Рішення № 87273740, 29.01.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/833/20

Справа № 522/8352/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №010/0541/82/0303855 від 02.11.2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся 17.05.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути на свою користь з ОСОБА_1 достроково заборгованість за Договором про надання банківських послуг та послуг в сфері страхування №010/0541/82/0303855 від 02.11.2016 року у розмірі 73151,95 грн. та складається з: 49000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом; 24151,95 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом.

В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що 02 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0541/82/0303855 («Кредитний договір»), згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді поточного ліміту: 49 000 гривень 00 копійок (сорок дев`ять тисяч гривень 00 копійок) строком до 02.11.2020 року, а Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 45,0 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на картковому рахунку надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Надання кредиту проводилось шляхом зарахування грошових коштів на картковий рахунок одночасно ініціюванням клієнтом платіжних операцій за картковим рахунком.

Банк виконав свої забов`язання по договору, надавши відповідачеві можливість користуватися кредитними котами в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору.

Однак, всупереч вимогам п. 3.4 Кредитного договору, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості, не відреагував на направлену банком Позичальнику вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань (вих.. № 114/5-128843 від 11.09.2018 року) в результаті чого, станом на 26.04.2019 року у Позичальника перед Банком утворилась заборгованість в сумі 73151,95 коп., яка складається з: 49000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом; 24151,95 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Шкамерди К.С. від 04.06.2019 відкрито провадження у справі та встановлено порядок спрощеного позовного провадження для розгляду справи.

23.07.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору банк зобов`язався надати грошові кошти в межах встановленого ліміту за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на картковому рахунку клієнта (п. 11, 1.2., 1.3 Кредитного договору).

Крім того, банк був зобов`язаний при будь-якому поповненні поточного рахунку виконувати в першу чергу списання з нього заборгованості клієнта за договором овердрафту (ст.. 5 Кредитного договору).

Однак, враховуючи те, що поточний рахунок Клієнта № НОМЕР_1 (п.1.8. Кредитного договору) відкритий з метою зарахування заробітної плати та здійснення договірного списання, а ОСОБА_1 отримувала заробітну плату в ТОВ «СТВ ОРБІКО», зокрема, в листопаді 2016 року на суму 13862,35 грн., в грудні 2016 року на суму 17722,74 грн., в січня 2017 року на суму 18183,73 грн., в лютому 2017 року на суму 14844,74 грн., то, як вважає представник відповідача, банком не доведено правомірності надання клієнту кредитних коштів, так як не доведено відсутності (недостатності) грошових коштів на поточному рахунку, а також не доведено правомірності того, що не зважаючи на надходження грошових коштів на поточний рахунок клієнта, банк продовжував нараховувати заборгованість по овердрафту, замість того щоб списати суму заборгованості з коштів, які надійшли.

12.09.2019 року представником позивача надано відповідь на відзив, в якій представник посилається на те, що списання грошових коштів з поточного рахунку проводилося банком лише в рамках тих грошових коштів які залишалися на поточному рахунку клієнта, та яких було недостатньо.

23.10.2019 року на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа надійшла в провадження судді Бондаря В.Я. та прийнята до провадження ухвалою від 28.10.2019 року з встановленням порядку спрощеного позовного провадження для розгляду справи та призначенням судового засідання на 03.12.2019 року.

03.12.2019 року слухання справи відкладено на 29.01.2020 року за клопотанням представника позивача.

У судове засідання 29.01.2020 року сторони не з`явилися, про час, дату і місце судового засідання сповіщені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити повністю. Відповідач, належним чином обґрунтованої заяви про відкладення судового засідання не надала.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (Банк), правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується витягом зі Статуту та ОСОБА_1 (клієнт) було укладено Договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0541/82/0303855 («Кредитний договір»), згідно умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредит у вигляді поточного ліміту: 49 000 гривень 00 копійок (сорок дев`ять тисяч гривень 00 копійок) строком до 02.11.2020 року, а Клієнт зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі: 45,0 % річних, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені Кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) грошових коштів на картковому рахунку надати Клієнту в межах Поточного ліміту грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору, з метою погашенню кредиту та виплати процентів за користування овердрафтом та інших платежів, Клієнт доручив Банку здійснювати списання грошових коштів, розміщених, також, на поточному рахунку, що зазначений в п.1.8 Кредитного договору (№ 1063295800), що відкрито для зарахування заробітної плати та здійснення договірного списання.

Банк посилається на виконання своїх забов`язань по Кредитному договору, шляхом надання Клієнту можливості користування кредитними коштами в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору, а також посилається на те, що всупереч вимогам п. 3.4 Кредитного договору, позичальник не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячно погашення кредитної заборгованості, не відреагував на направлену банком Позичальнику вимогу про дострокове виконання боргових зобов`язань (вих.. № 114/5-128843 від 11.09.2018 року) в результаті чого, станом на 26.04.2019 року у Позичальника перед Банком утворилась заборгованість в сумі 73151,95 коп., яка складається з: 49000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом; 24151,95 грн. заборгованості за недозволеним овердрафтом.

Відповідач не погоджується з вимогами Позивача, посилаючись на те, що на поточний рахунок № НОМЕР_1 нараховувалась заробітна плата, яка отримувалась ОСОБА_1 в ТОВ «СТВ ОРБІКО», в наступних розмірах: листопад 2016 року сума 13862,35 грн., грудень 2016 року сума 17722,74 грн., січень 2017 року суму 18183,73 грн., лютий 2017 року сума 14844,74 грн., які свідчать про наявність коштів на поточному рахунку ОСОБА_1 та відсутність потреби користуватися кредитними коштами, а також свідчать про те, що Банк мав для погашення кредиту Клієнта та виплати процентів за користування овердрафтом та інших платежів, проводити списання грошових коштів з даного рахунку, а не нараховувати суму недозволеного овердрафту.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд 30 січня 2018 року (ВС/КЦС у справі № 161/16891/15-ц) дійшов до висновку про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Крім того, Верховний Суд України в постанові від 15.12.2015 року у справі № 21 - 4266а15 зазначив: договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав й обов`язків. Отже, договір свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання.

Тож господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а фактом руху активів платника податків і руху його капіталу.»

Відповідно до п. 5.1 Положень про організацію операційної діяльності в банках України, затверджених Постановою Правління НБУ № 254 від 18 червня 2003 року, інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - це носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, книг, журналів, машинограм тощо.

Отже, усі доказі, що підтверджують відповідні обставини, повинно бути підтверджені оригіналами первинних бухгалтерських документів, в тому числі розрахунково-касових документів.

Позивач не надав суду належної первинної бухгалтерської документації щодо руху коштів по рахунку Відповідача, а надана 29.01.2020 року представником позивача виписка з карткового рахунку ОСОБА_2 не може бути достатнім доказом, так як викладена іноземною мовою та не містить відповідного перекладу на державну мову.

За таких обставин, суд вважає не доведеними твердження позивача, що в результаті не виконання ОСОБА_3 своїх зобов`язань по Кредитному договору утворилась заборгованість відповідача перед Банком на суму 73151,95 грн., а відтак, доходить висновку про відмову у задоволенні позову Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, адреса: м. Київ, вул.. Лєскова, 9) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) про захист порушеного права шляхом стягнення заборгованості, яка виникла за кредитним договором №010/0541/82/0303855 від 02.11.2016 року – залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30.01.2020 року.

Суддя: В.Я. Бондар