Ухвала суду № 87256698, 30.01.2020, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/400/20

Провадження № 1-кп/552/106/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2020 Колегія суддів Київського районного суду м. Полтави в складі:

головуючого - судді Калька О.С.,

суддів Куліша Ю.В., Шияна В.М.

за участю секретаря Масцевої А.П.

прокурора Сорокіна І.В.

захисників Черевичної Ю.О., Наконечної О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12018170000000427 від 02.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч.3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч.2 ст. 313 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 311, ч.2 ст. 313 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 311 КК України,

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд Київського районного суду м. Полтави надішли матеріали кримінального провадження № 12018170000000427 від 02.08.2018 за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309, ч.3 ст. 27 ч. 3 ст. 311, ч.2 ст. 313 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 311, ч.2 ст. 313 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 307, ч. 2 ст. 27 ч.3 ст. 311 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки існують ризики передбачені в ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, організованою групою з високим ступенем конспірації злочинної діяльності, за які передбачено покарання від 9 до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, ніде не працює та не має міцних соціальних зв`язків, при цьому раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, може переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на свідків; та клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою оскільки існують ризики передбачені в ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, за які передбачено покарання від 9 до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, при цьому раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, скоїв злочин в період іспитового строку, ніде не працює, не одружений, не має постійних джерел для існування та міцних соціальних зв`язків, може впливати на свідків, з якими перебував у безпосередньому візуальному контакті.

Колегія суддів, заслухавши думку захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які просили замінити обвинуваченим запобіжний захід на більш м`який, а саме домашній арешт, обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які думку захисників підтримали, проти задоволення клопотання прокурора заперечили, приходить до наступного.

Згідно ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 23.11.2017р. (справа № 1-28/2017), положення третього речення ч.3 ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним). В згаданому рішенні зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов`язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження. Конституційний Суд України виходить з того, що запобіжні заходи (домашній арешт та тримання під вартою), які обмежують гарантоване ч.1 статті 29 Конституції України право людини на свободу та особисту недоторканність, можуть бути застосовані судом на новій процесуальній стадії - стадії судового провадження у суді першої інстанції, зокрема під час підготовчого судового засідання, за наявності клопотання прокурора.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На досудовому слідстві ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13.08.2019 ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, продовжений ухвалами слідчого судді від 07.10.2019 та 04.12.2019. Ухвалою колегії суддів Полтавського апеляційного суду від 27.08.2019 ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, продовжений ухвалами слідчого судді від 07.10.2019 та 04.12.2019.

Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на даний час є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: впливати на свідків в кримінальному провадженні; спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, організованою групою, ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, але на шлях виправлення не став, може переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у справі, впливати на свідків, які судом не допитані.

Метою продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 на даний час є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: впливати на свідків в кримінальному провадженні; спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у складі організованої групи, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, але на шлях виправлення не став, скоїв злочин в період іспитового строку, ніде не працює, не одружений, не має постійних джерел для існування та міцних соціальних зв`язків, може впливати на свідків, які судом не допитані та з якими він перебував у безпосередньому візуальному контакті.

При цьому застосування до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176, 177 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 30.03.2020 з можливістю внесення застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 38420 грн., яку необхідно внести на рахунок: р/р UA398201720355289002000015950, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області ЗКПО 26304855, призначення платежу – застава, справа № 552/400/20, провадження № 1-кп/552/106/20 до сплину терміну тримання під вартою.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 30.03.2020 з можливістю внесення застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 115260 грн., яку необхідно внести на рахунок: р/р UA398201720355289002000015950, в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області ЗКПО 26304855, призначення платежу – застава, справа № 552/400/20, провадження № 1-кп/552/106/20 до сплину терміну тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченим, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджується внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службові особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю та прокурора.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкуванні зі свідками по справі.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосування запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий О.С. Калько

Суддя Ю.В. Куліш

Суддя В.М. Шиян