Ухвала суду № 87276971, 31.01.2020, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5045/16-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2020 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі : головуючого судді Бенца К.К., при секретарі - Секереш О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи.

Розгляд справи перебуває на стадії судових дебатів.

30.01.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов шляхом : зупинення з 01.10.2020 року (дня державної реєстрації змін до Статуту ОСББ «Сечені» на підставі протоколу №8 від 15.08.2020 року, в якому незаконно одночасно зафіксовано і інші питання порядку денного, що призвело до фальсифікації вищевказаного протоколу №8) по день вступу в силу рішення суду по справі № 308/5045/16-ц дію рішень загальних зборів співвласників ОСББ «Сечені» від 15.08.2020 року (протокол №8) з усіх питань порядку денного; На час зупинення рішення ОСББ «Сечені» від 15.08.2019 року зупинити повноваження обраного на цих зборах правління ОСББ ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) щодо підписання об`яв, оголошень, повідомлень, запрошень на збори, в т.ч. зупинити повноваження у праві на скликання загальних зборів, призначених на 01.02.2020 року; Враховуючи незаконність факту обрання правління ОСББ «Сечені» у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборонити оголошене ними проведення загальних зборів 01.02.2020 року, запропонувавши попередньому складу правління ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) від свого імені скликати загальні збори на іншу дату, чим буде забезпечено дотримання чинного законодавства, в т.ч. про порядок проведення загальних зборів, регламентованих у ст.ст. 6 та 10 ЗУ «Про ОСББ».

Окрім того, просила : оглянути матеріали реєстраційної справи та реєстр записів актів цивільного стану; доручиті державній виконавчій службі перевірку факту зняття з дршрк оголошень щодо проведення 01.02.2020 року загальних зборів.

Свою заяву позивач мотивує тим, що 15.08.2019 року відбулись загальні збори співвласників будинку АДРЕСА_1 . По результатах зборів винесено рішення, яке пройшло державну реєстрацію 01.10.2019 року, в т.ч. за пунктом №3 порядку денного «про зміну голови та правління «ОСББ». Позивач посилається на те, що рішення зборів є незаконним, оскільки серед 67 осіб, підписи яких знаходяться у протоколі загальних зборів від 15.08.2019 року , є підпис померлого у 2016 році ОСОБА_8 , а також наявні сфальсифіковані підписи . З тексту протоколу № 8 від 15.08.2019 року вбачається, що суттєво порушено процедуру обрання голови ОСББ. Правління у складі Юрченко Ю.Ю., Ковальчук Т.А., Палажинець А.І, не отримало повноважень по наслідках загальних зборів ОСББ «Сечені» 15.08.2019 року.

На підставі викладеного просить заяву задовольнити.

Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Таким чином, законодавець визначив дискреційне повноваження суду щодо повідомлення учасників справи при розгляді заяви про забезпечення позову .

У даному випадку суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи, а тому розгляд цього питання проводиться без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження без проведення судового засідання, що відповідає положенням ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Фіксування судового процесу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заяви про забезпечення позову, дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним і скасування протоколу №1 установчих зборів співвласників будинку від 13 березня 2016 року , визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі №1 установчих зборів від 13 березня 2016 року , скасування запису про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Сечені» від 08.04.2016 року та ліквідування ОСББ «Сечені» .

Із змісту позовних вимог вбачається, що предметом позову є протокол №1 установчих зборів від 13 березня 2016 року, усі рішення зафіксовані у протоколі №1 від 13 березня 2016 року та скасування запису про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Сечені`від 08.04.2016 року.

Відповідно до ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обовязковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Відповідно до ст.149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову,надавши відповідні докази.

При цьому згідно до п. 2, 3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом встановлення заборони вчиняти певні дії та встановленням обовязку вчинити певні дії.

Згідно до п.10 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову, а також передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.10 ст.150ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням, причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, і чому саме.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу визнання недійсним протоколу №1 установчих зборів співвласників будинку від 13 березня 2016 року , визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі №1 установчих зборів від 13 березня 2016 року та скасування запису про державну реєстрацію юридичної особи ОСББ «Сечені» від 08.04.2016 року.

Водночас позивач просить суд, забезпечити позов шляхом : зупинення з 01.10.2020 року (дня державної реєстрації змін до Статуту ОСББ «Сечені» на підставі протоколу №8 від 15.08.2020 року, в якому незаконно одночасно зафіксовано і інші питання порядку денного, що призвело до фальсифікації вищевказаного протоколу №8) по день вступу в силу рішення суду по справі № 308/5045/16-ц дію рішень загальних зборів співвласників ОСББ «Сечені» від 15.08.2020 року (протокол №8) з усіх питань порядку денного; На час зупинення рішення ОСББ «Сечені» від 15.08.2019 року зупинити повноваження обраного на цих зборах правління ОСББ ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) щодо підписання об`яв, оголошень, повідомлень, запрошень на збори, в т.ч. зупинити повноваження у праві на скликання загальних зборів, призначених на 01.02.2020 року; Враховуючи незаконність факту обрання правління ОСББ «Сечені» у складі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборонити оголошене ними проведення загальних зборів 01.02.2020 року, запропонувавши попередньому складу правління ( ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ) від свого імені скликати загальні збори на іншу дату, чим буде забезпечено дотримання чинного законодавства, в т.ч. про порядок проведення загальних зборів, регламентованих у ст.ст. 6 та 10 ЗУ «Про ОСББ».

Отже, відсутній зв`язок між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Як вбачається із змісту заяви про забезпечення позову в ній не зазначено будь яких обгрунтувань причин чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, і чому саме. Натомість позивач у заяві про забезпечення позову обмежився висловлюванням про те, що « з метою поновлення порушених її та інших мешканців будинку прав та інтересів", потрібно забезпечити позов, тобто відсутнє обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, і чому саме.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Відповідно до ч.3ст.152ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№9 від 22.12.2006 року, при розгляді справ, предметом яких є оскаржене рішення загальних зборів господарського товариства, судам необхідно враховувати, що заборона проводити такі збори порушує право на участь у них та управлінні товариством тих його учасників, котрі не оскаржили це рішення, і суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, яка полягає в захисті інтересів учасника процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з вищенаведеного, з оцінки обґрунтованості доводів позивача, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; відсутності зв`язку між заходом, щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання, або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява позивача про забезпечення позову є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

Крім того, зупинення рішення зборів та зупинення повноваження правління ОСББ «Сечені» призведе до порушення прав інших членів об`єднання, які не оскаржують рішення установчих зборів та державну реєстрацію об`єднання.

Сама по собі незгода з діями відповідачів та їх оскарження в судовому порядку, виключає застосування інституту забезпечення позову, позивачем в обгрунтування вимог заяви не надано доводів та не зазначено мотивів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а відтак з врахуванням вимог ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»№9 від 22.12.2006 року суд вважає , що заява позивача про забезпечення позову є безпідставною.

Керуючись ст.ст.149 - 153, 157 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сечені», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Виконавчий комітет Ужгородської міської ради у особі відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про визнання недійсним протоколу установчих зборів співвласників будинку і його скасування, визнання недійсним рішень, зафіксованих у протоколі установчих зборів, скасування запису державної реєстрації юридичної особи та ліквідацію юридичної особи - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца