Постанова № 8727683, 31.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

Справа №2а-361/10/13/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Ольшанській Т.С. , при секретарі Барабановій А.І. розглянувши за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився;

від відповідача – не з'явився;

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Ялта"

про стягнення заборгованості у сумі 61767,24 грн.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Ялта АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Ялта"стягнення заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у сумі 61767,24 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на положеннях Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та мотивовані тим, що відповідачем порушені строки сплати податкових зобов’язань.

10.03.2010 до Окружного адміністративного суду АР Крим від позивача надійшло клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до яких заборгованість відповідача збільшилась на підставі проведеної позивачем перевірки від 02.09.2009, та на теперішній час сума податкової заборгованості складає 112104,91 грн. Розглянувши зазначене клопотання позивача у судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2010 суд відмовив у його задоволенні в частині стягнення штрафних санкцій. Відповідно до ст. 51 КАС України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, або відмовитися від адміністративного позову в будь – якій час до закінчення судового розгляду. У даному випадку це інші позовні вимоги, оскільки заявлені на підставі іншого акту перевірки, інших податкових повідомлень-рішень, та стосуються стягнення суми заборгованості, відсутньої у первинному позові.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 30.03.2010 від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача у судове засідання явку свого представника не забезпечив, сповіщений належним чином - судовою повісткою.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2003 відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим як юридична особа, про що видане відповідне Свідоцтво про державну реєстрацію та у журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис № 1 146 105 0001 000142 (а.с.8).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Ялта АР Крим з 12.11.2003.

Відповідач є платником податків та зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” та відповідно до ст.9 цього Закону зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день розгляду справи відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб.

Підпунктом 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Статтею 5 вказаного Закону 2181 передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до зазначеної норми відповідач самостійно обчислив суму податкового зобов’язання з орендної плати з юридичних осіб, про що надав податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За декларацією від 15.01.2009 відповідачем було задеклароване зобов’язання у розмірі 62291,13 грн. (а.с.14). 17.06.2009 на адресу позивача надійшла уточнена декларація з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності де узгоджений розмір податкового зобов’язання за 2009 рік - 119092,92 грн. Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Відповідач частково сплатив суму податкового зобов’язання:

за платіжним дорученням від 18.02.2009 у сумі 807,88 грн.,

за платіжним дорученням від 20.03,2009 - 5193,30 грн.,

за платіжним дорученням від 15.05.2009 - 1900,00 грн.,

за платіжним дорученням від 15.05.2009 - 1800,00 грн.,

за рахунок наявної переплати в погашення заборгованості були спрямовані кошти у сумі 845,47 грн., та 816,98 грн. (згідно акту перевірки від 02.09.2009).

Таким чином судом встановлено наявність податкового зобов'язання за 2009 у розмірі 119090, 92 грн., та заборгованості у сумі 107727,29 грн.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону № 2181 передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, зокрема, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Судом встановлено, що 27.02.2009 року співробітниками Державної додаткової інспекції у м. Ялта АР Крим було проведено невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства відповідачем, за результатами якої було складено акт перевірки № 737/326811559/15-3 від 27.02.2009, у якому було виявлено порушення ст. 17 Закону України "Про плату за землю" в частині несвоєчасної сплати орендної сплати за 2008 рік (а.с.25). За актом перевірки встановлено прострочення внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності:

-          за вересень 2008 року у сумі 719,17 грн. строком на 13 календарних днів;

-          за жовтень 2008 року у сумі 1500,00 грн., строком на 16 календарних днів;

-          за жовтень 2008 року у сумі 1993,84 грн. строком на 23 календарних днів;

-          за жовтень 2008 року у сумі 906,63 грн. строком на 43 календарних днів;

-          за листопад 2008 року у сумі 4521,93 грн. строком на 14 календарних днів;

-          за грудень 208 року у сумі 4268,90 грн. строком на 19 календарних днів.

За наслідками проведеної перевірки, на підставі складеного акту перевірки та відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181 позивачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 12.03.2009 №0001351503 на суму 181,33 грн. та від 12.03.2009 №001361503 на суму 1300,38 грн. (а.с.23). Вищевказані податкові повідомлення рішення були отримані відповідачем 24.03.2009, про що свідчить належним чином засвідчене повідомлення про вручення поштового відправлення, надане позивачем до матеріалів справи (а.с.24).

Оскільки вищезазначені податкові повідомлення-рішення надіслані (вручені) відповідачу у встановленому Законом порядку, а також не оскаржені відповідачем, то відповідно, зазначені в них суми податкових зобов’язань відповідача є узгодженими.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Таким чином на момент розгляду справи, з урахуванням часткової сплати, за відповідачем числиться заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у сумі 107727,29 грн., та штрафних санкцій у сумі 1481,71 грн.

Згідно статті 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із задач органів податкової служби є здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, повною і своєчасною сплатою до бюджетів податків і зборів.

Примусове стягнення податкової заборгованості – передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Як вказано у пункті 1.7 статті 1 Закону 2181 активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Статтею 3 Закону 2181 визначено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов’язань виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку (Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів в реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист”).

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону № 2181 передбачено, що примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Керуючись наведеним суд задовольняє позов в частині стягнення узгодженого податкового зобов’язання у сумі 107727,29 грн. основного платежу, та штрафних санкцій у сумі 1481,71 грн.

Відповідно до п.п. 6,2,1, 6,2,3 п. 6,2 ст, 6 Закону України 2183 позивачем на адресу відповідача направлені перша податкова вимога № 1/269 від 06.04.2009 на суму 5855,66 грн., у тому числі за основним платежем - 4373,95 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1481,71 грн. та друга податкова вимога № 2/515 від 21.07.2009 на суму 24895,44 грн., у тому числі за основним платежем - 23353,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1481,71 грн. та пенею – 60,26 грн.

Зазначені податкові вимоги, у зв’язку з неможливістю їх вручення відповідачу розміщені на дошці податкових оголошень, про що свідчать Акти позивача № 1119/240 від 28.07.2009 та № 809/240 від 18.06.2009 (а.с.21-22).

Згідно з п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Судом встановлено, що 30.05.2008 року позивач отримав повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Ялта"про зміну фактичної адреси : м. Черкаси, вул.30 років Перемоги, 70. Тобто ДПІ у м. Ялта було відомо про фактичне місцезнаходження боржника.

Таким чином, судом робиться висновок про неузгодження податкового зобов’язання з пені у зв’язку із спрямування на неналежну адресу платника податків, та відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 60,26 грн.

На підставі викладено, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Ялта"(18029, АР Крим, м. Черкаси, вул.. 30 Років Перемоги,70: ЄДРПОУ 32684559) заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб у розмірі 109209,00 грн. в дохід міського бюджету м. Ялта на р/р 33217812700039 в УГК в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740850, код платежу-13050200.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                         Ольшанська Т.С.