Постанова № 8727707, 30.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-1053/10/6/0170 (15 г. 15 хв)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіЛатиніна Ю.А. ,

при секретарі Усковій О. І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу ,

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Кримського Республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя"

про стягнення заборгованості

Суть спору: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 42505,00 грн. заборгованості з податку на додану вартість. Позовні вимоги мотивовані тим, що КРП “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” порушило вимоги Закону України “Про систему оподаткування”, Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в наслідок чого за ним склалася заборгованість з податку на додану вартість у сумі 42505,00 грн. Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачується. Стягнути заборгованість у відповідності з Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” № 2181-Ш від 21.12.2000 р. на можливо у зв’язку з тим, що підприємство відноситься до цілісного майнового комплексу, який не підлягає приватизації і опис активів для продажу не можливий; неодноразові звернення до органу управління про виділення коштів в рахунок погашення податкового боргу не дають позитивних результатів; на неодноразові звернення до органу управління про розрив контракту з керівником - звернення не задовольняються в зв'язку з тим, що підприємству своєчасно не затверджуються необхідні тарифи; вилучення готівки не можливе в зв'язку з тим, що рахунки підприємства знаходяться під арештом ВДВС; неодноразові звернення до органу управління про реорганізацію підприємства не дають позитивного результату.

Представник позивача у судове засідання 30.03.2010 року не з'явився, скерував на адресу суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача надав письмові пояснення в яких позов не визнав з підстав викладених у запереченнях, зокрема посилаючись на Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами”та на те, що згідно з Постановою Верховної Ради АР Крим від 15 березня 2000 року № 984-2/2000 “Про затвердження переліку майнових комплексів, підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що належить АР Крим, що не підлягають приватизації і знаходяться у сфері управління міністерств і республіканських комітетів АР Крим”майно КРП “ВПВКГ м. Джанкоя”знаходиться у сфері управління республіканського комітету АР Крим з питань житлово-комунального господарства та не підлягає приватизації. Процедура примусового стягнення на активи підприємства не поширюється. Позовні вимоги просить залишити без задоволення.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя” зареєстровано виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим 07.09.2004 року.

Відповідач є платником податків та зборі (обов’язкових платежів), передбачених Законом України “Про систему оподаткування” з 01.04.1994 року.

Відповідно до положень статті 4 Закону України “Про систему оподаткування ”, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов’язок сплачувати податки і збори.

Згідно з п.п. 3 п. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування платники податків і зборів ( обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів ( обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації.

Відповідно п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” № 2181-Ш від 21.12.2000 року платник податків зобов’язаний самостійно сплачувати суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

П.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-Ш від 21.12.2000 р. передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 97905,00 грн. про що свідчать податкова декларація з податку на додану вартість за листопад 2009 (а. с. 22,23).

З матеріалів справи вбачається, що сума узгодженого податкового зобов’язання з ПДВ була частково у розмірі 55400,00 грн. сплачена (а. с. 25, 29, 30).

На момент звернення до суду сума заборгованості з узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість склала 42505,00 грн.

Суд вважає неспроможними заперечення відповідача проти позову, оскільки чинним законодавством не встановлено пільги чи особливого порядку щодо стягнення податкової заборгованості підприємств, які відносяться чи мають частку державної власності і зазначені відповідачем обставини про неможливість приватизації майна відповідача суд не приймає до уваги.

Приймаючи до уваги те, що відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості з ПДВ в сумі 42505,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 30.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 02.04.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Джанкоя" (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Совєтська, буд. 15-а, ідентифікаційний номер 03348100) до Державного бюджету України (п/р 31113029700014 Державний бюджет м. Джанкой, код платежу 14010100 УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740824) заборгованість з податку на додану вартість у сумі 42505,00 грн. за листопад 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Латинін Ю.А.