Рішення № 87275736, 24.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20554/19

Провадження № 2/522/2294/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду 03.12.2019 року надійшов позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.07.2008 року Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 уклали Договір кредиту №2008/36-20/84 на купівлю автотранспортних засобів.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». 26.04.2018 року Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування Банку з Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» Рішенням №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме – з 15.10.2019 року.

Відповідно укладеного договору між Банком та ОСОБА_1 , 23.07.2008р. було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використанні грошові кошти в 72300 дол.США, зі сплатою 12,55 процентів річних.

У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1 , свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого станом на 14.11.2019 року має прострочену заборгованість у розмірі 82858,29 дол.США, - з яких: сума заборгованості за кредитом – 34048,47 дол.США; - Сума заборгованості за відсотками – 27797,76 дол.США; - Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 12021,94 дол.США; - Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 8990,12 дол.США.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін із призначенням судового засідання на 24.01.2020 року.

До суду 24.01.2020 року надійшла заява представника ОСОБА_1 – адвоката Савенко Людмили Анатоліївни про закриття провадження у справі. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 01 березня 2019 року Приморським районним судом м. Одеси винесено рішення по цивільний справі №522/12476/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту №2008/36-20/84 на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до якого позовну заяву задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №200/36-20/84 від 23.07.2008 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 861,07 дол.США; заборгованість по відсоткам у розмірі 12,61 дол.США, пеню у розмірі 6843,05 грн. ОСОБА_1 з дня винесення рішення суду по теперішній час намагається виконати рішення суду.

15.10.2019 року відповідно до рішення №5/2019, передавального акту від 11.10.2019 року правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» за цим актом є АТ «Альфа-Банк». Проте, АТ «Альфа-Банк» не надає можливості ОСОБА_1 виконати зобов`язання. На письмове звернення та Адвокатські запити з проханням надати рахунок та реквізити АТ «Альфа-банк» не надає потрібну інформацію. Натомість АТ «Альфа-банк» ініціювали розгляд справи за позовом про стягнення заборгованості про той самий предмет (договір кредиту №2008/36-20/84 на купівлю автотранспортних засобів) і з тих самих підстав.

Сторони в судове засідання 24.01.2020 року не з`явились, повідомлялись належним чином. Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі разом із позовною заявою. Представник відповідача надав заяву суду про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 27.01.2020 року у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовлено.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 28.01.2020 року.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до наступного висновку.

Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості за Договором кредиту №2008/36-20/84 на купівлю автотранспортних засобів. Відповідно укладеного договору між Банком та ОСОБА_1 , 23.07.2008р. було надано у користування на умовах забезпеченості, повернення строковості, платності та цільового характеру використанні грошові кошти в 72300 дол.США, зі сплатою 12,55 процентів річних на купівлю автотранспортних засобів.

Загальними Зборами Акціонерів 09 березня 2010 року було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування Банку на Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк». 26.04.2018 року Загальними зборами акціонерів було прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства з публічного на приватне та про зміну найменування Банку з Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» Рішенням №5/2019 єдиного акціонера Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», які зазначені у Передавальному акті, виникає у Акціонерного товариства «Альфа-Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме – з 15.10.2019 року.

У порушення умов Договору, позичальник ОСОБА_1 , свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого позивач вважає що станом на 14.11.2019 року має прострочену заборгованість у розмірі 82858,29 дол.США, - з яких: сума заборгованості за кредитом – 34048,47 дол.США; - Сума заборгованості за відсотками – 27797,76 дол.США; - Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту – 12021,94 дол.США; - Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків – 8990,12 дол.США.

Кінцевий термін повернення основної заборгованості становить 22.07.2015р. (п.1.1.1. договору).

Судом встановлено, що згідно рішення Приморським районним судом м. Одеси від 01.03.2019 року по цивільний справі №522/12476/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по договору кредиту №2008/36-20/84 на купівлю автотранспортних засобів, відповідно до якого позовну заяву задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №200/36-20/84 від 23.07.2008 року, а саме заборгованість за кредитом у розмірі 861,07 дол.США; заборгованість по відсоткам у розмірі 12,61 дол.США, пеню у розмірі 6843,05 грн. В іншій частині позовних вимог-відмовлено.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст. 82 ЦПК України).

Звертаючись 03.12.2019 року до суду з відповідним позовом, представник банку посилався на те, що АТ «Альфа-Банк» є правонаступником ПАТ «Укрсоцбанк» за зазначеним кредитним договором, однак представником відповідача надано копію судового рішення, відповідно якого ПАТ «Укрсоцбанк» вже звертався з позовом з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 "Позика. Кредит. Банківський вклад" ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями статей 530,612,625 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Суд вбачає, що ПАТ «Укрсоцбанк», використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та пені за порушення умов договору, звернувшись 16.07.2018 року до суду із позовом про стягнення заборгованості за договором кредиту №2008/26-20/84, за яким судом постановлено вищевказане рішення.

Разом з тим, звертаючись із позовною заявою АТ «Альфа-Банк» обґрунтував заявлені вимоги також відповідно до ст. 625 та ст..1049 ЦК України, а саме що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом та проценти на рівні облікової ставки НБУ.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11).

У зв`язку з тим, що зобов`язання за займом не виконувались відповідачем належним чином, позивач відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України має право на отримання трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом від 19 лютого 1993 р. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет № 15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України (затверджено постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 30 травня 2007 р. № 200; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за № 656/13923), Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджено постановою Правління НБУ від 29 грудня 2000 р. № 520; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343) та іншими документами.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 ст. 533 ЦК грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Як відзначає ВСУ (аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві), зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суди у разі пред`явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті повинні зазначити в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу. Беручи до уваги правову природу трьох процентів річних, передбачених ст. 625 ЦК, як особливої міри відповідальності, правильною є практика судів, які стягують їх виключно в національній валюті Україні – гривні.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача:

нараховані 3% річних -74 570,89 грн.

нараховану пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ – 291 559,91 грн.

при цьому в позові не вказано за який період підлягає стягненню вказані суми.

В доданому до позову розрахунку заборгованості позивач вказує період заборгованості з 14.11.2018р. по 14.11.2019р. на суму заборгованості 827908,57 грн. (а.с.11) за який встановив суму боргу подвійної ставки НБУ у розмірі 291 559,91 грн.

Також вирахував суму боргу 3% річних за період з 14.11.2016р. по 14.11.2019р. з суми боргу 827908,57 грн. у розмірі 74 570,89 грн.(а.с.10).

Суд не погоджується з такими розрахунками позивача, оскільки як встановлено рішенням суду сума боргу відповідачки встановлена у розмірі 861,07 долл. США та 12,61 долл. США, і пеня 6 843,05 грн. зазначене рішення суду набрало законної сили 01.04.2019р.

Таким чином наданий розрахунок боргу згідно ст.ст.625 та 1049 ЦК України не відповідає дійсності та є необґрунтованим.

Частиною першою статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно положень ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цих Кодексом.

Враховуючи обґрунтування позовної заяви та підстави вимог та наданого рішення суду стороною відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 16, 509, 524, 525, 526, 530, 536, 549, 550-551, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 43, 64, 76, 81, 82, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України; суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання)без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.01.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.