Рішення № 87272627, 22.01.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року Справа № 915/2167/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Державного підприємства “Науково-технічний центр “Дорожній контроль якості” (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького (Антоновича), 51, фактична адреса: вул. Каунаська, 3, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 21476215),

представник позивача: Дмитренко І.Л., АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Державного підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 31159920)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

в с т а н о в и в:

23.10.2019 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №24/19-856 від 15.10.2019 про стягнення з відповідача заборгованості за Договором на надання науково-технічних послуг від 06.03.2018 №33/18 в сумі 33 612,43 грн., з яких: основний борг – 30 000,00 грн, інфляційне збільшення – 2 411,43 грн, 3% річних – 1 201,00 грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/2167/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 28.10.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №915/2167/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.11.2019 року, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті справи.

27.11.2019 року до суду від позивача надійшла заява №24/19-944 від 25.11.2019 року (а.с. 36) про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи:

- 15,00 грн. за відправку претензії згідно фіскального чеку від 05.09.2019 року №215600426655;

- 58,00 грн., витрачених на відправку до господарського суду і відповідачу позовних заяв;

- професійну правничу допомогу, яка включає проїзд представника до місця розглядусправи: потяг з м. Києва до м. Миколаїв – 343,59 грн. і в зворотному напрямку з м. Миколаїв в м. Київ - 273,53 грн., а також виплату добових з розрахунку по 120,00 грн. за кожен день (120,00 грн. х 3 = 360,00 грн.)

Ухвалою суду від 27.11.2019, яка міститься у протоколі судового засідання, підготовче засідання у справі відкладено на 23.12.2019 року.

Ухвалою суду від 23.12.2019 року, яка міститься у протоколі судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 22.01.2020 року.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином ухвалою суду від 23.12.2019 року.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

22.01.2020 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.03.2018 року між Державним підприємством “Науково-технічний центр “Дорожній контроль якості” (виконавець, позивач) та Державним підприємством “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (замовник, відповідач) укладено договір №33/18 на надання науково-технічних послуг (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе надання науково-технічних послуг (далі – послуги), направлених на підвищення рівня якості продукції: “Провести обстеження, проаналізувати стан виробництва знаків дорожніх металевих ДП “Миколаївський облавтодор” філії “Тернівська ДЕД”, атестувати на відповідність продукції вимогам нормативної документації та надати послуги з сертифікації продукції” (а.с. 18-19).

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість послуг за цим договором становить 30 000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата послуг здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів у розмірі 100% передоплати вартості послуг обумовленої кожним етапом виконання робіт (Додаток №1 до даного Договору) на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-ох банківських днів відповідно до виставленого рахунку.

Відповідно до п. 3.1 Договору приймання наданих за кожним етапом послуг замовником та їх передача виконавцем здійснюється за актами наданих послуг, які підписуються та скріплюються печатками сторін протягом 3-ох робочих днів після фактичного надання послуг та передається комплект документів, зазначених у календарному плані (Додаток №1 до даного Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору замовник зобов`язаний в строк до 5-ти календарних днів від дня одержання акта здачі-приймання послуг підписати його або мотивувати відмову від прийняття наданих послуг.

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони домовились та встановили, що умови даного Договору поширюються на відносини, які виникли між сторонами до моменту його укладання відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України.

Відповідно до п. 6.2 Договору строк дії цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього Договору та закінчується 31 грудня 2018 року, а в частині оплати до повного розрахунку.

24.05.2018 року сторонами підписано акт надання послуг №100 на суму 30 000,00 грн. (а.с. 20, зворотна сторона).

05.09.2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію №24/19-726 від 04.09.2019 року про погашення заборгованості, в тому числі за договором №33/18 від 06.03.2018 року в сумі 30 000,00 грн. (а.с. 21)

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк оплати Договором не встановлений.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно даних з сайту Укрпошти, надіслану позивачем претензію №24/19-726 від 04.09.2019 року про погашення заборгованості, в тому числі за договором №33/18 від 06.03.2018 року в сумі 30 000,00 грн., відповідач отримав 09.09.2019 року.

Отже, відповідно до приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був виконати обов`язок щодо оплати заборгованості за Договором в сумі 30 000,00 грн. у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, тобто до 16.09.2019 року включно.

Доказів надання відповіді на претензію або оплати заборгованості суду не надано.

Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором від 06.03.2018 року №33/18 на надання науково-технічних послуг в сумі 30 000,00 грн. є обгрунтованою.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано відповідачу 3% річних в сумі 1201,00 грн., нарахування здійснено за період з 02.06.2018 року по 02.10.2019 року (а.с. 10).

Судом здійснено перерахунок 3% річних на суму заборгованості 30 000,00 грн. за період прострочення з 17.09.2019 року по 02.10.2019 року, розмір 3% річних за вказаний період склав 39,45 грн. Отже, у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 1161,55 грн. (1201,00 – 39,45) слід відмовити.

Позивачем нараховано інфляційні втрати за період з червня 2018 року по серпень 2019 року в сумі 2 411,43 грн.

Як зазначено вище, відповідач повинен був виконати обов`язок щодо оплати заборгованості за Договором в сумі 30 000,00 грн. до 16.09.2019 року включно.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 2411,43 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір у сумі 1 921,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено на 89%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 709,69 грн. (1 921,00 х 89%)

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати, пов`язані з розглядом справи:

- 15,00 грн. за відправку претензії згідно фіскального чеку від 05.09.2019 року №215600426655;

- 58,00 грн., витрачених на відправку до господарського суду і відповідачу позовних заяв;

- професійну правничу допомогу, яка включає проїзд представника до місця розглядусправи: потяг з м. Києва до м. Миколаїв – 343,59 грн. і в зворотному напрямку з м. Миколаїв в м. Київ - 273,53 грн., а також виплату добових з розрахунку по 120,00 грн. за кожен день (120,00 грн. х 3 = 360,00 грн.)

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

До матеріалів справи позивачем долучено:

- копію договору від 10.09.2019 року про надання юридичних послуг, укладеного між позивачем та адвокатом Дмитренко Іваном Леонідовичем (повірений), відповідно до умов якого повірений бере на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів позивача в усіх державних, судових і громадських організаціях, як сторони або третьої сторони в справах позовного провадження, бути представником позивача в обсязі та на умовах, визначених договором і процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 27, 31 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (п. 1.1 договору); договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє в міру необхідності надання юридичної допомоги (п. 6.1) (а.с. 14-15);

- копію свідоцтва №931/10 від 25.01.1996 року про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 16);

- копію посвідчення про відрядження юрисконсульта Дмитренко Івана Леонідовича до м. Миколаєва (Господарський суд Миколаївської області), термін відрядження – 3 дні, з 26.11.2019 року по 28.11.2019 року (а.с. 37);

- попередній розрахунок витрат по відрядженню, в якому зазначено добові в сумі 360,00 грн., підписаний головним бухгалтером (а.с. 38, зворотна сторона);

- копії посадочних документів на потяг з м. Києва до м. Миколаїв – вартістю 343,59 грн. (а.с. 40) і в зворотному напрямку з м. Миколаїв в м. Київ - 273,53 грн. (а.с. 39);

- копію фіскального чеку від 05.09.2019 року на суму 15,00 грн. (а.с. 21, зворотна сторона).

Отже, позивачем документально підтверджено витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 992,12 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено на 89%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 882,99 грн. (992,12 х 89%).

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 77, 79, 86, 129, 201, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 31159920, п/р № НОМЕР_1 в МФ КБ “Приватбанк” МФО 326610 ІПН 311599214011 № св. 100264676) на користь Державного підприємства “Науково-технічний центр “Дорожній контроль якості” (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51, фактична адреса: вул. Каунаська, 3, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 21476215, р/р НОМЕР_2 в АТ “Альфа-Банк” МФО 300346, ІПН 214762126536):

- 30 000,00 грн. – основний борг за договором №33/18 від 06.03.2018 року на надання науково-технічних послуг,

- 39,45 грн. – 3% річних,

- 1 709,69 грн. – судовий збір,

- 882,99 грн. – витрати, пов`язані з розглядом справи.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5. Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Державне підприємство “Науково-технічний центр “Дорожній контроль якості” (юридична адреса: 03680, м. Київ, вул. Горького, 51, фактична адреса: вул. Каунаська, 3, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 21476215),

відповідач: Державне підприємство “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (вул. Галини Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029, код ЄДРПОУ 31159920).

Повний текст рішення складено і підписано 31.01.2020.

Суддя В.О. Ржепецький