
Справа № 296/5949/16-к
1-кп/296/10/20
У Х В А Л А
Іменем України
29 січня 2020 року Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді: Скрипка О.В.,
при секретарі: Ласкажевська О.О.,
за участю прокурора: Черната В.В.,
обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
захисників: Невмержицька Т.О., Ткачук В.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця в/ч Бобровичі Калінковичського району Гомельської області Республіка Білорусь, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 186 КК України,
та
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця м. Житомира, проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
встановив:
в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 186 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В підготовчому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, оскільки, на переконання прокурора, підстави для застосування до обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою вказаної статті.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Ткачук В.В. звернувся з письмовим клопотання про зміну запобіжного заходу та прохали обрати обвинуваченому ОСОБА_1 більш м`який вид запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на те, що підстав для задоволення клопотання прокурора не має, оскільки відсутні ризики визначені кримінально-процесуальним законом, обвинувачений тривалий час перебуває під вартою, під час якого отримав захворювання гепатиту С, в зв`язку з чим потребує проходження лікування та консультації з лікарями, в домашніх умовах, має постійне місце проживання в Житомирській області, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Вислухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Згідно із ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд, за клопотанням учасників судового провадження, має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно вимог ст.ст. 176, 177 КПК України, законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, згідно з п.1, п.4, п.5 ч.1, ч.2 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
За п.2, п.4 та п.5 ст.178 цього Кодексу суд зобов`язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
З огляду на викладене, судом враховується наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296, ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 186 КК України та беручи до уваги відношення обвинуваченого до кримінального провадження, тривалий строк перебування його під вартою, а також відсутність даних, які б свідчили про намагання обвинуваченого перешкоджати встановленню істини по справі або ухилитися від суду, чи продовжити свою злочинну діяльність або перешкоджати виконанню процесуальних рішень, а також спроб ухилення від досудового слідства чи впливу на потерпілого чи свідків не здійснював. Також, суд бере до ували тяжкість злочину, обставини вчинення кримінального правопорушення, розмір заподіяної шкоди, потерпілими не заявлений цивільний позов про відшкодування шкоди, а також береться до уваги особа обвинуваченого, його молодий вік, має постійне місце проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, які потребують виховання та догляду, тому суд приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_1 слід змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
При цьому, суд переконаний, що даний запобіжний захід, як і тримання під вартою, забезпечить запобігання спробам обвинуваченого ОСОБА_1 , передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи наведене, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України та враховуючи матеріали справи та те, що підстав вважати, що обвинувачений на волі не буде перешкоджати проведенню розгляду справи та не буде уникати виконання процесуальних обов`язків, тому суд вважає, що зміна запобіжного заходу щодо обвинуваченого з утримання під вартою на домашній арешт є можливим і це не зашкодить успішному проведенню судового розгляду справи в подальшому.
З огляду на ці обставини суд вважає, що ризики, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу відпали і у суду є можливість застосувати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 34, 217, 177, 178, 181, 194, 315, 372, ч. 2 ст. 392 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою, залишити без задоволення.
Клопотання захисника Ткачук В.В. про зміну запобіжного заходу задовільнити.
Змінити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з утримання під вартою в СІЗО Житомирської УВП №8 на домашній арешт, звільнивши його з під варти негайно.
Запобіжний захід у виді домашнього арешту встановити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком дії на 60 днів, із забороною обвинуваченому залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період часу з 22:00 години до 06:00 години.
В порядку ч.1 ст.181, п.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки:
1. Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2. Не залишати місце проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду в період часу з 22:00 години до 06:00 години.
3. Носити електронний засіб контролю, в разі його застосування слідчим чи органом поліції;
4. Утримуватися від спілкування за межами судового засідання з потерпілими та свідками у вказаному кримінальному провадженні; здати свій закордонний паспорт на зберігання слідчому або прокурору, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
Контроль за виконанням ухвали про обрання міри запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченого ОСОБА_1 покласти на органи поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Працівники поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтись в його житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на обвинуваченого зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження та СІЗО Житомирської УВП №8.
Ухвала суду є остаточною, оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя О. В. Скрипка
Судове рішення № 87248593, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 29.01.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 296/5949/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: