Ухвала суду № 87276621, 31.01.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/1458/18

№ 1-кс/243/152/2020

У Х В А Л А

іменем України

31 січня 2020 року м. Слов`янськ

Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Мінаєв І.М., при секретарі судового засідання Малиновській І.Ю., за участю заявника ОСОБА_1 , прокурора Кузнецової К.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Слов`янської місцевої прокуратури про відмову в задоволенні клопотання,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області 23.01.2020 р. зі скаргою на постанову прокурора Слов`янської місцевої прокуратури про відмову в задоволенні клопотання звернулася ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 18.12.2019 р. вона звернулася з заявою про нерозголошення її персональних даних в рамках кримінального провадження № 1201705051000179 від 18.01.2017 р., в якому вона є свідком. Постановою прокурора від 20.12.2019 р. їй було відмовлено у задоволенні клопотання. Просила скасувати постанову прокурора як незаконну і таку, що суперечить нормам діючого законодавства та поновити їй строк на звернення до суду зі скаргою.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала скаргу. Додатково зазначила, що в матеріалах кримінального провадження містяться персональні дані її та членів її родини, з якими ознайомлена Мороз Н.О. Вона не надавала згоди на розголошення її персональних даних, в той час як ОСОБА_2 використовує ці документи при зверненнях до різних інстанцій, зокрема, пред`являє копію вироку відносно її чоловіка. Вона звернулася із заявою офіційно, однак, їй роз`яснили її права як свідка та відмовили у нерозголошенні даних. Зазначає, що відносно неї та членів її родини проводилися НС(Р)Д, в той час як вона не набувала статусу підозрюваної у кримінальному провадженні. З метою захисту своїх порушених прав просила задовольнити скаргу.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, зазначила, що відносно родини Кучеренко проводилися НС(Р)Д та застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у виді тимчасового доступу до речей та документів. Однак, всі ці процесуальні дії були здійснені на підставі ухвал слідчих суддів. Доцільність зазначених дій обґрунтувала тим, що ОСОБА_3 був потенційним підозрюваним, оскільки на його причетність до вчинення кримінального правопорушення вказала потерпіла.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши надані слідчому судді матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слов?янським ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017050510000179 від 18.01.2017 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.3 ст.187 КК України.

Зі змісту постанови про відмову у задоволенні клопотання вбачається, що 18.12.2019 р. надійшло клопотання ОСОБА_1 про нерозголошення її персональних даних у кримінальному провадженні № 12017050510000179 від 18.01.2017. Зазначене клопотання розглянуто прокурором, за результатами розгляду клопотання винесено постанову про відмову у його задоволенні.

Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення прокурора, слідчого про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою в КПК засадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2 ст. 22 КПК, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Також реалізація відповідної засади забезпечується положеннями ст. 220 КПК, якою встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а в разі неможливості вручення з об`єктивних причин – надсилається їй.

Таким чином у відповідності до положень ст.220 КПК України учасники кримінального провадження мають право звернутися з клопотанням про проведення будь-яких процесуальних дій. Заявник ОСОБА_1 у кримінальному провадженні має статус свідка, окрім того нею не заявлялося клопотання про проведення будь-яких процесуальних дій у розумінні ст.220 КПК України. Так, зі змісту клопотання ОСОБА_1 вбачається, що вона просила “не надавати ОСОБА_2 доступу до інформації відносно неї та членів її родини при ознайомленні з матеріалами справи”.

За змістом постанови прокурора у задоволенні зазначеного клопотання ОСОБА_1 відмовлено, оскільки вона є свідком у кримінальному провадженні та згідно ст.66 КПК України не має права заявляти клопотань. Слідчий суддя погоджується з таким висновком прокурора, однак додатково вважає необхідним зазначити, що положення ст.220 КПК України покладає обов`язок на слідчого і прокурора розглядати не будь-які клопотання в триденний строк, а саме клопотання про виконання процесуальних дій. Слід більш детально зупинитися на понятті “процесуальні дії”.

Діяльність органів досудового слідства й дізнання щодо розслідування злочинів передбачає різноманітні дії, що врегульовані кримінально-процесуальним законом. У зв`язку з цим, їх називають процесуальними. Незалежно від їх безпосередніх завдань, ці дії загалом спрямовані на забезпечення повного, всебічного й об`єктивного розслідування обставин вчиненого суспільно небезпечного діяння. Активний пошуковий характер процесу розслідування, що пов`язаний зі збиранням, перевіркою, оцінюванням і використанням доказів, зумовлює виконання слідчим комплексу процесуальних дій. Такі дії можуть мати різну назву, зокрема: “слідчі дії”, “процесуальні дії”, “інші процесуальні дії”, однак усі вони мають єдине спрямування – виконання завдань кримінального судочинства.

Під час розслідування злочину слідчий здійснює: 1) процесуальні дії – усі передбачені кримінально-процесуальним законодавством заходи; 2) слідчі дії, що виконують функції збирання, дослідження, оцінювання й використання доказів; 3) розшукові заходи; 4) організаційні заходи, що спрямовані на забезпечення проведення процесуальних, слідчих і розшукових дій. Тобто, поняття “процесуальні дії” та “слідчі дії” співвідносяться між собою як ціле і частка.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що положенням ст.220 КПК України покладено на слідчого та прокурора обов`язок розглянути клопотання щодо здійснення будь-яких процесуальних дій, тобто передбачених кримінальним процесуальним законом заходів.

Додатково слід зазначити, що положенням ст.222 КПК України передбачено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування у зв`язку з участю в ньому, про їх обов`язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.

Слідчому судді згідно положення п.7 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржене рішення про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, тобто навіть не всіх процесуальних дій, з клопотаннями про проведення яких має право звертатися учасник кримінального провадження до слідчого, прокурора. Частиною 2 ст.303 КПК України передбачено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді. Таким чином, скарга не підлягає задоволенню, оскільки хоча вчинення такої процесуальної дії як покладення обов`язку не розголошувати відомості досудового розслідування і передбачено положеннями КПК України, однак відмова у задоволенні цього клопотання не може бути оскаржена слідчому судді.

Керуючись ст.ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора Слов`янської місцевої прокуратури від 20.12.2019 р. про відмову в задоволенні клопотання – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2020 року.

Суддя

Слов`янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв