Рішення № 87266092, 30.01.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3488/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області далі також – ГУ ПФУ у Чернігівській області, відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії (бездіяльність)Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за вислугу років та зобов`язати відповідача призначити пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 10.09.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що законодавство не передбачає набуття права на пенсію за вислугою років за наявності виключно календарної вислуги. А тому відмова Пенсійного фонду у призначенні такої пенсії є протиправною.

02.12.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що для призначення пенсії за вислугу років позивачу необхідно мати вислугу 24 календарних роки. Проте календарна вислуга років позивача складає 19 років 07 місяців 4 дні, що не дає йому права на пенсію за вислугу років згідно п. “а” ст.12 Закону№2262-ХІІ. Виходячи із вищевикладеного вважає, що Головним управлінням було правомірно повернуто без виконання надіслані документи для призначення пенсії позивачу, так як призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII за вказаних обставин немає законних підстав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

ОСОБА_1 безперервно проходив службу в Державній кримінально- виконавчій службі України з 03.08.2001 по 09.09.2019, що підтверджується копією трудової книжки ( а.с. 28).

Наказом від 09.09.2019 №54/ос-19 його було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п.4 ч.1 ст.77 Закону України “Про національну поліцію” у зв`язку зі скороченням штатів ( а.с.17).

Згідно цього наказу, вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить 19 років 07 місяці та 22 дні. У пільговому обчисленні вислуга років становить 25 років 08 місяців 04 дні.

Вважаючи, що у відповідності до чинного законодавства позивач має право на призначення пенсії за вислугу років, він звернувся до Державної установи “Прилуцька виховна колонія” із заявою про направлення до Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України матеріалів для оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років ( а.с.29).

На виконання вимог законодавства Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України підготував подання про призначення пенсії з відповідними додатками та направив його до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області для виконання.

Проте, листом від 23.10.2019 № 14835/03-25 ГУ ПФУ в Чернігівській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності відповідної кількості календарної вислуги, а саме 24 календарних років.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Функціями соціальної держави є забезпечення й захист соціальних прав людини; соціальний захист населення; вирівнювання соціального стану суб`єктів суспільних відносин.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально- виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Так, згідно п.“б” ст.1-2 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на пенсійне забезпечення мають, в тому числі, звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу Державної кримінально- виконавчої служби України.

Згідно п.“б” ч.1 ст.17 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п.“б”-“д” ст.1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховується служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". При цьому, при звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”.

Відповідно до п.“а” ч.1 ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у п.п. “б”-“д”, “ж” ст.1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч.3 ст.5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 01.10.2018 по 30.09.2019 і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.

При цьому, положеннями ч.1 ст.23 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу України” визначено, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно ч.4 ст.23 цього Закону визначено, що особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів.

Крім цього, у відповідності до ст.17-1 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеного імперативного обов`язку, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено “Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей”.

Відповідно до п. “г” ч.3 вказаної постанови до вислуги років для призначення пенсій особам рядового і начальницького складу Державної кримінально - виконавчої служби, зараховується час проходження служби на пільгових умовах: один місяць служби за сорок днів.

З наведеного слідує, що право на пенсію за вислугою років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.

При цьому, системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що правовою підставою для набуття особою, яка проходила службу, зокрема в органах Державної кримінально-виконавчої служби, права на призначення пенсії за вислугою років є наявність в неї відповідного стажу роботи, набутого у відповідності до норм законодавства, регулюючих засади трудової діяльності зазначеної категорії осіб та їх соціального забезпечення.

Законодавством регламентовано пільгове обчислення стажу осіб, які проходять службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби, що є гарантією їх соціальних прав на пільгове пенсійне забезпечення. Разом з тим, жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.

Слід зазначити, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст.2 вказаного Закону).

У відповідності до п.“б” ч.1 ст.50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до п.п. “а”, “в” ст.12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Частина 3 ст.50 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлює, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Згідно ст.55 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачає, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Пунктом 6 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який затверджено постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 №3-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідності до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, із заявою про призначення пенсії за вислугою років звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області через уповноважений структурний підрозділ у встановлений законом строк, тобто вчасно виконав усі вимогу Закону, як громадянина, для отримання пенсії, а тому суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії за вислугою років на пільгових умовах з 10.09.2019, з наступного дня після звільнення його зі служби.

Враховуючи все викладене, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років позивачу є протиправними, а тому позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Таким чином суд доходить висновку, що сума судового збору має бути стягнута з відповідача на користь позивача.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 10.09.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн) 40 коп. сплачений відповідно до квитанції від 22.11.2019 №22161.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940

Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко