Рішення № 87263746, 28.01.2020, Оболонський районний суд міста Києва

28.01.2020 Справа № 756/382/18

Справа пр. №2/756/750/20

ун. №756/382/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2020 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лісовенка О.О.,

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У січні 2018 року позивач публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року позовну заяву ПАТ "Укрсоцбанк" прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у справі за вказаним позовом.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 серпня 2019 року судді Андрейчуку Т.В. передано на розгляд цивільну справу за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки за рішенням Вищої ради правосуддя від 06 серпня 2019 року №2033/0/15 суддю Васалатія К.А. тимчасово відсторонено від здійснення правосуддя на строк шість місяців.

Свої позовні вимоги ПАТ "Укрсоцбанк" обґрунтовувало тим, що 20 січня 2014 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір кредиту №660ВІ20140120002, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у сумі 40000,00 грн на строк з 20 січня 2014 року до 19 січня 2019 року. Процентна ставка за користування кредитом на перших три роки користування кредитом становила 29% річних, на кожен наступний річний період - встановлювалась відповідно до п. 2.4 договору.

20 січня 2014 року для забезпечення виконання позичальником зобов`язань, взятих на себе за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №660ВІ20140120002-ПОР/1, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася за належне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань, які виникають з договору кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002.

Зважаючи на те, що позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором, ПАТ "Укрсоцбанк" просило суд стягнути з солідарно з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 заборгованість за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 у сумі 109948,23 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 40000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 46001,16 грн, пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 16077,13 грн, втрати від інфляції у сумі 7869,94 грн.

У зв`язку з припиненнямПАТ "Укрсоцбанк" судом відповідно до положень ст. 55 ЦПК України залучено акціонерне товариство "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк") як правонаступника позивача.

Представник позивача АТ "Альфа-Банк" в судове засідання не з`явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив суд розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлялися, про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд дійшов такого висновку.

Ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов`язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 20 січня 2014 року ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 уклали договір кредиту №660ВІ20140120002, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 40000,00 грн на строк з 20 січня 2014 року до 19 січня 2019 року. Сторони погодили, що розмір процентної ставки за користування кредитом становить 29% річних, на кожен наступний річний період - повинна встановлюватись відповідно до п. 2.4 договору (а. с. 4-12).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ПАТ "Укрсоцбанк" належно виконало умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 40000,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Повернення кредиту та сплата процентів за користування ним повинно було здійснюватись шляхом сплати ануїтетних платежів згідно з графіком погашення кредиту, який є невід`ємним додатком до договору кредиту (п. 1.1.1 договору).

Ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Однак ОСОБА_1 не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі погашення кредиту, сплати відсотків за користування ним, допустив заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування ним.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення.

Ч. 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно з п. 4.1 договору кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 у разі прострочення позичальником термінів сплати ануїтетних платежів, визначених п. 1.1.1 цього договору, комісій, передбачених умовами цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п. п. 1.1.1, 3.3.11 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Пеня за прострочення позичальником виконання зобов`язань за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 нарахована банком у сумі 16077,13 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якшо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

З аналізу наведених законодавчих норм вбачається, що пред`явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред`явлення до нього позову.

Зважаючи на те, що позичальник ОСОБА_1 прострочив сплату частини кредиту, процентів за користування ним, у банку виникло право вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним.

ПАТ "Укрсоцбанк" реалізувало своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 шляхом надіслання позичальнику вимоги про дострокове повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та пені за прострочення виконання зобов`язань за договором (а. с. 18-23).

Положеннями ч. 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Втрати ПАТ "Укрсоцбанк" від інфляції унаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 зобов`язань, взятих на себе за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002, складають 7869,94 грн.

Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002становить 109948,23 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 40000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 46001,16 грн, пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 16077,13 грн, втрати від інфляції у сумі 7869,94 грн.

Ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

20 січня 2014 року для забезпечення виконання позичальником зобов`язань, взятих на себе за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002, ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №660ВІ20140120002-ПОР/1, відповідно до якого ОСОБА_2 поручилася за належне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань, які виникають з договору кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 (а. с. 13-14).

За приписами ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом п. п. 1.1, 2.1 договору поруки від 22 січня 2014 року №660ВІ20140120002-ПОР/1 встановлено, що поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язання у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов`язання у повному обсязі як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.

Ураховуючи приписи ст. 559 ЦК України, зважаючи на те, що вимогу до поручителя банком пред`явлено 04 січня 2018 року, а позов до суду подано 15 січня 2018 року, порука за договором від 22 січня 2014 року №660ВІ20140120002-ПОР/1 не припинена.

Отже, позивач має право вимагати солідарного стягнення заборгованості за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 .

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з солідарно з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь правонаступника ПАТ "Укрсоцбанк" - АТ "Альфа-Банк" заборгованість за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 у сумі 109948,23 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 40000,00 грн, проценти за користування кредитом у сумі 46001,16 грн, пеню за прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 16077,13 грн, втрати від інфляції у сумі 7869,94 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідачів на користь позивача судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Керуючись до ст. ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 553, 554-559, 610, 612, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280, 281, 282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ - 23494714) заборгованість за договором кредиту від 20 січня 2014 року №660ВІ20140120002 у сумі 109948 (сто дев`ять тисяч дев`ятсот сорок вісім) гривень 23 (двадцять три) копійки, що складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 40000 (сорок тисяч) гривень 00 (нуль) копійок, процентів за користування кредитом у сумі 46001 (сорок шість тисяч одна) гривня 16 (шістнадцять) копійок, пені за прострочення виконання зобов`язань за договором у сумі 16077 (шістнадцять тисяч сімдесят сім) гривень 13 (тринадцять) копійок, втрат від інфляції у сумі 7869 (сім тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 94 (дев`яносто чотири) копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ - 23494714) судовий збір у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Альфа-Банк" (зареєстроване місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100; код ЄДРПОУ - 23494714) судовий збір у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня 00 (нуль) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Андрейчук