Ухвала суду № 87257324, 30.01.2020, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.01.2020 Справа № 554/5166/19

У Х В А Л А

30 січня 2020 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого – судді Савченка А. Г.

за участю:

секретаря судового засідання Гречка Є. В.

прокурора Болгара В. В.

представників потерпілих Олєйнікова Г. О., Семехи Д. С.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників Губи О. М., Глядика Б. М.,

обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві з участю сторін судового розгляду: кримінальне провадження № 12018170040003646по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

На розгляді в Октябрському районному суді м. Полтави перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

29 січня 2020 року під час судового засідання представник потерпілої ОСОБА_1 – адвокат Семеха Д. С., заявив клопотання, подані останньою, про призначення по матеріалах кримінального провадження: психологічної експертизи із застосуванням психофізіологічного дослідження з використанням спеціального технічного пристрою – комп`ютерного поліграфа щодо свідка ОСОБА_6 ; про призначення товарознавчої експертизи та додаткової комп`ютерно-технічної експертизи.

Мотивуючи необхідність призначення психологічної експертизи із застосуванням психофізіологічного дослідження з використанням спеціального технічного пристрою – комп`ютерного поліграфа адвокат Семеха Д. С. в суді зазначив, що йому незрозумілі окремі висловлювання свідка під час дачі показань в суді, суть яких, на його думку, суперечить тому, про що він свідчив на досудовому слідстві. Крім того, поведінка, міміка, жести свідка у суді суттєво відрізнялися від тої, що були у останнього під час слідчого експерименту, та ще більше від тих емоцій, що були під час допиту у слідчого.

Необхідність призначення товарознавчої експертизи адвокат Семеха Д. С. мотивував тим, що під час досудового розслідування на майно обвинуваченої ОСОБА_5 , яке станом на 5 лютого 2019 року належало їй на праві власності, ухвалою слідчого судді накладено арешт. Під час судового розгляду потерпілими по справі були заявлені цивільні позови у кримінальному провадженні з вимогою стягнення з обвинуваченої ОСОБА_5 моральної шкоди. Попри це, під час досудового розслідування та у ході судового розгляду питання про оцінку майна, на яке накладено арешт – не вирішено.

На думку ініціатора заявлених клопотань та адвоката Семехи Д. С., суд, ухвалюючи вирок відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України повинен вирішити, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами. А тому, на переконання останнього, питання про визначення оцінки майна, на яке накладено арешт, має значення для даного кримінального провадження та потребує необхідних спеціальних знань для його з`ясування, оскільки виступає засобом забезпечення цивільного позову, тобто вартість від реалізації такого майна може бути звернена в рахунок погашення вимог за цивільним позовом.

В зв`язку з цим він просить в ході проведення товарознавчої експертизи визначити ринкову вартість належного ОСОБА_5 майна станом на момент ДТП, тобто на 6 листопада 2018 року.

Обгрунтовуючи клопотання про необхідність призначення додаткової комп`ютерно-технічної експертизи, адвокат Семеха Д. С. зазначив, що з відеореєстратором та флеш-носієм, які були встановлені на автомобілі ОСОБА_5 , після ДТП вчинювались одна з двох дій: відеореєстратор разом з флеш-носієм були замінені на нові, або ж всі файли з флеш-носія (електронний каталог «DCIM») були видалені безповоротно за допомогою комп`ютера. В зв`язку з цим він вважає за необхідне в ході проведення додаткової експертизи з`ясувати, який механізм створення системного каталогу «System Volume Information»; чи змінюються дати створення/зміни електронного каталогу «DCIM» після запису нових відеофайлів; чи змінюються дати створення/зміни електронних каталогів «DCIM» та «System Volume Information» та запису нових відеофайлів після зміни системної дати та часу відео реєстратора; про що може свідчити те, що системний каталог «System Volume Information» був створений раніше ніж електронний каталог «DCIM»? При цьому ініціатором заявленого клопотання не наведено обґрунтувань того, яке значення вирішення питань, заявлених в клопотанні, має до встановлення як обставин виникнення та вчинення ДТП, так і встановлення вини у його виникненні учасників пригоди.

Заявлені клопотання підтримані потерпілими та іншим представником потерпілих. Прокурор у вирішенні цих клопотань покладався на розсуд суду.

Захисники та обвинувачена заперечували проти задоволення заявлених клопотань. При цьому, наголошуючи на відсутності підстав для призначення психологічної експертизи із застосуванням психофізіологічного дослідження з використанням спеціального технічного пристрою – комп`ютерного поліграфа, вони зазначили, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання і не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Крім того, стаття 242 КПК України, якою встановлені підстави для проведення експертизи, такої підстави для її призначення, як зазначається в клопотанні, не містить. Та і особа, щодо якої відповідно до клопотання ставиться питання про проведення експертизи, згоди на її залучення до цього не надавала, а примусового залучення її для цього закон не передбачає.

Заперечуючи відсутність підстав для призначення товарознавчої експертизи, захисники та обвинувачена наголосили, що вирішення питань про вартість майна обвинуваченої, на яке накладено арешт, не відноситься до обставин, які відповідно до статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Крім того, на даний час вини обвинуваченої у вчиненні ДТП, вироком суду, який би набрав законної сили, не встановлено, питання про розмір маральної шкоди та стягнення її з обвинуваченої не вирішено, тому проведення такої експертизи є передчасним і воно, на їх думку, повинно вирішуватись на стадії виконання вироку. Вони також зазначили, що вартість майна, як про це просять ініціатори заявленого клопотання, не може бути визначена станом на 6 листопада 2018 року, що само по собі позбавляє доцільності призначення такої експертизи.

Не вбачаючи підстав для призначення додаткової комп`ютерно-технічної експертизи, захисники та обвинувачена наголосили, що вирішення питань, про які заявлено в відповідному клопотанні, на їх думку, не мають ніякого відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню. Крім того, ці питання вирішувались і вирішені при проведенні двох інших експертиз, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Заслухавши думку учасників судового розгляду з приводу заявлених клопотань, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Суд не вбачає підстав для призначення психологічної експертизи із застосуванням психофізіологічного дослідження з використанням спеціального технічного пристрою – комп`ютерного поліграфа щодо свідка ОСОБА_6 , виходячи з того, що відповідно до ч. 1 ст. 95 КПК України показання – це відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Частина третя вказаної статті визначає, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, даними слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Отже, виходячи з цього, суд не вважає, що підставою для призначення такої експертизи може бути те, що потерпілій, як учаснику судового розгляду, незрозумілі окремі висловлювання свідка під час дачі показань в суді, навіть, якщо суть показань, на її думку, суперечить тому, про що свідок свідчив на досудовому слідстві. Ця незрозумілість може бути усунута шляхом роз`яснення, наданням консультацій фахівцями у галузі права, які надають їй правову допомогу, мають відповідну юридичну освіту та кваліфікацію, а також право на надання правової допомоги, яку вони на законних підставах як адвокати, про що свідчить наявність угод та ордерів, оформлених відповідно до вимог закону в матеріалах кримінального провадження.

Крім того, свідок ОСОБА_6 згоди на проведення відносно нього вказаного експертного дослідження не надавав і доказів цього ініціатор клопотання суду не надав, в зв`язку з чим призначення такої експертизи є неможливим.

Суд також не вбачає підстав для призначення товарознавчої експертизи. При цьому суд виходить з положень статті 91 КПК України, частиною першої якої встановлено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші. цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Як слідує з наведеного визначення вартості майна обвинуваченої особи, на яке накладено арешт, не відноситься до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

З приводу відсутності підстав для призначення додаткової комп`ютерно-технічної експертизи суд зазначає, що питання про вирішення яких заявляється в клопотанні, були предметом дослідження інших експертиз по матеріалах кримінального провадження, об`єктивність висновків яких учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться.

Крім того, суд зазначає, що вирішення питань, про які заявлено в клопотанні про призначення додаткової комп`ютерно-технічної експертизи, не має відношення до обставин, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Згідно статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам (частина перша). Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Серед підстав для проведення експертизи стаття 242 КПК України не містить такої, як зазначено в клопотаннях.

Вирішуючи питання про необхідність задоволення заявлених клопотань, суд зазначає, що заявлені клопотання не відповідають вимогам ч. 2 ст. 244 КПК України, згідно з якою: у клопотанні зазначаються: 1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання; 2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, якими обґрунтовуються доводи клопотання; 4) вид експертного дослідження, що необхідно провести, та перелік запитань, які необхідно поставити перед експертом. До клопотання також додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

Ці вимоги ініціатором заявленого клопотання не дотримані. До клопотань не додано копій будь-яких матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотань.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 244 КПК України суд задовольняє клопотання, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що для вирішення питань, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідне залучення експерта.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених клопотань.

Керуючись ст. ст. 332,372 та 376 КПК України, суд,

у х в а л и в :

В задоволенні клопотаньпро призначення психологічної експертизи свідка ОСОБА_6 , про призначення товарознавчої експертизи та додаткової комп`ютерно-технічної експертизи, - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть, бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя А. Г. Савченко