Ухвала суду № 87266034, 24.01.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду

та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі

24 січня 2020 року справа № 580/4026/19 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6634-14У від 14.11.2018 на суму 10 572 грн. 54 коп.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6634-14У від 06.02.2019 на суму 2457 грн. 18 коп.;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6634У від 08.05.2019 на суму 15 783 грн. 90 коп.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що податковий орган не проводив перевірку стосовно позивача та не витребовував документи щодо діяльності позивача. Позивач доходів від підприємницької діяльності не отримував, тому не повинен був сплачувати єдиний внесок. З вказаних підстав позивач вважає оскаржувані вимоги протиправними.

Ухвалою суду від 18.12.2019 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня, наступного за днем отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1536 грн. 80 коп.;

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску;

- доданих до позовної заяви доказів, засвідчених власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення, в двох примірниках;

- позовної заяви в новій редакції із зазначенням позовних вимог про сплату боргу, які просить скасувати;

- завіреної власним підписом із зазначенням дати копії вимоги про сплату боргу №Ф-6634-17У від 08.05.2019, паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивача.

Позивач на усунення недоліків позовної заяви надав:

- позовну заяву в новій редакції із зазначенням вимог про сплату боргу, які просить скасувати;

- додані до позовної заяви докази, засвідчені власним підписом із зазначенням дати такого засвідчення, в т.ч. Ф-6634-37У від 08.05.2019;

- оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1536 грн. 80 коп.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність та у строк, установлений законом. Підстави для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Щодо строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з?ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дія Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (ч. 1 ст. 2 цього Закону).

Згідно з абзацами 4, 5, 6 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у разі, якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” строк оскарження до суду вимоги про сплату єдиного внеску становить 10 днів.

Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 17.07.2019 у справі №0740/1050/18.

Позивач зазначає, що 23.08.2019 отримав постанову державного виконавця Уманського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Горбатюк Н.Б. про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2019 за вимогою Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу №Ф-6634-17У від 06.02.2019 та постанову Уманського МВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Тицькун С.В. про відкриття виконавчого провадження від 06.05.2019 за вимогою Головного управління ДФС у Черкаській області про сплату боргу №Ф-6634-17У від 14.11.2018.

Таким чином, 23.08.2019 позивач дізнався про існування оскаржуваних вимог №Ф-6634-17У від 14.11.2018 та №Ф-6634-17У від 06.02.2019.

Отже, строк на їх оскарження збіг 02.09.2019.

В подальшому позивач після звернення до Головного управління ДФС у Черкаській області із заявою від 16.10.2019 отримав оскаржувану вимогу №Ф-6634-17У від 08.05.2019.

Таким чином, строк на оскарження вказаної вимоги збіг 26.10.2019.

Позивач звернувся до суду 16.12.2019, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Вказані обставини свідчать, що позивачем пропущено строк звернення до суду.

Разом з цим, в позовній заяві щодо строку звернення до суду позивач зазначає, що абзац 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачає, що разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Неоднозначність цієї статті допускає можливість її неправильного трактування, а саме – можливість обмеження строку оскарження з 6 місяців (визначеного Кодексом адміністративного судочинства України) до 10 днів.

Абзацом 5 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або в судовому порядку. Таким чином, десятиденний строк не оскарження в судовому порядку не встановлений даною правовою нормою.

Відповідно до абзацу 10 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Отже, абзацом 10 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлює саме строк надсилання органом доходів та зборів вимоги про сплату недоїмки до підрозділу державної виконавчої служби.

Позивач не узгоджував жодну з вимог (оскільки не отримував їх фактично у встановленому законодавством порядку), і дію норми не поширюються на спірні правовідносини. Таким чином, недотримано як процедуру узгодження вимоги, так і процедуру надходження узгодженої вимоги. З огляду на зазначене неможливо обчислити і десятиденний строк з дня надходження узгодженої вимоги.

Таким чином, на думку позивача, стаття 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» не містить чіткого врегулювання строків оскарження вимоги про сплату єдиного внеску до суду та допускає можливість неоднозначного трактування положень в частині такого строку.

Суд погоджується з доводами позивача про відсутність чіткого врегулювання статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» строків оскарження вимоги про сплату єдиного внеску, тому суд вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, кожен має право на справедливий суд, кожен має право на доступ до суду, застосування процесуальних обмежень національним судом (у т.ч. щодо процесуальних строків) має бути очевидним та передбачуваним для особи і відповідати принципу юридичної визначеності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Згідно зі статтею 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Суд вважає, що заявлений позов є справою незначної складності, тому підлягає розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 1 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження.

Розпочати розгляд справи по суті з 21.02.2020 без виклику учасників справи.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Запропонувати відповідачу надіслати у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі: до суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують фактичні обставини та докази надіслання їх копій позивачу, в т.ч.: витяг з інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 про наявність заборгованості з єдиного внеску; письмові пояснення щодо сум заборгованості і періодів по кожній вимозі; належним чином завірену копію вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6634-14У від 08.05.2019 на суму 15 783 грн. 90 коп.

Позивачу - встановити строк п`ять календарних днів від дати отримання відзиву для надання відповіді на відзив до суду та відповідачу.

Відповідачу - встановити строк до початку судового засідання для розгляду справи по суті для надання заперечень на відповідь на відзив до суду та позивачу.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Руденко