч.1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273, 430 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2000,00 грн. (двох тисяч гривень нуль копійок), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.11.2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) до спеціального фонду Державного бюджету України отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) – 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Козівський РВ УМВС України в Тернопільській області 26.01.2005 року.

Суддя О.Б.Гриновець